Це – вже шістнадцятий з початку року (і сімдесятий загалом) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно податку на прибуток.
З моменту написання попередньої розсилки минуло два тижні, тож нам є про що розповісти. А саме:
- зауважимо, що Гетманцев пропонує відтермінувати деякі норми Закону №466;
- наголосимо, що бізнес вважає за необхідне ввести податок на виведений капітал;
- розповімо, що ВРУ прийняла за основу законопроєкт щодо податкових пільг для «інвестиційних нянь»;
- дізнаємося, які зміни відбулися в оподаткуванні податком на прибуток через Закон №786;
- з’ясуємо, що буде при виплаті нерезиденту доходу без сплати податку;
- визначимося, чи зменшується фінрезультат у разі отримання дивідендів від нерезидента.
Гарного вам читання!
***
Гетманцев пропонує відтермінувати деякі норми Закону №466
7 вересня Д. Гетманцев зареєстрував у ВРУ проєкт Закону №4065 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування».
Зокрема, законопроєктом пропонується:
- уточнити обставини, при яких контрольовані операції не мають ділової мети;
- визначити види коригувань у зв’язку із проведенням операцій з нерезидентами, що не мають ділової мети як по контрольованих, так і по неконтрольованих операціях;
- запровадити перехідні положення щодо оподаткування нерезидентів через їх постійні представництва;
- уточнити норми щодо «тонкої» капіталізації;
- відстрочити оподаткування контрольованих іноземних компаній з 2022 року, тощо.
Бізнес вважає за необхідне ввести податок на виведений капітал
На початку вересня під час зустрічі Української Ради Бізнесу та ДПС, стала ідея запровадження податку на виведений капітал, що є одним із ТОП-10 пріоритетів діяльності Української Ради Бізнесу.
Бізнес наполягає на скасуванні дискреційного податку на прибуток та заміні його сучасною моделлю податку на виведений капітал. Ідея була схвалена на засіданні Національної ради реформ під головуванням Президента України Володимира Зеленського, яке відбулося 30 червня.
За інформацією Державної служби статистики, з початку 2020 року надходження податку на прибуток суттєво знизилися – у 7,5 рази порівняно з 2019 роком.
Як пояснили представники ДПС, відомство давало свої оцінки обом законопроєктам про податок на виведений капітал, зареєстрованим у Парламенті. Розрахунки робилися на дату надходження документів, хоча зараз, звичайно, ситуація змінюється щодня.
«Коли погіршується фінансовий результат внаслідок кризи, коронавірусу, інших негативних явищ, – це становить загрозу надходженням класичного податку на прибуток. Але це симетрично негативно впливає і на надходження податку на виведений капітал. Хоч моделі і різні, але базуються на тому, який буде прибуток у компанії. Якщо його немає, то не буде чого й розподіляти», – переконані в ДПС.
Представники Української Ради Бізнесу вважають, що доцільно запроваджувати податок на виведений капітал одразу для всіх, оскільки в разі запровадження податку для частини компаній можуть виникати ризики, які наперед важко передбачити законодавчо.
ВРУ прийняла за основу законопроєкт щодо податкових пільг для «інвестиційних нянь»
З вересня ВРУ було прийнято за основу проєкт Закону №3761 «Про внесення змін до розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб'єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проєкти зі значними інвестиціями».
Законопроєктом передбачається звільнення від оподаткування податком на прибуток інвесторів зі значними інвестиціями протягом п'яти послідовних років з дати подання заяви, але не раніше дати подання такої заяви та дати введення в експлуатацію об'єкта, побудованого (щодо якого здійснено реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) в рамках реалізації інвестиційного проекту.
Які зміни відбулися в оподаткуванні податком на прибуток через Закон №786?
2 вересня ДПСУ видала інформаційний лист, який присвячено нормам Закону №786. Ним не лише удосконалено функціонування Електронного кабінету та змінено окремі аспекти роботи фізичних осіб-підприємців, а й уточнено деякі положення ПКУ, які вже були змінені чи ще будуть запроваджені Законом №466-IX, в т.ч. щодо оподаткування податком на прибуток.
Зокрема, у листі є відповіді на такі питання:
- Які уточнення передбачені щодо визначення доходу з джерелом його походження з України та оподаткування?
- Чи потрібно буде сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств при оподаткуванні «конструктивних дивідендів»?
- Які зміни передбачені щодо обліку платників податку на прибуток – нерезидентів?
- Які зміни відбулись у порядку нарахування амортизації?
- Які зміни передбачені щодо оподаткування процентів за борговими зобов’язаннями?
Виплачуєте нерезиденту дохід без сплати податку: яка відповідальність?
До платника податку, який здійснює виплати доходу нерезиденту без утримання та внесення до бюджету податку з такого доходу, або який перерахував податок з доходів нерезидента до бюджету в повному обсязі, але пізніше терміну, застосовується штраф, передбачений ст. 127 ПКУ.
Особа, яка виплачує доходи нерезиденту, зобов’язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів. Про це ми писали тут.
Чи зменшується фінрезультат у разі отримання дивідендів від нерезидента?
Податківці з Київської області нагадали, що з 23 травня 2020 року фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму нарахованих доходів від участі в капіталі нерезидентів та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від такого нерезидента, за умови, що доля участі в капіталі нерезидента становить щонайменше 10% протягом календарного року та такий нерезидент не входить до переліку держав (територій), визначених відповідно до пп. 39.2.1.2 ПКУ (крім держав (територій), з якими є чинні міжнародні договори України про уникнення подвійного оподаткування доходів).
Але до внесення відповідних змін до Декларації рекомендується відображати нову різницю, визначену пп. 140.4.3 ПКУ, у будь-якому зручному рядку додатка РІ до Декларації, яким передбачено зменшення фінансового результату до оподаткування. Але при цьому слід зазначати цей факт у спеціальному полі декларації (графа «наявність доповнення»).
***
Наразі це все.
Більше новин на тему податку на прибуток ви завжди знайдете тут, а консультацій – тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»
