Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 р. №1428 були внесені зміни до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок). З текстом змін можна ознайомитися тут.
Ця постанова набирає чинності через 15 календарних днів з дня її опублікування. Опублікували її 27.12.2022 р., отже, вона почне діяти з 11 січня 2023 року.
А зараз давайте почитаємо цей документ і спробуємо спрогнозувати його наслідки.
Головна зміна для тих, хто вже мав проблеми з блокуванням!
В тексті самої постанови зазначено таке рішення Уряду: у день набрання чинності цією постановою здійснюється автоматична реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена відповідно до пункту 1 додатка 3 до зазначеного Порядку у період з 14 жовтня 2022 р. до дня набрання чинності цією постановою.
Що це означає? Що ті, в кого ПН/РК заблокували у зазначений період через критерії ризиковості операції, ці ПН/РК розблокують та зареєструють. І робити платникам для цього нічого не потрібно. Але! Такі ПН/РК мають відповідати одночасно чотирьом умовам!
Умова перша: прийняття комісією регіонального рівня рішення про врахування Таблиці даних платника податку відповідно до пункту 16 Порядку. Тобто, якщо у вас Таблиця даних була подана, рішення за нею було позитивне, але чомусь вас за першим критерієм ризиковості операцій все ж таки заблокували (чого не мало бути).
Умова друга: у таких ПН/РК зазначені операції виключно з кодами товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що відображені у таблицях даних платника податку, врахованих контролюючими органами. Ця умова теж пов’язана із першою. Тобто, одного подання Таблиці та її врахування замало – треба ще, щоб і коди товарів/послуг в ПН/РК були наявні в такій Таблиці.
Умова третя: щодо таких ПН/РК платника податку комісією регіонального рівня не прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації або комісією центрального рівня не прийнято рішення про задоволення/залишення скарги без задоволення на рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК. Тобто, автоматично реєструватимуться тільки ті ПН/РК, які потрапили до блокування «помилково». Якщо ж рішення про блокування було офіційне і оформлене документально, будь ласка, оскаржуйте його за встановленим порядком.
Умова четверта: наявна сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати ПН/РК в ЄРПН, обчислена відповідно до пункту 200-1.3 ПКУ. Ну, ця умова базова і добре відома. Якщо немає ліміту реєстрації, то не буде і реєстрації. Навіть, якщо ваші ПН/РК були заблоковані «помилково».
Зміни у ознаках безумовної реєстрації
Нагадаємо тим, хто не знає, що деякі ПН/РК проходять повз контроль з боку податківців і реєструються автоматично. Принаймні, мають реєструватися. Як стверджує Порядок, така реєстрація здійснюється безумовно. Хоча насправді умови, звісно, є. І називаються ці умови ознаками.
Ось які це ознаки:
| Номер ознаки |
Зміст |
| 1 | податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування |
| 2 | обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем – платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку |
| 3 | одночасно виконуються такі умови: загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень; значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою: D= S/T, де S – загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами; T – загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками, визначеними статтею 193 Кодексу, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування; {Абзац п'ятий підпункту 3 пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 774 від 28.07.2021} значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою: P = Pм х 1,4, де P – сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; Pм – найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування. Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку |
| 4 | у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом |
| 5* | у податковій накладній/розрахунку коригування відображені виключно операції з продукцією/товарами, що підпадають під визначення груп 1-24 УКТЗЕД (крім підакцизних товарів), за умови, що такі накладна/розрахунок складені платником податку, який належить до мікропідприємства або малого підприємства відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та основним видом діяльності якого є хоча б один з таких видів економічної діяльності відповідно до КВЕД: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (01.11); вирощування рису (01.12); вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів (01.13); вирощування винограду (01.21); вирощування зерняткових і кісточкових фруктів (01.24); вирощування ягід, горіхів та інших фруктів (01.25); відтворення рослин (01.30); розведення великої рогатої худоби молочних порід (01.41); розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів (01.42); розведення овець і кіз (01.45); розведення свиней (01.46); розведення