Податківці у ЗІР розповіли, що відповідно до пп. 268.2.1 ПКУ платниками туристичного збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. 268.5.1 ПКУ.
Перелік осіб, які не можуть бути платниками туристичного збору, визначений пп. 268.2.2 ПКУ.
Підпунктом 268.6.1 ПКУ визначено, що платники туристичного збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють збір за ставками, у місцях справляння збору та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради.
Згідно з пп. 268.7.1 ПКУ податкові агенти сплачують збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації з туристичного збору (далі – Декларація) за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.
Водночас, п. 49.2 ПКУ визначено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Форма Декларації, затверджена наказом Мінфіну від 09.07.2015 №636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору» (у редакції наказу Мінфіну від 30.11.2022 №403), передбачає подання податковим агентом до контролюючого органу щокварталу звітності з туристичного збору, показники в якій відображаються не наростаючим підсумком, а окремо за кожний квартал. Невід’ємною частиною Декларації є додаток «Розрахунок № податкового зобов’язання з туристичного збору» (далі – Додаток).
При цьому у колонці 3 «Загальна кількість діб розміщення у місцях проживання (ночівлі)» розд. І «Розрахунок податкових зобов’язань» Додатка до Декларації зазначається загальна кількість діб проживання (людино-діб) за весь звітний період по всіх місцях (ліжко-місцях) у розрізі внутрішнього та в’їзного туризму (без врахування осіб, які не є платниками туристичного збору згідно з пп. 268.2.2 ПКУ, та надали копії відповідних документів, що підтверджують їх належність до кола осіб, визначених пп. 268.2.2 ПКУ).
Враховуючи викладене, у разі, якщо суб’єктом господарювання – податковим агентом протягом звітного кварталу господарська діяльність проводилася, проте послуги з тимчасового розміщення в місцях проживання (ночівлі) надавалися виключно фізичним особам, які не є платниками туристичного збору, то Декларація за такий звітний квартал не подається за умови наявності копій відповідних документів, що підтверджують належність таких фізичних осіб до кола осіб, визначених пп. 268.2.2 ПКУ.
