Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
ДФСУ у листі від 27.03.2018 р. №1260/6/99-99-15-02-02-15/ІПК нагадала, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується платником податку на суму витрат (які в бухгалтерському обліку потраплять на рахунок 948) від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, які:
1) не є платниками податку (крім фізосіб);
2) є платниками податку, які оподатковуються за ставкою 0% згідно з п. 44 підрозділу 4 розділу XX ПКУ.
Чи потрапляє до таких сум гарантійний платіж, який через невиконання умов договору однією стороною залишається у іншої? ДФСУ вважає, що так.
Податківці спираючись на ст. 549 ЦКУ, роз’яснюють, що забезпечення виконання договору, яке не підлягає поверненню у разі порушення зобов’язань, підпадає під визначення неустойки. Сплата неустойки за договором регулюється цивільним законодавством у рамках цивільного договору.
Отже, кошти у вигляді забезпечення виконання умов договору, які не повертаються платнику у зв’язку з порушенням зобов’язання, збільшують фінрезультат до оподаткування, якщо такі кошти сплачені на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізосіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0% відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX ПКУ.
Натомість, штрафні санкції, нараховані за порушення вимог іншого ніж цивільне законодавство не призводять до виникнення податкових різниць. Роз'яснення від податківців про це ми наводили тут>>
