Пільга за п. 197.15 ПКУ
Від оподаткування звільняються операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти (п. 197.15 ПКУ).
В ІПК №2630/ІПК/99-00-21-03-02 (див. тут) уточнюється, що пільга за п. 197.15 ПКУ застосовується до відповідних операцій, а не до суб’єктів господарювання. Тобто немає значення, хто будував, важливо, що будували і за які кошти.
Як визначити, що будівництво за державні кошти?
В ІПК №2630/ІПК/99-00-21-03-02 зазначено, що стосовно визначення документів, які підтверджують джерела фінансування будівництва житлових будинків (оплату за державні кошти), та первинних документів, що підтверджують обґрунтованість застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, ДПС рекомендує звернутися до Міністерства фінансів України.
Але що таке державні кошти, чинним законодавством не визначено. Свого часу в п. 4 ч. 2 Положення №921, яке втратило чинність 05.08.2010, зазначалося: державні кошти — це кошти Державного бюджету України, бюджету АРК та місцевих бюджетів, державні кредитні ресурси, а також кошти Національного банку, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, які спрямовуються на придбання товарів, робіт і послуг, потрібних для забезпечення діяльності зазначених органів, кошти підприємств, кошти, які надаються розпорядникам державних коштів під гарантії Ради міністрів АРК та органів місцевого самоврядування за кредитами, що надаються міжнародними фінансовими організаціями або на умовах співфінансування разом із міжнародними фінансовими організаціями.
Але у п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №183 вже є подібне визначення, тільки не державних, а публічних коштів.
Отже, публічні кошти — це кошти державного бюджету (крім таємних видатків), бюджету АРК та місцевих бюджетів, кредитні ресурси, надані під державні та місцеві гарантії, кошти НБУ, державних банків, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, а також кошти суб’єктів господарювання державної і комунальної власності, отримані ними від їхньої господарської діяльності.
Є також поняття бюджетних коштів.
Бюджетні кошти (кошти бюджету) — це належні відповідно до законодавства надходження бюджету й витрати бюджету (п. 11 ч. 1 ст. 2 БКУ).
Бюджет — це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, що їх здійснюють відповідно органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду (п. 1 ч. 1 ст. 2 БКУ).
Тож можна припустити, що до державних коштів належать кошти державного та місцевого бюджету. І що відповідна умова про фінансування за державні кошти має передбачатися договором будівельного підряду. А оплата —надходити з рахунку Держказначейства. Так принаймні це відбувається нині на практиці.
Але позаяк навіть ДПС не дає відповіді на це запитання, а рекомендує звертатися із ним до Мінфіну, то й ми можемо лише порадити це саме.
Як скласти податкову накладну
Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складають окремі податкові накладні (п. 201.5 ПКУ).
У разі звільнення від оподаткування у податковій накладній роблять запис «Без ПДВ» із посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи ПКУ та/або міжнародного договору, якими передбачено таке звільнення (п. 201.3 ПКУ).
Які особливості заповнення податкової накладної під час операцій, звільнених від оподаткування?
Відповідаючи на таке запитання в ЗІР (101.16), ДПС зазначила, що до розділу А табличної частини податкової накладної (рядки I — XІІ) вносять узагальнені дані за операціями, на які складають таку податкову накладну, а саме:
— у рядку I зазначають загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ;
— у рядку XІ — загальний обсяг постачання товарів/послуг.
Рядки II — Х розділу А не заповнюють.
До розділу Б табличної частини податкової накладної вносять дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме:
— у графі 2 — опис (номенклатура) товарів/послуг продавця;
— у графах 3.1, 3.3 — код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі — ДКПП);
— у графах 4 та 5 — одиниця вимірювання товарів/послуг;
— у графі 6 — кількість (об’єм, обсяг) постачання товарів/послуг;
— у графі 7 — ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ;
— у графі 8 — має бути зазначено код ставки 903;
— у графі 9 — код відповідної пільги за Довідниками податкових пільг;
— у графі 10 — обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ;
— графа 11 — не заповнюють (нулі, прочерки та інші знаки чи символи у цій графі не проставляють).
Чи нараховувати компенсуюче ПДВ за п. 198.5 ПКУ?
Якщо підприємство придбавало з ПДВ товари, послуги, необоротні активи для їх використання у звільнених від оподаткування операціях, то воно зобов’язане нарахувати компенсуюче ПЗ з ПДВ (пп. «б» п. 198.5 ПКУ). Складають зведену ПН не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і реєструють в ЄРПН.
Те саме зазначено в ІПК №2630/ІПК/99-00-21-03-02.
Водночас на товари, послуги, необоротні активи, придбані з ПДВ, які частково використовуються у звільнених від оподаткування операціях, ПЗ з ПДВ нараховують за ст. 199 ПКУ.
Як виправити, якщо підрядник нараховував ПДВ?
Відповідь на це запитання містить коментована ІПК №2630/ІПК/99-00-21-03-02. На думку податківців, виправити (тобто зняти з себе зайве ПЗ з ПДВ) можна, тільки якщо підрядник поверне замовникові зайво отриману суму ПДВ.
На дату повернення ПДВ складають РК до початково складеної ПН, якою обнуляють дані такої ПН. Таку ПН у декларації не відображають, адже вона складена до помилкової ПН.
Водночас складають правильну ПН, на звільнену операцію, датою, якою виписано помилкову ПН.
Але є один істотний нюанс, на який звернули увагу в ІПК №2630/ІПК/99-00-21-03-02. Згідно з п. 192.1 ПКУ РК до ПН не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання ПН, до якої складено такий РК.
Якщо ж минуло понад 1095 днів, то підстав для реєстрації РК немає. А без зареєстрованого РК у постачальника не буде підстав зменшити ПЗ з ПДВ (див. пп. 192.1.1 ПКУ).
Чи поширюється пільга за п. 197.15 ПКУ на субпідрядника?
Ні, не поширюється на субпідрядника, а тільки на генерального підрядника. Саме таку відповідь читаємо в ІПК ДПСУ від 22.02.2024 №884/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК.
Субпідрядники в загальному порядку нараховують ПДВ, а генпідрядники мають право відобразити ПК. У цьому разі генпідрядники мають нарахувати компенсуюче ПДВ за п. 198.5 ПКУ, про що ми зазначили вище.