Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Про це повідомив в. о. Голови ДФС Мирослав Продан 2 грудня в програмі «Фінансовий тиждень» на 5 каналі.
«В п'ятницю на зустрічі Президента України і Прем'єр-міністра з бізнесом саме це питання було одним із порядку денного. Сьогодні ще є дискусії на предмет того, коли все ж таки краще його втілювати в життя: це буде друге півріччя 2018 року або з 1 січня 2019 року. Але в принципі запровадження цього податку суттєво спростить як ведення обліку, так і зменшить податковий тиск на бізнес. Однак при його введенні можуть бути суттєві втрати бюджету, тому Президент акцентував увагу на необхідності знайти відповідні компенсатори, оскільки попередні підрахунки при запровадженні податку на виведений капітал протягом року, коли він буде запроваджений, будуть складати на рівні 40 млрд. гривень», – зазначив Мирослав Продан.
Компенсаторними механізмами очільник ДФС назвав боротьбу з тіньовим сектором економіки, незаконним обігом підакцизної групи товарів, боротьбою з контрабандою та порушенням митних правил та інші заходи, які сьогодні здійснюються фіскальною службою.
«Якраз саме ці компенсатори і можуть задовольнити той мінус, який при запровадженні податку на виведений капітал ляже на державний бюджет», – наголосив Мирослав Продан.
Читайте також: Президент підтримує введення податку на виведений капітал з 2019 року
