Це – вже третій з початку року (і п’ятдесят сьомий загалом) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно податку на прибуток.
З моменту написання попередньої розсилки минуло майже два тижні, і нам є про що розповісти.
Сьогодні ми:
- роз’яснимо, як нараховувати податкову амортизацію на вживані ОЗ;
- розкажемо, чи слід коригувати фінрезультат на суми ПДВ;
- з’ясуємо, коли можна списати кошти на рахунку у банку, що ліквідується;
- зазначимо правила зарахування «закордонного» податку на прибуток;
- розповімо, чи є відповідальність за несвоєчасне подання уточнюючої декларації за ППР;
- визначимося, як складати нову декларацію з податку на прибуток.
Гарного Вам читання!
***
Придбали вживаний основний засіб: як нараховувати податкову амортизацію?
У бухгалтерському обліку згідно з п. 23 П(С)БО 7 строк корисного використання об’єкта ОЗ встановлюється підприємством (у розпорядчому акті) самостійно без жодних мінімальних строків.
Але підприємствам, які застосовують податкові різниці при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток, для нарахування амортизації у «податковому обліку» необхідно зважати на встановлені пп. 138.3.3 ПКУ мінімально допустимі строки корисного використання ОЗ.
При цьому податківці у підкатегорії 102.05 "ЗІР" зауважували, що для вживаних основних правил виключень у п. 138.3.3 ПКУ не міститься. Тому при нарахуванні амортизації на вживані ОЗ у «податковому» обліку застосовують загальні вимоги до мінімально допустимих строків використання таких ОЗ. Роз’яснення податківців ми наводили тут.
Чи слід коригувати фінрезультат на суму ПДВ?
Дніпропетровські податківці зазначають, що ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму ПДВ.
Отже, такі суми відображаються при формуванні фінансового результату за правилами бухгалтерського обліку.
Наприклад, при нарахуванні ПДВ за реалізовані товари або послуги, сума податку зменшує суму доходу на рахунку 70, яка надалі враховується при визначенні фінансового результату до оподаткування. Або нараховані ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ в обліку відображаються у складі витрат (субрахунок 949 або 977), з подальшим впливом на фінрезультат.
Банк ліквідується: коли можна списати «завислі» кошти на рахунку?
У бухгалтерському обліку кошти, «завислі» у банку, який має ознаки, що свідчать про неплатоспроможність такої установи, визнаються сумнівною заборгованістю. Далі, за наявності впевненості, що кошти банком повернуто не буде або за спливом строку позивної давності сумнівна заборгованість списується як безнадійна. При цьому варто звернути увагу, що у П(С)БО умовою для списання є впевненість керівного органу у неповерненні коштів.
Своєю чергою, ті платники податку, які застосовують податкові різниці мають збільшити фінрезультат до оподаткування на всю суму списаної заборгованості, а от зменшити його мають право лише на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає хоча б одній з ознак, визначених пп. 14.1.11 ПКУ.
Зокрема, податківці у ІПК від 28.01.2020 р. №326/6/99-00-07-02-02-06/ІПК вказують, що на підставі пп. "з" пп. 14.1.11 ПКУ така заборгованість стане безнадійною лише після підтвердження ліквідації банку записом про державну реєстрацію його припинення у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
З нашим коментарем до консультації податківців можна ознайомитись тут.
ДПС зменшила збиток, але уточнили цей факт зі запізненням: які наслідки?
Формою «П» податкового повідомлення-рішення передбачено, що протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, частина суми від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток, яку було завищено, підлягає виправленню платником податків у показниках податкової звітності з податку на прибуток.
Але ПКУ не передбачено відповідальності платників податків за порушення термінів подання уточнюючої звітності відповідно до податкового повідомлення-рішення за формою «П».
Проте взагалі неподання уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток відповідно до ППР щодо необхідності виправлення показників такої декларації може призвести до визначення ДПС податкових зобов’язань з податку на прибуток та нарахування штрафних санкцій за наслідками перевірок наступних податкових (звітних) періодів. Про це ми писали тут.
І наостанок – ще дві аналітики від редакції
Прибуток, отриманий з іноземних джерел, є об’єктом оподаткування. Українське підприємство, яке сплачує податок за кордоном, має право зараховувати цю суму під час визначення ним об’єкта оподаткування податком на прибуток в Україні. За яких умов можна буде скористатися зменшенням? Яких правил слід дотримуватись? Про це ми зазначали тут.
До 2 березня 2020 року потрібно подати декларацію з податку на прибуток за 2019 рік. Під час її складання слід враховувати як зміни, які набрали чинності у 2019 році, так і ті правила, які не змінилися. Про це докладно ми розповідали тут.
***
Наразі це все.
Більше новин на тему податку на прибуток ви завжди знайдете тут, а консультацій – ось тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»