свійської птиці (01.47); морське рибальство (03.11); прісноводне рибальство (03.12); морське рибництво (аквакультура) (03.21); прісноводне рибництво (аквакультура) (03.22); виробництво м'яса (10.11); виробництво м'яса свійської птиці (10.12); виробництво м'ясних продуктів (10.13); перероблення та консервування риби, ракоподібних і молюсків (10.20); виробництво фруктових і овочевих соків (10.32); виробництво олії та тваринних жирів (10.41); виробництво маргарину і подібних харчових жирів (10.42); перероблення молока, виробництво масла та сиру (10.51); виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості (10.61); виробництво хліба та хлібобулочних виробів, виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання (10.71); виробництво сухарів і сухого печива, виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання (10.72); виробництво макаронних виробів і подібних борошняних виробів (10.73); виробництво цукру (10.81); виробництво какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів (10.82); виробництво чаю та кави (10.83); виробництво прянощів і приправ (10.84); виробництво готової їжі та страв (10.85); виробництво дитячого харчування та дієтичних харчових продуктів (10.86); виробництво інших харчових продуктів, не віднесених до інших угрупувань (10.89); виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах (10.91); виробництво безалкогольних напоїв, виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки (11.07). |
| 6** | обсяг постачання, зазначений у поданій для реєстрації в Реєстрі податковій накладній, яка підлягає наданню отримувачу (покупцю), не перевищує 5 тис. гривень за умови, що стосовно платника податку відсутнє діюче рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та керівник – посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більш як у трьох (включно) платників податку |
| 7** | загальна сума абсолютних значень коригування на зменшення суми компенсації вартості товару/послуги їх постачальнику та/або загальна сума абсолютних значень коригування на збільшення суми компенсації вартості товару/послуги їх постачальнику, зазначених у поданому для реєстрації в Реєстрі розрахунку коригування до податкової накладної, не перевищує 5 тис. гривень за умови, що стосовно платника податку відсутнє діюче рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та керівник — посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більш як у трьох (включно) платників податку |
| * Ця ознака безумовної реєстрації застосовується протягом періоду дії воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. №64 «Про введення воєнного стану в Україні» ** Обсяг операцій у поточному місяці, зазначених у зареєстрованих в Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування відповідно до ознак 6 і 7, з урахуванням обсягу операцій у поданій для реєстрації в Реєстрі податковій накладній/розрахунку коригування не повинен перевищувати 500 тис. гривень. |
|
Тепер нагадаємо, як це має діяти.
Крок 1. Податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації.
Крок 2. І якщо вони цим ознакам відповідають, то вони мають реєструватися автоматично.
Виглядає досить просто, особливо, якщо врахувати те, що перевірку мають здійснювати самі податківці і робити це дуже швидко та теж автоматично.
Це стосується всіх ПН/РК, крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку. І от до останніх РК було внесено зміну – тепер до виключень потрапляють і ті РК, які зазначено в ознаці 7.
Тепер щодо самих ознак. В перших п’яти текст не змінився. Але до них додали дві нові – це ознаки 6 і 7.
Тобто, під автоматичну реєстрацію потраплять усі ПН, складені на суму не більше 5000 грн. (це показник обсягу постачання, а не загальна сума документа!). Проте, не від кожного платника ПДВ, який спрямував їх на реєстрацію. Щоб скористатися цим правом, платнику податку треба буде успішно пройти перевірку на ризиковість. А директор такого платника має займати цю посаду (за даними ДПС) не більш ніж у трьох платників податку.
Наприклад, якщо ПН була складена на суму 6000 грн, з яких 5000 грн. це обсяг постачання, то вона під ознаку 6 потрапляє і має реєструватися автоматично. Якщо ж обсяг постачання 5001 грн., то, навіть якщо ставка ПДВ 0%, і загальна сума ПН менша за 6000 грн., вона під цю ознаку вже не підпадає.
Так само і про директора. Якщо він керує лише трьома підприємствами, то умови ознаки 6 виконуються. Якщо він керує п’ятьма підприємствами, з яких лише три є платниками ПДВ, ці умови теж виконуються.
Аналогічні правила розробили і для РК (ознака 7). Але є нюанс. Гранична сума 5000 грн. тут застосовуватиметься не до обсягу постачання, а до загальної суми абсолютних значень коригування на зменшення суми компенсації вартості товару/послуги їх постачальнику та/або загальної суми абсолютних значень коригування на збільшення суми компенсації вартості товару/послуги їх постачальнику. Як це розуміти?
