• Посилання скопійовано

Закон про ринок землі переписувати будуть вічно?..

Закон про ринок землі відкладається "в дальній ящик". Натяк на це зробив Президент України Віктор Янукович, виступаючи під час відкриття десятої сесії ВР шостого скликання. Його відвідини Ради були символічними, як в принципі і саме президентство - гарант увійшов до зали, виголосив промову, покинув Раду під вигуки опозиціонерів "Ганьба!", "Юлі - свободу" та оплески "регіоналів". Саме так виглядає його правління - інцидент (словник Даля - випадок, непорозуміння, подія (зазвичай неприємна), термін має пряме відношення і до ринку землі. Питання піднімається, але не вирішується, тим часом все активніше українське золото - земля - продається наліво і направо. Причому врегулювати ситуацію намагалися неодноразово. За часів президентства Ющенка теж "прагнули", але далі говорильні справа не пішла. Ось і тепер така ж історія. А ринок землі необхідний як повітря, але для цього потрібно розробити "доброякісні" закони, без лобізму особистих інтересів представників політикуму, прив’язаних до великого бізнесу, які в принципі не мають права займатися подібним.

Все що зроблено, так це схвалений Закон "Про Державний земельний кадастр". Янукович пафасно з цієї нагоди заявив, що "вперше за історію незалежності нашої держави документ дасть можливість вже в цьому році запустити в дію єдину інформаційну систему, яка буде містити відомості про всі землі, розташовані в межах державного кордону України".

Закон про земельний кадастр покликаний відкрити суспільству справжніх власників землі. Але, як свідчить практика, цей список можуть приховати під сімома замками, як зробили з Реєстром корупціонерів, публічною інформацією. Конституційний суд визнав конкретні дані про "героїв" країни конфіденційною інформацією. Тобто, не для народних очей.

"Залишається зробити останній і, мабуть, найважчий крок - ухвалення законопроекту про ринок землі. І тут ми не маємо права на помилку... Ще раз повторюю: ми не будемо поспішати. Головне - підійти дуже виважено, з урахуванням інтересів селян. Це головний наш пріоритет", - сказав Президент.

Так що, "головний наш пріоритет" відкладається. Це, напевно, стало новиною для голови Державного агентства земельних ресурсів Сергія Тимченка. Вони прогнозували розгляд документа 7-10 лютого.

За словами Тимченка, на останньому засіданні профільного комітету ВР було розглянуто 1038 поправок до законопроекту. Вирішено, що вартість продажу сільськогосподарських земель повинна бути не нижчою від нормативної грошової оцінки, яка на сьогодні становить близько 20 тис. грн. за гектар ріллі. При цьому ціна сільгоспземель повинна бути ринковою, тобто, ґрунтуватися на співвідношенні попиту та пропозиції. "Я вважаю, що якщо ми говоримо про ринок, то, перш за все, ми повинні припинити безкоштовно роздавати землю. І друге, ми повинні запустити ринок за формулою - попит визначає пропозицію", - пояснив він.

І якщо держагентство за ухвалення закону в "авральному" режимі, то експерти якраз підтримують позицію Януковича.

Керуючий партнер юридичної фірми Arzinger Тимур Бондарєв і старший юрист Arzinger Станіслав Герасименко вважають, що нова редакція законопроекту "Про ринок земель" переслідує інтереси великих вітчизняних орендарів земельних ділянок.

"Виходячи з аналізу внесених до законопроекту змін, можна констатувати, що зроблені вони на користь великих вітчизняних орендарів земельних ділянок. За відсутності права на придбання земельних ділянок сільгосппризначення іноземними особами та юридичними особами взагалі, а також у поєднанні з обмеженнями на володіння земельними ділянками за суб’єктним складом і за площею, власникам земельних ділянок нікому продати свої ділянки за ринковою ціною. Єдиним реальним покупцем залишається держава, фінансові ресурси якої обмежені, що створює надзвичайно сприятливі умови для підвищення ролі чиновників при виборі ділянок для купівлі у власність держави. А сам закон забезпечує досить комфортне і безхмарне життя для більшості орендарів", - йдеться в коментарі компанії.

