Законом №1071 внесено зміни у статтю 18 Закону №481. Зміни стосуються ліцензій на роздрібну торгівлю алкоголем і пов’язані вони зі запровадженням коронавірусного карантину. Стосуються ці зміни закладів громадського харчування.
Нагадаємо, що за п. 27 ст. 1 Закону №771 закладом громадського харчування є ресторан, бар, кафе, їдальня, закусочна, піцерія, кулінарія, кіоск чи інший заклад незалежно від територіальних ознак (місця) провадження господарської діяльності з громадського харчування та ступеня доступності харчування будь-яким особам.
Зміст зміни такий: ліцензії закладів громадського харчування на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, термін дії яких закінчився під час карантину, вважаються такими, що продовжують свою дію на період карантину та обмежувальних заходів, а також протягом трьох місяців з дня його/їх закінчення.
Під час карантину та обмежувальних заходів через COVID-19, а також протягом трьох місяців після його/їх закінчення, до закладів громадського харчування, які мають ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, не застосовуються норми щодо анулювання ліцензії за частиною 47-49 ст. 15 Закону №481. Відповідно штрафи за продаж алкоголю з нечинною ліцензією (з датою закінчення її дії у період карантину) в цей період не можуть застосовуватися.
Зауважимо, що ця норма почала діяти з 10 грудня 2020 року. Проте за змістом виходить, що такі прострочені ліцензії могли використовувати протягом всього терміну карантину. Втім, про позицію податківців щодо правил застосування цієї пільги ми дізнаймося найближчим часом із відповідних роз’яснень.
Також у статтю 11 Закону про дозвільну систему у сфері господарської діяльності нормами Закону №1071 включено пункт 21 такого змісту. Документи дозвільного характеру, що не обумовлені міжнародними зобов’язаннями або іншими обмеженнями, встановленими законом, строк дії яких закінчується у період дії карантину або обмежувальних заходів вважаються такими, дію яких продовжено на період карантину та обмежувальних заходів і протягом трьох місяців з дня його/їх закінчення.
Нагадаємо, що за цим же ж Законом документ дозвільного характеру – це дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.
Перелік таких документів затверджено Законом №3392.
