Підстави анулювання реєстрації платника ПДВ
Анулювання реєстрації платника ПДВ може відбуватися з ініціативи самого платника, за рішенням контролюючих органів або суду, а також у зв’язку з певними об’єктивними обставинами. Розглянемо основні підстави, передбачені п. 184.1 ПКУ.
За бажанням платника. Особа, зареєстрована як платник ПДВ протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації у зв’язку з тим, що загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, які нею надавалися за останні 12 календарних місяців, була меншою за 1 млн грн (ст. 181 ПКУ), та за умови сплати суми податкових зобов'язань (пп. «а» п. 184.1 ПКУ). Датою анулювання буде дата подання заяви.
Ліквідація платника. Ця підстава застосовується, якщо особа, зареєстрована як платник ПДВ, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс за умови сплати суми податкових зобов'язань (пп. «б» п. 184.1 ПКУ). Датою анулювання буде дата подання заяви або дата прийняття органом ДПС рішення про анулювання ПДВ-реєстрації.
Перехід на ставку ЄП 5%. Ця підстава застосовується, якщо особа, зареєстрована як платник ПДВ, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати ПДВ. Датою анулювання буде останній день звітного періоду, який передує переходу суб’єкта господарювання на єдиний податок без ПДВ.
Відсутність діяльності. Ця підстава застосовується, якщо платник податку протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з ПДВ та/або подає декларації, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів/послуг з ПДВ (пп. «г» п. 184.1 ПКУ). Датою анулювання буде дата прийняття органом ДПС рішення про анулювання ПДВ-реєстрації платника податку.
За рішенням суду. Ця підстава застосовується, якщо:
- установчі документи особи – платника ПДВ визнані рішенням суду недійсними;
- винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи – банкрута;
- платник податку ліквідується (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду.
Датою анулювання буде дата відповідного судового рішення.
Смерть ФОПа. Ця підстава застосовується, якщо ФОП, зареєстрований як платник податку, помер, або його оголошено померлим, визнано недієздатним або безвісно відсутнім, обмежено його цивільну дієздатність. Датою анулювання буде дата смерті або визнання особи померлою, недієздатною або безвісно відсутньою.
Припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку. Датою анулювання буде дата закінчення строку дії договору або дата закінчення строку, на який було створено платника податку.
Як анулювати реєстрацію платника ПДВ за власним рішенням
У разі добровільного рішення платника припинити статус платника ПДВ процедура анулювання передбачає виконання низки кроків, які необхідно здійснити для коректного завершення всіх податкових зобов’язань та уникнення проблем із контролюючими органами, а саме:
1) проведення інвентаризації залишків товарів (робіт, послуг), необоротних активів та дебіторської заборгованості за сплаченими, але ще не отриманими товарами, роботами, послугами, за якими було визнано податковий кредит з ПДВ, але які не були використані у господарській діяльності до дати анулювання;
2) на підставі проведеної інвентаризації не пізніше дати анулювання реєстрації як платника ПДВ – складання податкової накладної з типом причини «10» на компенсуюче податкове зобов’язання з ПДВ (умовний продаж) щодо товарів (послуг), визначених за результатами інвентаризації (п. 184.7 ПКУ);
3) реєстрація досі не зареєстрованих податкових накладних та розрахунків коригування, включаючи й складену компенсуючу податкову накладну на умовний продаж;
Зверніть увагу! Особа, реєстрацію платника ПДВ якої анульовано, не має права зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН, незалежно від того, що з дати складання податкових накладних та/або розрахунків коригування ще не минув термін їх реєстрації.
4) виправлення, якщо це необхідно, помилок у минулих деклараціях;
Зверніть увагу! Суб’єкт господарювання у разі анулювання реєстрації платника ПДВ виключається із Реєстру платників ПДВ. Тому уточнюючий розрахунок за період, у якому він був платником ПДВ, такий суб’єкт господарювання подати не може.
