Податок на прибуток - 2018: основні зміни

Змінено строк подання декларації для «квартальників»

Як і раніше, декларацію з податку на прибуток платники подаватимуть в різні строки:

• ті, в кого за минулий звітний період (рік) обсяг доходів перевищив 20 млн грн, звітуватимуть у 2018 році щоквартально;
• ті ж, в кого обсяг доходів був меншим, та новостворені платники податку (в тому числі ті, що перейшли у 2018 році з єдиного податку), звітуватимуть лише за річний звітний період.

Залишаються старі правила звітування і для неприбуткових організацій.  Докладніше про все це – у статті 137 ПКУ.

Але нас цікавить, навіть, не періодичність подання такої декларації (та її форма), а строки.

Якщо декларація складається щоквартально, то діють квартальні строки подання – тобто 40 календарних днів після закінчення звітного періоду (пп. 49.18.2 ПКУ).

Ті, ж для кого звітним періодом є рік, подають декларацію  протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Тепер це визначено за новим пп. 49.18.6 ПКУ для платників податку на прибуток для податкової декларації, яка розраховується наростаючим підсумком за рік.

Може виникнути питання: а квартальників ця норма стосується? Адже вони теж подають останню за рік декларацію наростаючим підсумком за цілий рік? Так, стосується, і це прямо передбачено змінами до п. 49.19 ПКУ.

Тепер правила такі: якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків), згідно з відповідним розділом ПКУ, зазначена податкова декларація подається у строки, визначені п. 49.18 ПКУ для такого базового звітного (податкового) періоду, крім податкової декларації з податку на прибуток, яка розраховується наростаючим підсумком за рік.

Тобто квартальники за рік теж звітуватимуть протягом 60 календарних днів після закінчення звітного року. І ця норма вже працює з 01.01.2018 року, а отже, стосується і річної декларації за 2017 рік!

Авансові платежі при виплаті дивідендів

Як і раніше, крім випадків, передбачених пп. 57.1-1.3 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Серед виключень, як і раніше, перебуває виплата дивідендів:

• на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими пп. 57.1-1.2 ПКУ;
• платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень ПКУ, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;
• фізичним особам.

І сам авансовий внесок із податку на прибуток розраховується за ставкою 18% з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. При цьому самі дивіденди на суму такого авансового внеску не зменшуються.

Але у 2018 році до пп. 57.1-1.2 ПКУ внесено важливу зміну і стосується вона "єдинників"!

За правилом, яке діяло раніше, обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток покладався на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами зі сплати податку, передбаченими ПКУ, чи застосовував іншу ставку податку на прибуток, ніж 18%.

Тепер це правило не стосується платників єдиного податку. Тобто вони при виплаті дивідендів вже не зобов’язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток!

Були внесені зміни і до податкових різниць. Це цікаво для тих платників податку на прибуток, які коригують фінансовий результат до оподаткування згідно з пп. 134.1.1 ПКУ.

Різниця щодо отриманих дивідендів

Раніше, за пп. 140.4.1 ПКУ, фінансовий результат до оподаткування зменшувався на суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток підприємств, платників єдиного податку четвертої групи та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від інших платників цього податку (крім інститутів спільного інвестування та платників, прибуток яких звільняється від оподаткування відповідно до положень цього Кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування) та платників єдиного податку.

Але ця норма дозволяла уникнути подвійного оподаткування отриманих дивідендів завдяки сплаті емітентом авансового внеску з податку на прибуток.

Тепер "єдинників" від цього обов’язку позбавили. Тож згадку про них з пп. 140.4.1 ПКУ прибрали. І платники податку на прибуток, які отримують дивіденди від "єдинників" 3-4 груп, сплачуватимуть з такого доходу податок (зменшити об’єкт оподаткування вже не зможуть).   

Різниці щодо контрольованих операцій

Раніше за пп. 140.5.1 ПКУ і пп. 140.5.2 ПКУ фінансовий результат збільшувався  на суму перевищення ціни, визначеної за принципом "витягнутої руки", над договірною (контрактною) вартістю реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій (за ст. 39 ПКУ).

А також на суму перевищення договірної (контрактної) вартості придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом "витягнутої руки", при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених статтею 39 цього Кодексу.

При цьому норми обох цих підпунктів застосовувалися за результатами податкового (звітного) року.

Тепер до обох цих підпунктів внесено уточнення. Під договірною (контрактною) вартістю мається  на увазі вартість, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухобліку. Тобто наголошується, що це має бути не та вартість, яка зазначена в договорі (контракті) з нерезидентом, а та, за якою реалізація або придбання товарів (робіт, послуг) відображається в бухобліку.

Різниця щодо активів, придбаних у неприбуткових організацій

В новій редакції викладено пп. 140.5.4 ПКУ. Зверніть увагу, що, хоч у ньому і згадуються нерезиденти, контрольованих операцій ця різниця не стосується.

