29 грудня 2014 року Верховною Радою було прийнято Закон №77(1). Ним, зокрема, було внесено зміни до Закону про ЄСВ (2), які діють з 01.01.2015 р. Спробуємо їх проаналізувати.
----1----
Закон України від 29.12.2014 р. №77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці».
------------
----2----
Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
------------------------
Зміни щодо сплати ЄСВ підприємцями
Члени сімей фізичних осіб-підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, з 1 січня 2015 року виключаються з переліку платників ЄСВ. Тобто ФОПи мають сплачувати певні суми ЄСВ лише за самих себе і найманих працівників. А члени сім’ї підприємця, які працюють із ним разом, щоб мати статус застрахованих осіб, мають або оформити із ним трудові відносини, або ж зареєструватися добровільними платниками ЄСВ у загальному порядку.
Законодавці «подбали» і про підприємців на загальній системі оподаткування, виклавши п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ в новій редакції. Такі підприємці, як і раніше, мають сплачувати ЄСВ на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню ПДФО. При цьому сума ЄСВ, як і раніше, не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток), а місячна база для нарахування ЄСВ не може перевищувати максимальну величину доходу, на яку нараховується ЄСВ. Проте з 01.01.2015 р. законодавцем внесено суттєве доповнення: якщо ФОП на загальній системі оподаткування не отримав дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, він має право самостійно визначити базу нарахування ЄСВ в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску (сімнадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб(3)). Але при цьому (тобто лише за умови, якщо ФОП на загальній системі вирішив скористатися цим правом) сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску(4). Цим самим забезпечується право такого ФОП на повний обсяг соціальних послуг, який дає сплата мінімального внеску.
---3---
3 У 2015 році з січня по листопад це 20706 грн, у грудні — 23426 грн.
---4---
У 2015 році з січня по листопад це 422,65 грн, у грудні — 478,17 грн.
------------------------
Таким чином, ФОПи-«загальносистемники» починаючи з 1 січня 2015 року за періоди, у яких вони не отримували дохід (прибуток), мають право добровільно (проте не зобов’язані) сплачувати внесок з ЄСВ не нижче мінімального. Наприклад, ФОП на загальній системі в січні 2015 року отримав дохід 200 грн, в лютому 2015 року взагалі не отримав доходу. Тож за січень він має сплатити не менше 422,65 грн, оскільки ним було отримано дохід, а за лютий він вирішив не сплачувати добровільно ЄСВ не менше мінімального внеску, оскільки доходу не було отримано взагалі.
Що стосується ФОП на єдиному податку, то як і раніше, суми для сплати ЄСВ за себе визначаються такими платниками самостійно, але у межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ. В той же час місячна сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Ця норма лишилася для «єдиноподатників» без змін.
Зміни щодо сплати ЄСВ роботодавцями
Законодавець дав визначення терміну «основне місце роботи працівника» — це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу (п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ). Те, чи є місце роботи працівника основним, прямо впливатиме на розмір нарахування ЄСВ, яке здійснює роботодавець (про що далі).
Але основна зміна, внесена до ст. 8 Закону про ЄСВ, а також норми прикінцевих положень Закону №77, звісно, стосується зменшення сум ЄСВ, які мають сплачуватися тими роботодавцями, які нараховують своїм працівникам (за трудовими договорами) високу оплату праці. Саме ця реформа, як передбачається Кабміном, має заохотити всіх роботодавців «вибілити» зарплати, які сплачуються «у конвертах».
Зверніть увагу: роботодавців, у яких працюють зовнішні сумісники, цей пільговий порядок нарахування ЄСВ не стосується. Водночас такий порядок сплати ЄСВ із зарплати найманих працівників стосується і фізосіб-підприємців, оскільки вони теж є роботодавцями-платниками ЄСВ, згідно із п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ. Також слід пам’ятати, що запропоноване законодавцями зменшення ставки ЄСВ шляхом застосування коефіцієнта застосовується лише до тих виплат, які оподатковуються за базовою ставкою ЄСВ, встановленою за класом професійного ризику (і йдеться лише про нарахування ЄСВ, а не утримання його із зарплати). Решта ставок, встановлених для окремих видів доходів та застрахованих осіб, на такий коефіцієнт не зменшуються!
Статтю 8 Закону про ЄСВ щодо розміру ставок ЄСВ доповнено суттєвими нормами. Так, починаючи з 01.01.2015 р. роботодавці за основним місцем роботи мають нараховувати ЄСВ залежно від розміру нарахованої зарплати:
— якщо нарахована зарплата (а також інший дохід, який входить до бази оподаткування, за винятком винагороди за договорами ЦПХ) менша за 1218 грн (у грудні 2015 р. — 1378 грн), то розмір ЄСВ, який нараховується на таку зарплату (дохід), має дорівнювати добутку розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄСВ, встановленої для відповідної категорії платника. Зверніть увагу: закон не вимагає збільшувати саму суму зарплати до мінімальної, достатньо того, що з суми мінімальної зарплати буде сплачено ЄСВ (але лише з роботодавця, натомість працівник сплачує свій внесок з фактично нарахованої суми зарплати). Ця норма діє навіть у тому випадку, якщо працівник відпрацював місяць не повністю. Тобто якщо працівник відпрацював у січні 2015 р. лише 5 робочих днів та нарахована йому зарплата становить 500,00 грн, роботодавець все одно повинен нарахувати ЄСВ з повного розміру місячної мінімальної зарплати: 1218 грн х ставку ЄСВ. Те саме стосується і пільгових категорій працівників, яким ЄСВ нараховується за зниженими ставками. Якщо йдеться про інваліда, то мінімальним внеском з ЄСВ за нього буде 1218 х 8,41%;
— якщо нарахована зарплата (дохід) перевищує розмір однієї мінімальної зарплати (але в межах максимальної величини доходу, на яку нараховується ЄСВ), то до її суми застосовується відповідна ставка ЄСВ, яка може, за бажанням роботодавця, зменшуватися на певний коефіцієнт. Але щоб застосувати такий коефіцієнт, який значно зменшує ставку ЄСВ, слід одночасно виконати певні вимоги, встановлені п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №77.
