З 2 квітня 2020 року завдяки Закону №540 пункт 71 підрозділу ІІ розд. ХХ ПКУ викладено в новій редакції.
До 2 квітня він звільняв від оподаткування ПДВ лише імпорт ліків та медвиробів для боротьби з коронавірусом.
Свіжа редакція цього пункту говорить: тимчасово, на період, що закінчується останнім числом місяця, в якому завершується дія карантину, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено КМУ. У разі здійснення операцій, звільнених відповідно до цього пункту, положення пп. 198.5 ПКУ та ст. 199 ПКУ не застосовуються щодо таких операцій.
Тобто з 2 квітня таке звільнення поширюється не лише на імпорт, а й на постачання таких товарів в Україні.
Норма є, а що ж звільнили від оподаткування?
Перелік лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування ПДВ, встановлено постановою КМУ від 20.03.2020 р. №224. Про це ми писали тут.
Оскільки норму оновили, КМУ має затвердити і перелік товарів, які будуть звільнені від ПДВ при постачанні на митній території України.
Зауважимо, що сьогодні КМУ вже прийняв постанову щодо удосконалення процесу звільнення товарів від ПДВ та мита. Зокрема, визначено однозначні підстави для віднесення медичних виробів та медичного обладнання до таких, які звільняються від сплати ввізного мита та ПДВ. Про це вказав Мінфін. Текст постанови КМУ №271 можна передивитися тут.
З якої дати діє оновлена норма?
Норми цього пункту застосовуються «заднім числом» до операцій, здійснених, починаючи з 17 березня 2020 року.
Про це податківці зазначали, а ми писали тут.
Що робити тим, хто встиг купити ці товари до 17 березня?
Податківці роз’яснювали, що у разі здійснення звільнених від оподаткування ПДВ операцій відповідно до п. 71 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, положення пп. 198.5 ПКУ та ст. 199 ПКУ не застосовуються, та податкові зобов’язання відповідно до вказаних пунктів не нараховуються.
Це означає, що платник податку, який здійснює постачання товарів, що підпадають під дію звільнення, не втрачає «вхідний» ПДВ лише через запровадження тимчасової норми.
Отже, такий платник зберігає право на визнання податкового кредиту на суми ПДВ, сплачені при імпорті товарів з Переліку, затвердженого постановою КМУ від 20.03.2020 р. №224, при їх придбанні або у складі товарів (робіт, послуг), які використані у виробництві зазначених товарів (для виробника).
А ось з 17 березня маємо цікаву ситуацію.
Операції з постачання на митній території України після 17.03.2020 р. раніше ввезених товарів (в т. ч. лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено КМУ, звільняються від оподаткування незалежно від того, коли відбулося їх ввезення на митну територію України (або придбання) – до 17.03.2020 р. чи після такої дати.
Але переліку цих товарів ще немає.
Зрозуміло, що за таких умов і в березні, і в квітні (аж доки Кабмін не затвердить перелік) продавці продаватимуть, а покупці купуватимуть ці товари з ПДВ.
А що робити далі, коли перелік буде затверджено?
В історії вітчизняного оподаткування вже були ситуації, коли норма в ПКУ була, але оскільки був відсутній підзаконний нормативний акт, практична реалізація цієї норми відкладалась. Коли цей акт (постанова КМУ із переліком) з’явиться, постане питання, з якої дати його застосовувати – з дати набрання чинності чи «заднім числом»?
Це залежатиме від тексту постанови, протее, скоріш за все, цей перелік теж діятиме з 17 березня.
Тож далі наводимо свій погляд на те, що мають зробити продавець та покупець за таких умов. Якщо податківці нададуть власні свіжі роз’яснення – ми про них обов’язково повідомимо!
Які подальші дії постачальників та покупців через введення звільнення з ПДВ на постачання?
По-перше, постачальники мають повідомити своїх покупців щодо застосування такого звільнення. Роздрібна торгівля повідомить про це цінниками. Оптовики – внесенням змін до договорів (адже в ціні вже не буде ПДВ) або змінами в ціні на інтернет-сайтах, в рекламних оголошеннях тощо.
По-друге, постачальники мають здійснити коригування ПН на раніше продані товари (передоплати, які за них отримані). Тобто, оскільки пільга діє з 17 березня, то раніше складені ПН, у яких такі товари зазначені з ПДВ, складені неправильно. Штрафувати за це, звісно, нікого не повинні – вини постачальника в тому, що законодавство змінюють «заднім числом» немає. Але РК до таких ПН скласти треба. А щодо пільгованих товарів – скласти нові ПН.
По-третє, відкоригувати суму нарахованих ПЗ з ПДВ за березень у декларації, якщо її було подано, або врахувати те, що сума ПЗ зменшилась при звітуванні за березень. Оскільки ПЗ при продажу таких товарів не потрібно було визнавати, то таке ПЗ постачальник не відображає в декларації, навіть якщо він не встиг відкоригувати складені на ці ПЗ податкові накладні.
Але щоб не було спорів із податківцями щодо розбіжності між сумами ПЗ в декларації та ЄРПН (та щоб відновити реєстраційний ліміт) краще провести коригування цих податкових накладних до подання (виправлення в) декларації з ПДВ за березень 2020 р.
