• Посилання скопійовано

Як визначити базу оподаткування за договором комісії: консультує ДПС

У комісіонера-платника ПДВ за договором комісії виникає два об'єкти оподаткування: постачання товару/послуги в інтересах комітента і надання власних послуг. А як визначити базу оподаткування при цьому, враховуючи вимоги п. 188.1 ПКУ?

Як визначити базу оподаткування за договором комісії: консультує ДПС

Офіс великих платників податків ДПС нагадує, що статтею 1011 ЦКУ визначено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

При цьому згідно зі статтею 1013 ЦКУ у комісіонера постачанням послуг вважається також надання комісійної послуги, за яку він отримує плату (комісійну винагороду).

Відповідно до підпунктів "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Згідно з підпунктом "е" підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ постачанням товарів є, зокрема, передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу V ПКУ).

Порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг встановлено статтею 188  розділу V ПКУ, відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ якої база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

  • товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
  • газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 розділу V ПКУ.

Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і  198 розділу V ПКУ (пункт 189.4 статті 189 розділу V ПКУ).

Таким чином, постачання комісіонером послуг, пов'язаних з виконанням договору комісії, є об'єктом оподаткування ПДВ, якщо їх місце постачання розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (перша подія):

  • дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
  • дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 201.1 ПКУ на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений  ПКУ термін.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 ПКУ).

 

Як це працює на практиці?

Податківці у своєму роз'ясненні розглядають випадок, коли комісіонер продає послуги, які фактично надає комітент. 

В такому випадку  на дату першої події відповідно до пункту 187.1 ПКУ комісіонер має нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до статті 188 розділу V ПКУ (тобто з повної вартості наданих комітентом послуг та вартості своєї комісійній винагороди), та скласти і зареєструвати в ЄРПН у встановлений ПКУ термін відповідну податкову накладну.

 

Зверніть увагу! Якщо комітент - неплатник ПДВ, комісіонер не має підстав для формування податкового кредиту.

 

Що це означає: комісіонер здійснює продаж або придбання товарів/послуг в інтересах комітента, але від свого імені.

Тобто, за фактом надання послуги (або отримання передоплати за неї) комісіонер податкове зобов'язання визнає. А ось скористатися податковим кредитом він не зможе - адже не отримає від комітента "вхідної" податкової накладної на таку послугу.

Аналогічне роз'яснення податківці вже надавали раніше і ми його коментували тут.

Джерело: ДПС по роботі з великими платниками податків

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «ПДВ»