Тепер фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму 30% вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 ПКУ та підпункті 140.5.6 ПКУ, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 ПКУ), придбаних у:

- неприбуткових організацій, внесених до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого придбання, крім випадків, коли сума вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у таких організацій, сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (в 2018 році – це 93 075 грн на рік), та крім бюджетних установ і неприбуткової організації, яка є об'єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об'єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону;

- нерезидентів (у тому числі пов'язаних осіб - нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. 39.2.1.2 ПКУ;

- нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" підпункту 39.2.1.1 ПКУ, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Ось ця норма є новою!

І, як і раніше, вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої статтею 39 ПКУ, але без подання звіту про контрольовані операції.

При цьому якщо ціна придбання товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг перевищує їх ціну, визначену за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої статтею 39 ПКУ, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом "витягнутої руки.

Різниці щодо допомоги неприбутковим організаціям

Як і раніше, відповідно до пп. 140.5.9 ПКУ, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Але до цього підпункту було внесено уточнення.  Тепер він не застосовується щодо неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення пп. 140.5.13 ПКУ.

Нагадаємо, що у пп. 140.5.13 ПКУ йдеться про юросіб, які отримують субсидії відповідно до Закону «Про державну підтримку кінематографії в Україні».

Також, у ПКУ з'явилася абсолютно нова податкова різниця  щодо надання допомоги «неприбутківцям» – підпункт 140.5.14 ПКУ.

За ним фінансовий результат до оподаткування збільшується  на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року суб'єктам сфери фізичної культури і спорту, а саме:

- дитячо-юнацьким спортивним школам,

- центрам олімпійської підготовки,

- школам вищої спортивної майстерності,

- центрам фізичної культури і спорту інвалідів,

- спортивним федераціям з олімпійських видів спорту, що є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг у розмірі, що перевищує 8 відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Різниця щодо допомоги іншим особам (крім неприбуткових організацій)

Як і раніше, відповідно до пп. 140.5.10 ПКУ, фінансовий результат  до оподаткування збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку на прибуток, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX ПКУ.

Але законодавці додали до цього підпункту ще одну норму і тепер збільшення відбувається ще й на суму повної або часткової компенсації один раз на календарний рік вартості путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років роботодавцем, який є платником податку на прибуток, якщо така компенсація відповідно до цього Кодексу не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи - платника ПДФО.

Тобто, починаючи з 2018 року, коли роботодавець – платник податку на прибуток надає працівникам путівки – безоплатно або компенсує хоча б частину їх вартості – відбувається наступна ситуація:

- якщо такий дохід працівника оподатковується ПДФО, він потрапляє в бухобліку роботодавця до витрат, і тим самим зменшується об’єкт оподаткування податком на прибуток. Різниця в податковому обліку роботодавця не виникає;

- в тій частині, в якій цей дохід не оподатковується, такий дохід стає новою податковою різницею. Тобто в бухгалтерському обліку роботодавця він зменшує фінрезультат, а в податковому – збільшує. 

Різниця для колишніх платників єдиного податку

Як і раніше, відповідно до пп. 140.5.12 ПКУ, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування.

Але тепер ця норма не працює для тих єдинників, які були платниками єдиного податку четвертої групи. Що і логічно, адже перебуваючи в 4 групі платників ЄП вони мали сплачувати податки виходячи не з виручки (доходу), а з площі сільськогосподарських угідь (земель).

Оподаткування постійних представництв нерезидентів

В цілому правила, встановлені п. 141.4 ПКУ щодо оподаткування доходів нерезидентів-юросіб, не змінилися.

Однак пп. 141.4.7 ПКУ викладено в новій редакції. За нею суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

У разі якщо нерезидент провадить свою діяльність в Україні та за її межами і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що ведеться ним через постійне представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначається на підставі складення нерезидентом окремого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва, з урахуванням вимог, визначених статтею 39 ПКУ.

У разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентами з джерелом його походження з України, оподатковуваний прибуток визначається контролюючим органом як різниця між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7 з урахуванням вимог, визначених статтею 39 ПКУ.

Що ми бачимо внаслідок змін? Все виглядає так, що правила не змінилися (старі та нові норми дуже схожі). Але тепер наголошується – оскільки постійне представництво нерезидента само по собі є окремим платником податку на прибуток і веде свою діяльність незалежно, то операції з нерезидентом розглядатимуться під призмою трансфертного ціноутворення.

Про пов’язаність такого нерезидента і його постійного представництва годі і говорити. Тож, чи вважатимуться господарські операції між таким нерезидентом і його постійним представництвом як контрольовані і які доходи і витрати враховуватимуться для визначення оподаткованого прибутку, залежатиме від річного обсягу операцій постійного представництва з цим нерезидентом.

До речі, відповідні правки були внесені і до п. 39.2 ПКУ. Зокрема, новацією цих правок стало визначення критерію контрольованих операцій спеціально для постійних представництв нерезидентів.

З 01.01.2018 р. господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік

Однак  про зміни щодо трансфертного ціноутворення ми поговоримо в іншій статті.  поки що ви маєте змогу продивитися зміни щодо трансфертного ціноутворення в інфографіці від податківців.