Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до п. 4 ст 9 розділу II Закону України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», пп.. 4.4.7 пп. 4.4 п. 4 Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого Указом Президента України від 12.05.2011 р. №581, спільним наказом Мінінфраструктури України та Міндоходів України від 30.05.2013 р. №331/137 затверджено Порядок оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному транспорті.
Вимоги щодо електронних документів визначено у розділі V Порядку.
Згідно з положенням цього розділу обов’язковим елементом візуальної форми електронного проїзного (переїзного) документа є його унікальний код.
Посадочний документ, перевізний документ, документ на повернення, документ на послуги (візуальна форма електронного проїзного документа) роздруковуються на паперовому носії або зберігаються як сукупність електронних даних (мобільний телефон, смартфон, планшет, компактний персональний комп'ютер, чіп-картка тощо).
Тобто всі перелічені вище документи, роздруковані на паперовому носії, є розрахунковими документами (транспортними квитками).
Таким чином, витрати на відрядження працівника в тому числі на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження можуть бути включені до складу витрат платника податку лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат, зокрема у вигляді електронних квитків, посадкового талона та документа про оплату.