Одразу зазначимо, єдиної думки з цього приводу у різних органів влади не має.
Позиція ДФСУ
ДФС, керуючись відповідними нормами Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 р. № 755-IV, у листі від 03.02.2016 р. №2375/10/28-10-06-11 зазначає: у зв’язку із перейменуванням населеного пункту чи вулиці, на якій зареєстрований суб’єкт господарювання, слід здійснити державну реєстрацію змін.
Зокрема, для тих, хто проводить готівкові розрахунки через РРО, це означатиме необхідність не тільки перепрограмування касових апаратів з тим, щоб в розрахункових документах зазначалася вірна (оновлена) адреса торгової точки, а й обов’язок протягом 5-ти робочих днів, що настають за днем, коли виникли зміни або інші підстави для заміни реєстраційного посвідчення, подати до органу ДФС за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву з позначкою "Перереєстрація" із зазначенням причини перереєстрації та реєстраційне посвідчення.
Позиція Київської міської держадміністрації
Якщо у суб’єкта господарювання є власна нерухомість, за таким місцезнаходженням, то виникне питання: чи вносити змін до правовстановлюючих документів на нерухоме майно, яке розташоване за такою адресою?
Свого часу на офіційному порталі КМДА з'явилось роз'яснення: «Законодавством України не передбачено обов'язку власника вносити зміни до правовстановлюючих документів (свідоцтва про право власності, свідоцтва про право на спадщину, договору купівлі-продажу, договору міни, договору дарування тощо) у зв'язку з перейменуванням вулиць, на яких знаходиться об'єкт нерухомого майна, а тому вони є чинними та не потребують заміни чи отримання нового правовстановлюючого документа.»
Тож гострої необхідності замінювати правовстановлюючі документи на об’єкти нерухомості наразі немає. Якщо власник буде відчужувати нерухомість (продавати, дарувати, обмінювати тощо), в правовстановлюючих документах нового власника зазначать вже нові дані про адресу нерухомості.
Однак внести зміни до правовстановлюючих документів можна і зараз, з власної ініціативи. В такому випадку власник майна (в тому числі земельної ділянки), щодо якого відбулись зміни у назві вулиці (проспекту, провулку тощо), відповідно до законодавства має право самостійно (або уповноважити на це іншу особу за довіреністю) звернутись до органу державної реєстрації прав на нерухоме майно з заявою про внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у зв'язку зі зміною назви чи перейменування вулиці (проспекту, провулку тощо) відповідно до рішення КМДА.
Зокрема, щодо земельних ділянок, відповідно до п. 24 Порядку ведення земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 р. № 1051, відомості про місцезнаходження земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру. Тож у разі зміни адреси земельної ділянки суб’єкт господарювання має подати зміни для внесення їх до відомостей Державного земельного кадастру.
Позиція Держпідприємництва
Держпідприємництво наголошує у своїх роз’ясненнях, що зміна назв вулиць не призводить до зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та до переоформлення відповідних дозвільних документів у вигляді ліцензій, виданих раніше відповідно до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 р. № 222-VIII. Такий висновок вони роблять на підставі ст. 93 ЦКУ. Відповідно до неї місцезнаходженням юридичної особи визначено фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Тож відповідні дозвільні документи у вигляді ліцензій не потрібно переоформляти. При зміні поштового індексу або назви вулиць зміни фактичного місця ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку, не відбувається.
Як вносяться зміни
Оскільки кожний орган влади має свою точку зору з цього приводу, суб’єкту господарювання доведеться приймати рішення, до кого із органів влади прислуховуватися.
Якщо суб’єкт господарювання все ж таки вирішить вносити зміни щодо свого місцезнаходження, то пам’ятайте, що на законодавчому рівні не встановлено граничних строків щодо реєстрації таких змін.
Нагадаємо, що Законом від 09.04.2015 р. №317-VIII (на підставі якого зараз відбувається перейменування назв вулиць в межах засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні) внесено зміни до ч. 2 ст. 10 Закону № 755.
Ними встановлено, що адміністративний збір не справляється за проведення державної реєстрації змін, що вносяться до установчих документів юридичних осіб, пов’язаних із прийняттям Закону № 317, а також зміни місцезнаходження юридичної особи, місця проживання фізичної особи у зв’язку із зміною назви (перейменуванням) скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об’єктів топоніміки населених пунктів.
Тож при вирішенні вносити зміни до установчих документів у зв’язку із зміною назв вулиць, за реєстрацію у Держреєстратора таких змін адміністративний збір не потрібно було сплачувати протягом 2015 року.
Зверніть увагу! З 01.01.2016 року діє нова редакція Закону № 755, в якій не внесено норми щодо звільнення зі сплати адмінзбору у такому випадку. Тож у разі внесення змін до відомостей Держреєстра потрібно сплачувати адмінзбір у розмірі 0,3 мінзарплати, встановленої на 1 січня звітного року. Тож у 2016 році за реєстрацію змін потрібно сплачувати адмінзбір у розмірі 410 грн.
Також Законом №755 не встановлено строку подання заяви про зазначені зміни. Тож кожний вирішує сам, коли йому внести відповідні зміни до установчих документів та піти до Держреєстратора.