На думку автора, виглядатиме це наступним чином.
Якщо, наприклад, РК містить один рядок на додавання або видалення, то до уваги братимуть загальну суму цього рядка (обсяг постачання + ПДВ). Якщо ця загальна сума перевищить 5000 грн., то під ознаку 7 вона не потрапляє.
Якщо ж рядків у РК декілька, наприклад, один на видалення, другий на додавання (при заміні даних), то до уваги братимуть загальні суми усіх рядків. При цьому враховуватимуть абсолютні значення, тобто, без знаку «-». Наприклад, заміна номенклатури, де в одному рядку буде загальна сума (обсяг постачання + ПДВ) 2700 грн., а в другому -2700 грн. в абсолютному значенні дасть загальну суму коригування 5400 грн. А значить, такий РК під цю ознаку 7 вже не підпадає, хоча, по суті, підсумок такого РК нульовий.
При цьому загальне обмеження дії двох нових ознак – це півмільйона гривень, і це обсяг операцій. Чим обсяг операцій відрізнятиметься від обсягу постачання чи від суми компенсації вартості? Наразі сказати точно важко.
Втім, почекаємо на коментарі та роз’яснення від податківців, адже саме вони будуть контролювати відповідність ПН/РК цим ознакам.
Зміни у критеріях ризиковості платника податку
Тут зміни не настільки кардинальні, але теж позитивні для платників ПДВ. Адже податківців зобов’яжуть в рішенні про віднесення платника до ризикових зазначати не лише формальну підставу – пункт критерію, а й інформацію, на підставі чого було прийняте таке рішення!
Зокрема, у разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 до Порядку, у відповідних полях рішення має зазначатися детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.
Саме тому сам бланк рішення (додаток 4 до Порядку) виклали в новій редакції!
Наскільки насправді докладно буде зазначатися ця інформація, ми побачимо. Але, зрозуміло, що чим більше платник матиме інформації про те, із чим він не згоден, тим легше (чи, скажімо, зручніше) йому буде таке рішення оскаржити.
До того ж, у Порядку нарешті уточнили механізм цього оскарження. Адже до цього про можливість скасування рішення про ризиковість говорилося абстрактно. Мовляв, рішення може бути скасовано «у разі виявлення обставин та/або отримання інформації», одним з джерел якої могли бути надані платником ПДВ копії документів.
Тепер в Порядку буде прямо зазначено, що платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. А комісія має їх розглянути і прийняти рішення, скасовувати ризиковий статус чи ні. Перелік типів таких документів та порядок їх надання податківцям залишився такий самий.
Але якщо цей статус залишать без змін, то для платників ПДВ є ще одна хороша новина.
У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначатиме детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначатиме/обиратиме з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку!
І ще одна важлива зміна: критерії ризиковості платника податку стосовно неподання податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди та неподання фінансової звітності за останній звітний період застосовуватимуться з урахуванням можливості/неможливості подання такої звітності в умовах воєнного стану (пп. 69.1 ПКУ).
Це мало б означати, що в разі, якщо вас визнали ризиковим через те, що ви не подавали вчасно звітність, то ви можете це оскаржити, якщо маєте докази, що не могли подати звітність вчасно через війну. Як це виглядатиме на практиці і яких доказів вимагатимуть податківці, життя покаже.
Але якщо рішення про ризиковий статус все ж таки скасували, то тут є добра новина для контрагентів такого платника ПДВ!
У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:
- виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1 Порядку, було здійснення операції з таким платником податку;
- відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.
Зміни щодо Таблиці даних
Як усім відомо, подання платником ПДВ інформації про зазначені в ПН/РК операції, особливо подання заздалегідь, має спрощувати реєстрацію таких ПН/РК. Однією з форм подання такої інформації є так звана Таблиця даних. Але допомагає вона лише в тому випадку, якщо податківці вирішили, що поданої інформації їм достатньо і вони цю Таблицю врахували. Зокрема, як ми зазначали вище, рішення про врахування такої Таблиці може стати підставою для безумовної реєстрації ПН/РК (ознака 4).
А що як Таблицю не врахували? Тепер податківці мають докладно пояснити, чому!
