Це – вже дев’яносто другий загалом (і останній у 2021 році) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно спрощеній системі оподаткування.
З моменту написання попереднього листа минуло три тижні, тож нам є про що розповісти. А саме:
- з’ясуємо, хто має вести облік товарних запасів;
- зауважимо, що адвокати зможуть обирати спрощену систему з 2023 року;
- дізнаємося, як вести товарний облік у разі наявності декількох місць торгівлі;
- наведемо правила роботи з РРО для ФОПів-«єдинників» у 2022 році;
- розповімо про законопроєкт щодо скасування РРО, військового збору та ще більші граничні розміри доходів для ФОП.
Гарного вам читання!
***
Хто має вести облік товарних запасів: офіційна позиція ДПС
Порядок №496 не поширює свою дію на платників єдиного податку І групи.
Зі загального числа платників єдиного додатку ІІ – ІV груп, Порядок №496 поширює свою дію виключно на платників, визначених п. 61 підрозділу 10 Розділу ХХ ПКУ, які здійснюють:
- реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення;
- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Водночас Порядок №496 поширюється на ФОП ІІІ групи єдиного податку, які зареєстровані платниками ПДВ.
Також він встановлює обов’язок ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації для ФОП, які використовують загальну систему оподаткування та здійснюють свою діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Про це ми писали тут.
Адвокати зможуть обирати спрощену систему з 2023 року: новий законопроєкт
До ВРУ на розгляд було подано законопроєкт №6358, метою якого є розширення кола осіб, які можуть перебувати на спрощеній системі оподаткування. Йдеться про додавання до цього кола фізосіб, які проводить незалежну професійну адвокатську діяльність.
Передбачається, що особи, які здійснюють незалежну професійну адвокатську діяльність, зможуть обрати другу або третю групу платників ЄП. Але при цьому для них буде діяти обмеження у кількості працівників – не більше 4 осіб.
Відповідно назву ст. 178 ПКУ, за якою зараз встановлено правила оподаткування доходів таких адвокатів, пропонують привести у відповідність зі запропонованими змінами. І нею визначатиметься оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування.
Крім того, платники ЄП – самозайняті особи, які провадять незалежну професійну адвокатську діяльність звільнятимуться від застосування РРО, як і платники ЄП 1 групи (без обмеження розміру доходу).
ФОП має декілька місць продажу: як вести товарний облік?
ФОП, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об’єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об’єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об’єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об’єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід’ємною частиною такого обліку.
Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов’язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.
Про це докладніше читайте тут.
Правила роботи з РРО для ФОПів-«єдинників» у 2022 році
З 1 січня 2022 року закінчується перехідний період (п. 61 підрозділу 10 Розділу ХХ ПКУ) і застосування РРО платниками єдиного податку другої-четвертої груп стане обов’язковим. На жаль, відстрочення щодо цього обов’язку ВРУ так й не прийняла.
Ці правила не поширюються на ФОП-«єдинників» І групи. У них в розрахунках все залишається по-старому і РРО вони зможуть застосовувати хіба що добровільно.
А от ФОП-«єдинникам» ІІ-IV груп доведеться звикати до нових правил оформлення розрахунків. І перше з них таке: застосування РРО є обов`язковим для тих суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (зі застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу. Про це докладно ми розповідали у своїй аналітиці за посиланням.
Скасування РРО, військового збору та ще більші граничні розміри доходів для ФОП: новий законопроєкт
16 грудня 2021 року у ВРУ зареєстровано проєкт Закону №6437 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо захисту права на самозайнятість». Його авторами є нардепи з партії «Опозиційна платформа - За життя».
Як зазначено у пояснювальній записці, законопроєкт передбачає:
1) виключення всіх положень, пов'язаних із тотальною фіскалізацією, а також скасування застосування РРО при продажу окремих товарів;
2) відновлення права ФОП - платників єдиного податку першої - четвертої груп, незалежно від обраного виду діяльності, не застосовувати РРО в окремих випадках;
3) встановлення збільшених граничних обсягів доходів для застосування спрощеної системи оподаткування для другої та третьої груп платників єдиного податку залежно від кількості осіб, які перебувають з платником єдиного податку у трудових відносинах (500 розмірів мінімальної заробітної плати за одного найманого працівника);
4) встановлення граничної кількості найманих працівників (до 10 осіб) для платників третьої групи єдиного податку (сьогодні така кількість необмежена), що унормує застосування спрощеної системи оподаткування виключно у сфері малого підприємництва;
5) унормування обліку доходів ФОП - платниками єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ;
6) надання права контролюючому органу на підставі письмового запиту виключно під час проведення документальних перевірок суб’єктів господарювання отримувати від банків інформацію про оборот коштів на поточних банківських рахунках суб’єктів господарювання за конкретний проміжок часу, а на підставі рішення адміністративного суду – інформацію про фінансові операції за рахунками суб’єктів господарювання за конкретний проміжок часу зі зазначенням контрагентів та призначення платежів.
***
Наразі це все.
Більше новин на тему єдиного податку ви завжди знайдете тут, а консультацій – тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»
