Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
ДФСУ у листі від 31.03.2015 р. №6667/6/99-99-17-03-01-15 надала роз'яснення щодо нарахування заробітної плати (доходів) фізичним особам, які працюють за основним місцем роботи неповний робочий тиждень, встановлений для всього підприємства.
Так, за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень.
Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
Таким чином, роботодавець має право нарахувати працівнику, який працює неповний робочий день, зарплату нижчу за мінімальну, але за умови, що сума нарахованої зарплати має бути не менша ніж частина від мінімальної, що припадає на фактично відпрацьований час.
У цьому випадку роботодавець розраховує суму ЄСВ як добуток розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на місяць, за який нараховується зарплата (дохід), та ставки ЄСВ, встановленої для відповідної категорії платника, незалежно від того, що працівник працював неповний робочий день. При цьому утримання ЄСВ із зарплати найманого працівника здійснюється із фактично нарахованої зарплати.