Так, з 1 січня 2015 року при нарахуванні заробітної плати або ж виплати винагороди за цивільно-правовим договором, платник ЄСВ має право на застосування знижувального коефіцієнту 0,4 до відповідної базової ставки ЄСВ, якщо одночасно:
— загальна база нарахування ЄСВ за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовими договорами, в 2,5 рази більша за загальну середньомісячну базу нарахування ЄСВ платника за 2014 рік. Якщо ж ця вимога не виконується, роботодавець має право розрахувати коефіцієнт шляхом ділення загальної середньомісячної бази нарахування ЄСВ платника за 2014 рік на загальну базу нарахування за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), проте в будь-якому випадку зазначений коефіцієнт не може бути менше за 0,4. Наприклад, якщо база нарахування ЄСВ по всіх працівниках підприємства у січні становить 40000 грн, а середньомісячна база нарахування у 2014 році складала 20000 грн, то співвідношення між ними становить 20000 : 40000 = 0,5, і саме цей коефіцієнт роботодавець має право застосовувати у січні 2015 р.;
— середня заробітна плата по підприємству має збільшитися мінімум на 30 відсотків у порівнянні з середньою заробітною платою за 2014 рік. Тобто вже нараховуючи заробітну плату за січень 2015 року, роботодавець, який хоче застосувати знижувальний коефіцієнт, має підвищити зарплату порівняно із середньою зарплатою своїх працівників в 2014 році, як мінімум, на 30%. При цьому законодавець не встановлює критеріїв зазначеного збільшення. Адже роботодавець може збільшити оклади працівників, і одночасно зменшити їм робочий час, зберігаючи при цьому розмір зарплати, яка фактично нараховуватиметься у 2015 році на рівні 2014 року. Втім, враховуючи напрямок оголошених Кабміном реформ, зрозуміло, що йтиметься не про номінальне, а про фактичне підвищення середньої зарплати на підприємствах (тобто у її нарахованому розмірі);
— середній платіж на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта повинен становити не менше ніж 700 гривень Наприклад, якщо ставка ЄСВ для роботодавця становить 36,77%, а коефіцієнт, яким він бажає скористатися, становить 0,4, то середній розмір зарплати, з якої сплачуватиметься внесок 700 грнЮ дорівнюватиме не менше: 700 : 0,3677 : 0,4 = 4759,31 грн (це у випадку коли має місце лише нарахування зарплати за основним місцем роботи без нарахувань за іншими ставками як то: лікарняні, винагороди за договорами ЦПХ тощо).
— середня заробітна плата по підприємству має бути не меншою від трьох мінімальних заробітних плат (з січня по листопад 2015 р. це 3654 грн, у грудні 2015 р. — 4134 грн).
Тільки виконавши одночасно всі чотири умови, платник ЄСВ матиме право на застосування знижувального коефіцієнта до основної ставки ЄСВ. Щоправда, виконувати вищезазначені вимоги чи ні, вирішувати виключно платнику, адже це його право, а не обов’язок.
До того ж, вже в 2016 році законодавець, не висуваючи жодних умов, надав право при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами застосовувати знижувальний коефіцієнт в розмірі 0,6. Проте чи проіснує ця норма п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №77 до кінця року в цьому вигляді, невідомо.
Збільшення штрафних санкцій за ЄСВ
Усім платникам ЄСВ варто також звернути увагу на збільшення розміру штрафних санкцій з 01.01.2015 р.:
за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ штраф з 10 відсотків підвищено до 20 відсотків своєчасно не сплачених сум;
за донарахування органами ДФСУ або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску штраф у розмірі 5 відсотків збільшено до 10 відсотків від зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період. Але, як і раніше, загальна сума штрафу за це порушення не може бути більш як 50 відсотків суми донарахованого ЄСВ.
Крім того запроваджено штраф щодо неподання звіту з ЄСВ — 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн) за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою. При цьому повторне порушення протягом року (якщо до платника ЄСВ був застосований відповідний штраф) — штраф 60 н.м.д.г.(1020 грн). Звертаємо вашу увагу на те, що в цьому випадку немає строків позовної давності для застосування штрафу. Проте сподіваємося, оскільки зазначена відповідальність набирає чинності лише з 01.01.2015 р., зважаючи на те, що закон не має зворотної сили, до порушень, яких платники ЄСВ припустилися до 01.01.2015 р., податківці застосовувати зазначені штрафи не будуть.
Насамкінець зазначимо, що, враховуючи вищезгадані зміни, слід також чекати на зміни до порядків сплати ЄСВ, форм звітності з ЄСВ, тощо. Тому пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №77 Кабміну надано тримісячний строк на приведення нормативно-правових актів у відповідність до проведених реформ. Як швидко він з цим впорається — покаже час.
Михайло Степанов