У своєму листі ДПСУ звертає увагу на наступне: ДПІ у Києво-Святошинському районі у 2011 році провела перевірку ТОВ [...] щодо дотримання вимог податкового законодавства, за результатами якої складено акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 10.11.2011 №12/1501/32739864. Цим актом встановлено завищення у II кварталі 2011 року від’ємного значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток та заниження грошового зобов’язання з цього податку (податкові повідомлення-рішення від 03.12.2011 №0010821501, №0010811501).
ТОВ [...] звернулося з адміністративним позовом до окружного адміністративного суду про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.
При цьому ДПСУ звертає увагу на те, що:
по-перше, за загальною нормою ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (тобто податковий орган в даному випадку), якщо він заперечує проти адміністративного позову;
по-друге, відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють усі обставини справи, у т. ч. досліджують усі наявні докази.
Водночас заслуговують на увагу виявлені порушення під час камеральної перевірки. Скажімо, в наявній судовій практиці вироблено свій підхід до розуміння проведення камеральної перевірки та її наслідків. Так, у постанові Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.11.2011 р. у справі №2а-6275/11/1270 зазначено, що предметом камеральної перевірки є правильність складання податкових декларацій. А у разі якщо під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків (див. «ДК» №17-18/2012, с.55).
Привертає увагу й дата складення акта -- 10.11.2011, адже йдеться про камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року.
З цього приводу апеляційний адміністративний суд цією самою постановою зазначив, що, по-перше, встановлені строки для проведенні камеральної перевірки поданої податкової звітності і цих строків повинні дотримуватися податкові органи. Проте це можливо лише щодо декларації з ПДВ -- строки проведення камеральної перевірки зазначені у п. 200.10 ПКУ. Щодо податкової звітності з податку на прибуток, то як раніше, так і сьогодні ситуація залишається незмінною -- ПКУ не визначає спеціальних строків для її проведення. ДПСУ, зі свого боку, вказує на необхідність проведення таких перевірок до настання термінів подачі наступної за поданою звітністю з податку на прибуток (лист ДПАУ від 27.04.2011 р. №11920/7/15-0217).
По-друге, акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності, складається у двох примірниках і підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, та після реєстрації в органі ДПС вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 розділу II ПКУ (приписи п. 86.2 ПКУ).
Тож платникам податків при оскарженні актів камеральних перевірок варто враховувати позицію судових органів та приписи ПКУ.
Теги: перевірки, оскарження