У разі прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника у відповідних полях рішення має зазначатися детальна інформація, що стала підставою для неврахування таблиці даних платник податку, а саме:
- тип операції (придбання/постачання),
- період здійснення господарської операції,
- код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару,
- податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції,
- дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Саме тому сам бланк рішення (додаток 6 та 7 до Порядку) виклали в новій редакції!
Зміни щодо позитивної історії платника ПДВ
Перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку на додану вартість, затверджено додатком 2 до Порядку. Зміни будуть внесені до двох пунктів цього додатку.
Зміни до пункту 1:
| Було |
Стало |
| Обсяг постачання, зазначений платником податку в ПН/РК (крім РК, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у ЄРПН у поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі ПН/РК становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку | Обсяг постачання, зазначений платником податку в ПН/РК (крім РК, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у ЄРПН у поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі ПН/РК не перевищує 1 млн. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем — платником податку, не перевищує 100 тис. гривень, та керівник — посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більш як у трьох (включно) платників податку |
Тобто, як бачимо, для того, щоб бути на хорошому рахунку у податківців, достатньо перебувати в межах 1 млн грн. ПН/РК (йдеться, знову ж таки, про обсяг постачання, а не про загальну суму ПН/РК!), та щоб ці ПН/РК складалися не на великі суми (до 100 тис. грн. обсягу постачання кожна).
Що ж стосується другої зміни, то вона буде внесена до п. 4 цього додатку. Нагадаємо, що цей пункт відносить до «хороших» платників ПДВ тих, в кого площа орендованих земельних ділянок становить не менше 200 гектарів включно або орендованих земельних ділянок комунальної та/або державної власності - не менше 0,5 гектара (станом на 1 січня поточного року), що задекларовані до 20 лютого поточного року та за які сплачено суму податкового зобов’язання з плати за землю у строки, передбачені законодавством.
Тепер буде додано уточнення, що це стосується і платників ПДВ, які перебувають на спрощеній системі оподаткування четвертої групи, якщо ними сплачено податкові зобов’язання з єдиного податку в повному обсязі та у строки, передбачені законодавством.
Зміни у критеріях ризиковості операції
Якщо платник пройшов перевірку на власну ризиковість, наступною причиною блокування реєстрації ПН/РК може стати ризиковість операції, яка зазначена в такому документі. Критерії ризиковості операцій наведено у додатку 3 до Порядку.
Тут змін три.
| Було |
Стало |
| Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі – платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов’язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі | Обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов’язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі |
| Перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов’язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги | Перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов’язань, поданого отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, над величиною залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зменшеного у 1,5 раза та зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги |
| Складення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов’язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, та подання для реєстрації в Реєстрі у строк, що перевищує 14 календарних днів з дня складення податкової накладної, зареєстрованої в Реєстрі без порушення граничних строків реєстрації, встановлених Кодексом | Подання для реєстрації в Реєстрі розрахунку коригування на зменшення податкових зобов’язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, у строк, що перевищує 30 календарних днів з дня складення податкової накладної, зареєстрованої в Реєстрі без порушення граничних строків реєстрації, встановлених Кодексом, крім розрахунку коригування до податкової накладної, у якій відображені операції з постачання електричної енергії (товарна підпозиція 2716 згідно з УКТЗЕД), постачання природного газу (товарні підпозиції 2705, 2709 та 2711 11 згідно з УКТЗЕД), постачання теплової енергії (умовний код товару 00401) |
Тобто:
– Відсутність операції в Таблиці даних саме по собі не буде ознакою того, що операція ризикована. І це логічно, адже подавати Таблицю чи ні, вирішувати самому платнику, і це право, а не обов’язок платника.
– Коригувати товари/послуги без ризику блокування РК стане можна більше. Раніше до уваги брали чистий залишок (придбано – продано), тепер показник «продано» зменшать в 1,5 рази. Однак, зверніть увагу, що йдеться не про суму ПДВ, а, знову ж таки, про обсяг постачання. З якого (в частині «придбано») тепер виключать безподаткові операції (тобто, цей показник теж може стати для вас меншим).
– До безризикових тепер належатимуть і РК на зменшення, якщо проміжок між датою РК та датою реєстрації ПН становитиме не більше 30 днів (раніше було 15). До того ж, встановили види товарів – енергоносіїв, щодо яких строки складання та реєстрації РК не підпадатимуть під критерії ризиковості операцій.