5) якщо необхідно, то подання заяви на відшкодування ПДВ у декларації з ПДВ за останній звітний період;
6) подання заяви за формою №3-ПДВ (крім переходу на єдиний податок/зміни групи чи ставки на єдиному податку, коли достатньо заяви про перехід (абз. 6 п. 5.4 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну України від 14.11.2014 №1130 (далі – Положення №1130)).
Згідно з п. 184.2 ПКУ, якщо щодо особи, зареєстрованої платником ПДВ, до реєстру платників єдиного податку внесено запис про застосування спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, анулювання реєстрації проводиться контролюючим органом автоматично за даними реєстру платників єдиного податку.
А в разі добровільного анулювання реєстрації ДПС приймає рішення про анулювання реєстрації за заявою платника впродовж 10 календарних днів (п. 184.4 ПКУ).
У разі відсутності законних підстав для анулювання реєстрації контролюючий орган протягом 10 календарних днів після надходження заяви платника податку про анулювання реєстрації подає такому платникові податку вмотивовану письмову відмову в анулюванні реєстрації з поясненнями із зазначеного питання;
7) подання декларації з ПДВ за останній звітний період з дня, наступного за останнім днем попереднього звітного періоду по день анулювання реєстрації та погашення податкових зобов’язань грошима, які є на ПДВ-рахунку в СЕА.
Зверніть увагу! Якщо ПДВ за останній звітний період сплачений не був, ДПС письмово пропонує його сплатити та повідомити про дату сплати другою (новою) заявою за формою №3-ПДВ (підстава – абз. 3 п. 5.4 Положення №1130). Така пропозиція не вважається відмовою в анулюванні.
Якщо ДПС надсилала пропозицію щодо сплати ПДВ за останній звітний період, платник подає другу заяву, зазначаючи дату сплати. Ця заява є інформативною, а датою анулювання залишається дата подання першої заяви. Друга заява також може подаватися, якщо у першій заяві буле вказані не всі обов’язкові реквізити (підстава – абз. 3 п. 5.3 Положення №1130).
5 кроків, про які слід пам’ятати!
1) реєстрація документів. Усі податкові накладні та розрахунки коригування необхідно зареєструвати до дати анулювання. Після цієї дати зробити реєстрацію ПН та РК буде неможливо, що потягне за собою штрафи в розмірі 50% від суми ПДВ (п. 120-1.2 ПКУ) та проблеми із покупцями, які не зможуть отримати податковий кредит;
2) дії постачальників. Попросіть своїх постачальників зареєструвати їхні накладні та розрахунки коригування до дати анулювання, інакше ви не зможете скористатися податковим кредитом;
3) компенсуюче зобов’язання. Проаналізуйте, на яку суму необхідно нарахувати компенсуюче податкове зобов’язання за п. 184.7 ПКУ (крім випадків реорганізації). У вас має бути така сума реєстраційного ліміту (адже на ці ПЗ треба буде скласти та зареєструвати ПН). У разі недостатності – поповніть ПДВ-рахунок!
4) ПДВ-рахунок. Переконайтеся, що на ПДВ-рахунку достатньо коштів для погашення зобов’язань. Якщо є надлишок, поверніть його на поточний рахунок шляхом подання заяви в останній декларації з ПДВ, інакше кошти буде списано до бюджету. Втім, ці кошти можна буде повернути із бюджету або спрямувати на сплату інших податків;
5) повернення зайво сплачених коштів. Якщо кошти з ПДВ-рахунку списано до бюджету, подайте заяву на їх повернення в електронній формі (J1302001/F1302001) або у довільній формі (в розділі «Листування з ДПС») через Електронний кабінет. У заяві можна зазначити, як ви бажаєте спрямувати ці кошти (п. 43.4. ПКУ):
- на ваш поточний рахунок в установі банку, небанківському надавачу платіжних послуг або на єдиний рахунок (у разі його використання);
- на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;
- повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку або в небанківського надавача платіжних послуг.