По-четверте, покупці-платники ПДВ мають зменшити суми податкового кредиту на суму ПДВ за такими товарами. І тут будьте уважні! Адже якщо в податковій накладній будуть зазначені як оподатковані не лише пільговані товари, а й ті, на які ПДВ нараховувався цілком законно, неправильно складеною вважатиметься уся податкова накладна!
Тому не варто чекати, поки постачальник згадає про вас та надішле РК до такої ПН. Податковим кредитом за такими неправильно складеними податковими накладними користуватись не треба. Навіть, якщо ця неправильна інформація в ПН виникла не через помилку, а через зміну законодавства «заднім числом». Якщо ви вже подали декларацію за березень з таким податковим кредитом, радимо подати нову звітну і весь сумнівний ПК з неї прибрати.
При цьому варто звернутися до постачальника з вимогою скласти РК до таких ПН. Тільки після видалення з податкової накладної усіх зайвих рядків, нею можна буде користуватись для підтвердження права на ПК. Щодо звільнених від оподаткування ПДВ товарів постачальник має скласти нові окремі ПН.
По-п’яте, обом сторонам договору потрібно буде внести зміни до бухгалтерського обліку.
Постачальникам – збільшити суму доходу (зробити сторно проведення Д-т 702 К-т 641), а покупцям – суму собівартості придбаних товарів на суму нарахованого раніше ПДВ (сторно Д-т 641 К-т 631 та збільшення Д-т 281 К-т 631).
Як відкоригувати податкову накладну
Головне питання, яке виникне у постачальника: чи слід анулювати такі ПН повністю, чи достатньо просто прибрати з них неправильні рядки (в табличній частині)?
Свіжих роз’яснень від податківців ще не було, але їхні поради щодо аналогічної ситуації ми наводили тут: з метою виправлення помилки складається РК, в якому у табличній частині зі знаком «-» вказується обсяг операцій з постачання товарів/послуг, за якими зазначений код ставки за операціями, які звільнені від оподаткування, та складається нова податкова накладна з кодом ставки на операції, які оподатковуються за ставкою 20 (7, 0) відсотків. У такому розрахунку коригування зазначається код причини коригування 102.
Отже, якщо в ПН було зазначено лише товари, які стали пільгованими, ми їх прибираємо з такої ПН шляхом складання РК (таким чином, повністю її анулюємо) і складаємо на такі товари нову ПН з правильною інформацією (тобто без ПДВ і з датою старої ПН).
Якщо ж в ПН були ще якісь товари, яких від оподаткування ПДВ «заднім числом» не звільнили, то така ПН буде актуальною. Постачальник з неї прибирає усі зайві рядки з пільгованими товарами шляхом складання РК (і складає на ці товари нову ПН, як зазначено вище). Після такого виправлення покупець-платник ПДВ зможе користуватися правом на податковий кредит в сумі ПДВ, яка залишиться в цій старій ПН.
Як скласти ПН на звільнені ліки, медвироби та товари?
Правила складання ПН встановлені Порядком №1307.
Згідно з ними до розділу А табличної частини податкової накладної (рядки I – X) вносяться узагальнюючі дані за операціями, на які складається така податкова накладна. В нашому випадку будуть заповнені такі рядки:
- у рядку I зазначається загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ;
- у рядку IX – загальний обсяг постачання товарів.
Зрозуміло, що в нашому випадку в цих рядках буде зазначено однакову суму – вартість товарів без ПДВ. Рядки II – VIII розділу А не заповнюються.
У розділі Б табличної частини такої податкової накладної будуть заповнені наступні графи:
- у графі 1 зазначається номер рядка за підрахунком;
- у графі 2 зазначається опис (номенклатура) товару;
- у графах 3.1, 3.3 – код товару згідно з УКТ ЗЕД;
- у графах 4 та 5 – одиниця виміру товару, її назва та код згідно із КСПОВО (за наявності);
- у графі 6 – кількість (об’єм, обсяг) постачання товарів;
- у графі 7 – ціна постачання одиниці товару без урахування ПДВ;
- у графі 8 – має бути зазначено код ставки 903;
- у графі 9 – код відповідної пільги з Довідниками податкових пільг. В цьому випадку діятиме свіжий код пільги 14060544;
- у графі 10 – обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ;
- графа 11 – не заповнюється (нулі, прочерки та інші знаки чи символи у цій графі не проставляються).
Зазначення у декларації з ПДВ звільненого імпорту
З 17 березня 2020 р., як ми зазначали вище, від оподаткування звільнили не лише постачання на митній території, а й імпорт ліків, медвиробів та товарів, які використовуватимуться в боротьбі із коронавірусом.
Податківці у підкатегорії 101.24 «ЗІР» зазначили, що обсяги придбання товарів/послуг, необоротних активів без ПДВ на митній території України відображаються в рядку 10.3 декларації з ПДВ.
Оскільки формою декларації не передбачено відображення обсягів придбання товарів, послуг, необоротних активів, що ввезені на митну територію України із застосуванням звільнення від оподаткування, то такі операції в декларації не відображаються.
***
Читайте також:
