Зараз на підписі у Президента України перебуває законопроєкт про внесення змін до ПКУ щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства. Він вже підписаний Головою ВРУ, тому вже має номер (3813-X) і дату (18.06.2024).
Із текстом законопроєкту (до якого вже не вноситимуть зміни) можна ознайомитись тут.
Далі в цій статті ми розглянемо лише зміни, що вносить цей законопроєкт щодо трансфертного ціноутворення (контрольованих операцій) та контрольованих іноземних компаній.
Зміни щодо ТЦУ
Ці новації мають запрацювати з 1 січня 2025 року. Тобто у 2024 році ми ще працюємо за старими правилами. А наступного року діятимуть нові правила.
Нагадаємо, що контрольовані операції за ст. 39 ПКУ – це господарські операції платника податку на прибуток, що можуть впливати на об’єкт оподаткування цим податком (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з НП(С)БО або МСФЗ).
При цьому у пп. 39.2.1.1 ПКУ наводиться чіткий перелік таких операцій, це:
а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами – нерезидентами, у тому числі у випадках, визначених пп. 39.2.1.5 ПКУ;
б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;
в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого КМУ, або які є резидентами цих держав;
г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) теж затверджується КМУ;
ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.
Закон №3813 вносить уточнення стосовно цього переліку.
По-перше, зміни стосуються пп. «в». Зазначається, що під час визначення переліку держав (територій) для цілей цього підпункту КМУ враховуватиме такі критерії:
- держави (території), віднесені до переліку офшорних зон, затвердженого КМУ;
- держави (території), віднесені до переліку держав (юрисдикцій), що не виконують чи неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;
- держави (території), компетентні органи яких за результатами двох послідовних звітних (податкових) періодів (років) не забезпечують своєчасний та повний обмін податковою та фінансовою інформацією (зокрема, інформацією щодо кінцевого бенефіціарного власника) на запити центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Пропозиції до переліку держав (територій), які відповідають критеріям, визначеним цим підпунктом, з відповідним обґрунтуванням надаватимуться щороку до 1 жовтня ДПСУ до Мінфіну. А вже той передаватиме їх КМУ.
У разі якщо зміни до зазначеного переліку затверджуються КМУ до 30 листопада, такі зміни застосовуються з 1 січня звітного року, що настає за календарним роком, у якому внесено такі зміни.
У разі затвердження змін до зазначеного переліку після 30 листопада такі зміни застосовуватимуться з 1 січня другого звітного року, що настає за календарним роком, у якому внесено такі зміни.
Тобто:
- те, наскільки в певній іншій країні (території) ставка податку на прибуток (доходи) або корпоративний податок відрізняється від ставки податку на прибуток в Україні, вже не матиме значення. Замість них під контрольовані потраплять офшори, – а що саме вважатиметься офшорами, має визначити КМУ!
- іншим важливим фактором стане відсутність контролю в таких інших країнах (територіях) за фінансуванням тероризму та відмиванням доходів. А ще КМУ дивитиметься на те, чи збирають такі країни (території) інформацію про кінцевих бенефіціарних власників юросіб.
Нагадаємо, що зараз Перелік держав (територій) для пп. «в» затверджено постановою КМУ від 27.12.2017 №1045. Але, зрозуміло, що його переглядатимуть за новими критеріями, і до кінця 2024 року він також отримає нову редакцію.
Друга зміна стосується пп. «г». Він буде викладений у новій редакції: господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого КМУ відповідно до пп. 39.2.1.2-1 ПКУ.
Тобто, як і тепер, цей підпункт говорить про організаційно-правову форму нерезидента. І, як і тепер, перелік «контрольованих» організаційно-правових форм затверджуватиме КМУ. Проте до ПКУ мали б додати критерії, за якими КМУ складатиме цей перелік. Для цього у ПКУ з’являється новий пп. 39.2.1.2-1.
Натомість у цьому новому підпункті затвердили критерії, за якими операції з юрособами-нерезидентами, організаційно-правова форма яких є в Переліку від КМУ, не є контрольованими!
Вони такі:
- нерезидент є резидентом держави (території), з якою Україною укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, що підтверджується шляхом подання до ДПСУ до 1 жовтня року, що настає за звітним, довідки у паперовій або електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено відповідний міжнародний договір України (крім держави (території), що включена до Переліку, згаданого в пп. «в», який ми розглядали вище);
- всі учасники (партнери) нерезидента є резидентами держав (територій), з якими Україною укладено міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування, що підтверджується шляхом подання до ДПСУ до 1 жовтня року, що настає за звітним, аналогічної довідки. І це також не стосується держав (територій), що включені до Переліку за пп. «в».
Тут треба пам’ятати три речі:
- цей перелік «неконтрольованості» стосується лише умови щодо організаційно-правових форм. Якщо щодо нерезидента або операцій із ним виконуються інші умови віднесення до контрольованих операцій (зазначені у пп. «а», «б», «в», «ґ»), – ця операція вважатиметься контрольованою,
- довідку можна подавати або за вашим контрагентом, або за його партнерами. Тобто достатньо виконання однієї з умов,
- у разі внесення змін до Переліку організаційно-правових форм такі зміни застосовуються з 1 січня звітного року, що настає за календарним роком, у якому внесено такі зміни. Зараз цей Перелік затверджено постановою КМУ від 04.07.2017 №480.
Зміни щодо КІК
Ці зміни – косметичні і вносяться до порядку обчислення скоригованого прибутку КІК, який оподатковується в Україні (п. 39-2.3 ПКУ) у зв’язку зі змінами до ст. 39 ПКУ, які ми розглянули вище.
Так, особливості такого обчислення зазначені в окремих підпунктах пп. 39-2.3.2 ПКУ, і ось до четвертого підпункту і вносяться зміни.
Вони говорять:
- доходи і витрати КІК за операціями з нерезидентами – пов’язаними особами, нерезидентами, що зареєстровані у державах (на територіях), що включені до Переліку за згаданим вище пп. «в», а також з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку за згаданим вище пп. «г», визначаються з дотриманням принципу «витягнутої руки». Тут немає суттєвих змін, це лише приведення існуючої норми до змін, внесених до ст. 39 ПКУ, які ми вже розглянули;
- і саме про операції із такими нерезидентами (як і раніше) треба зазначити у Звіті про КІК. Про це вказується й в оновленому пп. «ж» пп. 39-2.5.3 ПКУ.