Об’єкти для нарахування компенсуючого ПДВ:
- товарно-матеріальні цінності (ТМЦ), які не були використані в господарській діяльності на дату анулювання (наприклад, непродані товари, сировина, паливо),
- вартість робіт/послуг, включених до незавершеного виробництва чи готової продукції (з розрахунком їхньої частки),
- необоротні активи,
- ПДВ у дебіторській заборгованості за сплаченими авансами, якщо товари/послуги не отримано.
Що ж до кредиторської заборгованості за товарами, послугами, необоротними активами, які були отримані (з ПДВ), але не були оплачені на дату анулювання реєстрації платника ПДВ, то податківці вважають їх використаними в неоподаткованій діяльності і вимагають нарахування ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ!
Звичайна ціна активів при анулюванні реєстрації платника ПДВ
Згідно з п. 184.7 ПКУ базою для нарахування компенсуючого ПЗ з ПДВ при анулюванні реєстрації платника ПДВ є звичайна ціна відповідних товарів/послуг чи необоротних активів. Крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону, коли компенсуюче ПЗ не нараховується.
А як визначити цю звичайну ціну? Для випадку анулювання реєстрації платника ПДВ таку процедуру не прописано, тож доведеться діяти за пп. 14.1.71 ПКУ. У ньому сказано: звичайна ціна – ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
У разі якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна ціна продажу або індикативна ціна. У такому разі звичайною ціною вважається ціна, визначена сторонами договору, але не нижча за мінімальну або індикативну ціну.
Щодо товарів та послуг ситуація більш-менш зрозуміла. Адже є ціна їх придбання, і в разі якщо таке придбання відбулося нещодавно, можна сказати, що така ціна відповідає ринковій ціні. Зрозуміла ситуація і з тими товарами/послугами, ціна на які контролюється державою.
А от що робити, якщо товарні залишки давні? Або з необоротними активами, які певний час були в експлуатації і очевидно, що їхня актуальна вартість не відповідає ціні, за якою вони були придбані?
Податківці радять з метою отримання переліку офіційних джерел, які містять інформацію про ринкові ціни, звернутися до Мінекономіки як до головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема, формування та реалізацію державної цінової політики та формування державної політики з контролю за цінами, або державних органів статистики.
Однак чіткого механізму визначення звичайної ціни на сьогодні немає. І що робити з цими джерелами, якщо Мінекономіки або Держстат їх надасть, не встановлено. Тож платник ПДВ має два варіанти:
- провести незалежну експертну оцінку таких активів і нараховувати ПЗ з ПДВ виходячи з такої оцінки;
- самостійно визначити ринкову ціну таких активів, спираючись на відкриті джерела інформації щодо цін на такі активи (зокрема і ті, які надасть Мінекономіки або Держстат, хоча звертатися до них не обов’язково).
Заява на анулювання ПДВ-реєстрації
Заява про анулювання реєстрації платника ПДВ №3-ПДВ подається засобами електронного зв’язку в електронній формі лише у разі анулювання за рішенням платника.
При переході на єдиний податок без сплати ПДВ госпуб’єкти в заяві про перехід ставлять відповідну відмітку про відмову від реєстрації платниками ПДВ (п. 5.4 Положення №1130).
При анулюванні ПДВ-реєстрації за рішенням органу ДПС або суду заяву за формою №3-ПДВ також подавати не треба.
При затвердженні ліквідаційного балансу, передавального акта, розподільчого балансу, заяв про реєстрацію платником єдиного податку, даних державного реєстру про припинення діяльності, даними реєстру податкових декларацій, судового рішення, судового рішення про оголошення ФОПа померлим чи безвісти відсутнім, інформації органів держреєстрації про смерть фізособи тощо (п. 5.5 Положення №1130) орган ДПС приймає самостійне рішення про анулювання реєстрації.
