Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків інформує, що відповідно до пп. 140.5.7 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат по нарахуванню роялті у повному обсязі, якщо роялті нараховані на користь:
- особи, яка сплачує податок у складі інших податків, крім фізичних осіб, які оподатковуються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ (пп. 5 пп. 140.5.7 ПКУ);
- юридичної особи, яка відповідно до ПКУ звільнена від сплати цього податку чи сплачує цей податок за ставкою, іншою, ніж встановлена в п. 136.1 ПКУ (пп. 6 пп. 140.5.7 ПКУ).
Вимоги пп. 6 пп. 140.5.7 ПКУ не застосовуються платником податку у випадках нарахування роялті на користь правовласників як винагороди за використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав чи як відрахування на користь правовласників на підставі договорів, укладених таким платником податку з організаціями колективного управління відповідно до Закону України від 15.05.2018 р. №2415-VІІІ «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав».
Пунктом 291.2 ПКУ встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Відповідно до пп. 1 п. 297.1 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених абзацами другим і третім пп. 133.1.1 та пп. 133.1.4 ПКУ.
Пунктом 133.1 ПКУ визначено, що платниками податку на прибуток підприємств – резидентами, зокрема, є:
суб’єкти господарювання – юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пп. 133.4 та 133.5 ПКУ.
Суб’єкти господарювання юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України в порядку, визначеному п. 141.4 ПКУ. При цьому платники єдиного податку четвертої групи не є платниками податку при виплаті доходів, визначених абзацами четвертим – шостим пп. 14.1.49 ПКУ.
Суб’єкти господарювання юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при отриманні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 39-2 та розд. ІІІ ПКУ (пп. 133.1.1 ПКУ);
Управитель фонду операцій з нерухомістю, який здійснює діяльність відповідно до Закону України від 19.06.2003 р. №978-IV «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» зі змінами та доповненнями щодо операцій і результатів діяльності із довірчого управління, що здійснюється таким управителем через фонд (пп. 133.1.3 ПКУ);
фізичні особи – підприємці, у тому числі такі, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ПКУ (пп. 133.1.4 ПКУ);
юридичні особи, що утворені відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України (пп. 133.1.5 ПКУ).
Відповідно до п. 133.4 не є платниками податку на прибуток неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених п. 133.4 ПКУ.
Звільнення від оподаткування податком на прибуток встановлено ст. 142 ПКУ, а також підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Отже, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат по нарахуванню роялті у повному обсязі, якщо роялті нараховані на користь:
- платників єдиного податку;
- неприбуткових підприємств, установ та організацій;
- юридичних осіб –платників податку на прибуток підприємств, прибуток яких відповідно до положень ст. 142 та окремих положень підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ звільняється від оподаткування;
- юридичних осіб, які застосовують іншу ніж базова (основна) ставка податку на прибуток підприємств (18 відс.).
При цьому така різниця не застосовується у випадках нарахування платниками податку на прибуток підприємств роялті на користь фізичних осіб, які оподатковуються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, та правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав як винагороди на підставі договорів, укладених такими платниками з організаціями колективного управління.
***