За оцінками юристів, серед основних змін нової редакції законопроекту - обмеження максимальної площі земельних ділянок сільгосппризначення для ведення товарного сільгоспвиробництва у власності однієї особи 100 га (крім випадків отримання їх у спадщину із зобов’язанням відчуження площі перевищення протягом року). Володіння пов’язаними особами та спільна власність не враховуються. "Такої площі у власності однозначно мало для нормального ведення ТСВ з мінімальною рентабельністю і дотриманням сівозміни", - вважають юристи.

У порівнянні з попередньою редакцією законопроекту, істотно ослаблені обмеження на оренду однією юридичною особою або фізичною особою земельних ділянок сільгосппризначення для ведення товарного сільгоспвиробництва: орендувати можна не більше 10% площі сільгоспугідь на території району (в середньому - 5,5 тис. га ) і не більше 100 тис. га сільгоспугідь в Україні (з урахуванням відносин контролю). "Найбільші складнощі у зв’язку з обмеженнями будуть у власників сільгосппереробних підприємств, орієнтованих на власну сировинну базу (цукрові, оліє- і молокозаводи тощо).

Певні незручності виникнуть і для агрохолдингів, які пройшли IPO і мають в оренді земельний банк великих розмірів. При цьому слід зазначити, що в Україні всього 10 агрохолдингів мають земельний банк понад 100 тис. га орендованих земель і, на нашу думку, вони легко обійдуть ці обмеження", - коментують в компанії.

Згідно з новою редакцією документа, право оренди сільгоспземель для ведення товарного сільгоспвиробництва площею понад 2100 га мають громадяни України, які або 5 років ведуть фермерське господарство або особисте селянське господарство, або є молодими фахівцями з сільгоспосвітою і збираються створити фермерське або особисте селянське господарство, або мають у власності або оренді сільгоспземлі для ведення товарного сільгоспвиробництва. "Тобто, новим гравцям доступ до оренди товарних площ земельних ділянок сільгосппризначення закритий", - йдеться в коментарі юристів.

При цьому замість регресивної шкали мит (від 100% до 60%) на відчуження сільгоспземель протягом перших 5 років після придбання, введено єдине мито 100% від нормативної грошової оцінки, але термін його застосування скорочений до 3 років.

Передбачається, що стартова ціна сільгоспземель державної та комунальної власності не може бути нижчою від нормативної грошової оцінки. Держава може купувати сільгоспземлі за ціною не нижчою від нормативної грошової оцінки. "З урахуванням того, що нормативна грошова оцінка зараз вища від ринкової вартості землі, це нелогічна, можливо навіть корупційна, норма, яка не відповідає інтересам держави", - вважають юристи.

Ось такі "огріхи" допустили наші законодавці. Але при цьому не можна забувати, що ринок землі можна залишати "в тіні". Зараз на руках у "заповзятливих господарів" знаходяться тисячі гектарів. І що, всі ці придбання законні? При цьому куплені ділянки за копійки, в Україні досі не можуть визначитися з ціною землі. Головне, про що не забуваємо, так це привселюдно заявляти - в Україні 40% світових запасів чорнозему. А далі що... Пам’ятаю, раніше поїздки за місто - поля суцільно засіяні, корівники та свинарники - обов’язковий атрибут сільської місцевості. А що тепер - заросле бур’яном надбання країни, на полях раз у раз маячать березові гаї і соснові бори, від корівників залишилися тільки стіни, та й то в мінімальному обсязі. Адже сільське господарство - єдиний сектор української економіки, який переживає кризу в плюсі. Зауважте, без особливих дотацій і пільг. Може, варто підсобити лідеру економіки, в тому числі і чесним законом про ринок землі...

P.S. Приїхавши на "фазенду", звернулася за звичкою до місцевих жителів із проханням продати молоко. У відповідь у кількох дворах почула - корову вже не тримаємо. Пасти ніде, траву під покіс сіяти теж, вся земелька розпродана. Тримати корову накладно, а молоко коштує копійки. У сільському стаді з 136 корів ще три роки тому залишилися на сьогодні 24.

- Що ж робити?

- А ви купуйте в магазині, його через три місяці перекип’ятити - як свіже...

Олена Бистрицька

Рубрика: Держрегулювання/Закони та підзаконні акти

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Закони та підзаконні акти»