Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Головний держінспектор відділу з питань додержання законодавства про працю Держпраці у Кіровоградській області Віра Ульяніна зауважила, що часто вважають, що правила внутрішнього трудового розпорядку — це аркуш паперу, на якому зазначено дані про початок роботи, перерву на обід та кінець робочого дня. Зазвичай такий аркуш вивішують на видному місці в офісі для ознайомлення працівників.
Статтею 142 КЗпП передбачено, що трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на підставі типових правил.
Правила внутрішнього трудового розпорядку необхідно скласти в письмовій формі через те, що вони вважаються документом з організації процесів управління. Більш того, стаття 29 КЗпП прямо вимагає, щоб до початку роботи за трудовим договором власник або уповноважений ним орган ознайомив працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором.
Відсутність правил внутрішнього трудового розпорядку є порушенням вимог законодавства про працю і передбачає адміністративну відповідальність посадових осіб підприємств незалежно від їх форми власності та кількості працівників за ч. 1 ст. 41 КУпАП у вигляді накладення штрафу від 30 до 100 н.м.д.г.
Усе це свідчить про те, що правила внутрішнього трудового розпорядку мають бути на кожному підприємстві.
