Можливість заміни податку на прибуток підприємств податком на виведений капітал розглядається законодавцями вже не перший рік. Чи буде нова спроба вдалою? Покаже лише час.
Зараз ситуація наступна: 16 червня 2020 року у Верховній Раді було зареєстровано законопроект №3665 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження податку на виведений капітал на заміну податку на прибуток підприємств». Про це ми повідомляли тут.
Проте не минуло й місяця, а в ВРУ подано альтернативний законопроект №3665-1. Як видно з номеру такого законопроекту, він побудований на наведеному вище законопроекті №3665. Проте автори в нього вже інші, тож він має і певні відмінності.
Ставка податку за альтернативним законопроектом
Законопроектом №3665-1 передбачається більший розмір ставки податку при здійсненні операцій з виведення капіталу: пропонується встановити базову ставку 17%.
А загалом картина зі ставками за законопроектом №3665-1 наступна:
- 5% застосовуватиметься до коштів, сплачених на виконання боргових зобов'язань пов'язаним особам – нерезидентам (у випадках перевищення сукупної суми боргових зобов'язань перед всіма пов'язаними особами – нерезидентами над сумою власного капіталу платника більш ніж у 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, – більш ніж у 10 разів) або реєстрації нерезидента у державі, що є «низькоподатковою» юрисдикцією, застосовуватиметься ставка 20%);
- 17% при здійсненні операцій з виведення капіталу;
- 20% при здійсненні операцій, прирівняних до операцій з виведення капіталу, а тому числі тих, що не відповідають принципу «витягнутої руки» (крім тих, що оподатковуються за ставкою 5%).
Крім того, цим законопроектом пропонується встановлення ставки в 11% для дивідендів, за винятком дивідендів, що виплачуються платником податку на виведений капітал. І це теж більше, ніж пропонувалося законопроектом №3665 (ставка 9%).
Операції з нерезидентами прирівняні до операцій з виведення капіталу
Згідно пп. 137.1.7.4 ПКУ в редакції, яку пропонує законопроект №3665-1, до бази оподаткування операцій з виведення капіталу належатиме сума коштів, сплачених та/або вартість майна (в тому числі необоротних активів), наданих неплатнику податку – нерезиденту, у зв’язку з придбанням робіт (послуг).
При цьому законопроект №3665 чітко прописує винятки, які до бази оподаткування за такою операцією не включаються.
А альтернативний законопроект №3665-1 згадку про винятки містить, а от самих винятків чомусь не наводить. Сподіваємось, що законотворці в процесі розгляду закону цю помилку виправлять.
Крім того, у альтернативному законопроекті відсутнє виключення з бази оподаткування, передбачене законопроектом №3665: суми коштів, яка була сплачена нерезидентом (безпосередньо або через повіреного) під час придбання на території України цінних паперів або корпоративних прав (у тому числі суми коштів або вартості майна, за рахунок яких здійснювався внесок), кошти від продажу яких повертаються платником податку – резидентом на користь нерезидента.
Фінансова допомога
До операцій, прирівняних до операцій з виведення капіталу (а отже, таких, що підпадатимуть під оподаткування) належатиме виплата (надання) фінансової допомоги неплатнику податку на виведений капітал.
А от що вважати за фінансову допомогу, у законопроектах відрізняються позиції.
На відміну від законопроекту №3665 альтернативний законопроект не передбачає, що до фінансової допомоги належатиме прощена платником податку на виведений капітал заборгованість за майно (роботи, послуги), поставлене (поставлені) ним неплатнику такого податку.
Також згідно зі законопроектом №3665-1 на відміну від законопроекту №3665 до фінансової допомоги не прирівнюється:
- основна сума кредиту або позики, надана пов'язаній особі – нерезиденту на строк, що перевищує один рік;
- сума неустойки (штрафів, пені), відшкодування шкоди, сплачена на користь неплатника податку на виведений капітал – пов'язаної особи (за винятком сум, зазначених у пп. «а» пп. 134.1.2 ПКУ).
Отже, в цьому випадку законопроект №3665-1 є для платників податку вигіднішим. Але якою буде остаточна редакція закону щодо таких операцій, ми дізнаємось після його прийняття та опублікування.
Безоплатно надане майно, роботи, послуги
Оподаткованою за обома законопроектами є й операція з передачі майна неплатнику податку без висування вимог щодо компенсації його вартості, в тому числі безоплатно надане майно (роботи, послуги).
Однак, що вважати безоплатно наданим майном, роботами або послугами, законопроекти визначають по-різному:
| Законопроект №3665-1 | Законопроект №3665 |
| Пункт 14.1.13 ПКУ безоплатно надане майно, роботи, послуги: | |
| а) майно, що надається згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості такого майна чи їх повернення, або без укладення таких договорів; | а) майно, що надається згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості такого майна чи їх повернення, або без укладення таких договорів; |
| б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; | б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; |
| в) майно, передане юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використане нею за договором, який передбачає виконання такою особою своїх зобов’язань щодо оплати в строки, що перевищують 24 місяці з моменту його (їх) отримання; | в) майно, передане юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використане нею. Для цілей оподаткування відповідно до розділу III ПКУ безоплатно надане майно, роботи, послуги вважаються:
|
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!