Реєстрація податкових накладних у день анулювання
Згідно з пунктом 184.7 ПКУ:
- день анулювання реєстрації особи як платника ПДВ є останнім днем її реєстрації як платника ПДВ;
- у день анулювання така особа має право складати і реєструвати ПН/РК.
Тож податкова накладна, яку було зареєстровано в день анулювання ПДВ-реєстрації постачальника, все ще є підставою для формування податкового кредиту покупцем.
Компенсуюча податкова накладна при анулюванні реєстрації платником ПДВ
Як ми казали раніше, податкова накладна, що складається при анулюванні ПДВ, є компенсуючою на той податковий кредит, який був отриманий щодо придбаних товарів і основних засобів, які не були використані в господарській діяльності на момент анулювання реєстрації ПДВ.
Правила складання такої ПН податківці нагадують у ЗІР.
Особливості компенсуючої податкової накладної такі:
- вона може виписуватися або зведено на всі залишки активів, або на кожний окремо;
- у лівому верхньому куті ставиться позначка «Х» та тип причини – «10» (анулювання реєстрації);
- у графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (ПІ.), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний індивідуальний податковий номер «600000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється, поле «код» не заповнюється;
- розділ Б податкової накладної заповнюється у такому порядку:
- у графі 2 «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» – зазначають дати складання та порядкові номери податкових накладних, на підставі яких формувався податковий кредит;
- у графі 4 «Умовне позначення українське» – вказується «грн»;
- у графі 10 «Обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ – вказується вартість (частина вартості) товару/послуги, необоротного активу, на яку нараховується податок, згідно з основною ставкою податку та ставками податку 7 і 14 відс., які застосовуються при нарахуванні податкових зобов’язань;
- у графі 11 зазначається сума ПДВ.
Графи 3.1, 3.2.1, 3.2.2, 3.3, 5 – 9 у такому випадку не заповнюють.
Складену накладну реєструють в ЄРПН не пізніше дня анулювання ПДВ-реєстрації, тому що після анулювання зареєструвати її не буде можливості.
Бухгалтерський облік компенсуючого ПДВ
Нагадаємо, що нині спеціального порядку ведення бухгалтерського обліку ПДВ не існує (Інструкція з бухгалтерського обліку ПДВ, затверджена наказом Мінфіну від 01.07.1997 №141, скасована). Зрозуміло лише одне – ПЗ з ПДВ, яке підприємство нараховує у зв’язку з анулюванням реєстрації платника ПДВ, – це його витрати. А визначити рахунок витрат воно має самостійно, спираючись на стандарти бухгалтерського обліку, які застосовує.
На наш погляд, у бухгалтерському обліку суму податкового зобов’язання з умовного продажу треба нарахувати бухгалтерським проведенням Дт 949 Кт 641 та включати нарахований ПДВ до складу інших витрат операційної діяльності.
Останній звітний податковий період та декларація
Останній звітний податковий період для платника податку починається в день, наступний за останнім днем попереднього звітного періоду, і закінчується в день анулювання реєстрації (п. 184.6 ПК).
Тож остання податкова декларація має бути подана у звичайному порядку впродовж 20 календарних днів після закінчення останнього місяця реєстрації платником ПДВ, як для місячного звітного періоду.
У прикінцевій частині останньої декларації з ПДВ проставляється позначка «х» у спеціальному полі «Відмітка про подання за останній звітний (податковий) період у разі анулювання реєстрації платником податку».
В іншому порядок складання останньої декларації з ПДВ не відрізняється від звичайного.
Але не забувайте про компенсуюче ПЗ з ПДВ за залишками активів! Воно відображається у рядках 4.1, 4.2 та/або 4.3 податкової декларації з ПДВ. При цьому якщо на дату подання декларації в ЄДР не зареєстровано податкові накладні, складені за такими операціями, відомості про них зазначаються у таблиці 1.1 додатка 1 (Д1) до декларації.
Зобов’язання до сплати, що виникли за результатами останньої декларації, треба сплатити у 10-денний період за граничним строком подання декларації.