Головна Усі новини Облік та звітність Загальні положення

Особливості роботи підприємця за трудовим договором

Розглянемо, які особливості працевлаштування підприємця? Чи вести на нього трудову книжку? Що є його основним місцем роботи та чи має він право на податкову соцпільгу? Як оплачувати лікарняні, надавати відпустку тощо?

Основне місце роботи чи за сумісництвом?

Статус громадянина, як підприємця, не перешкоджає тому, аби він, як працівник, уклав трудовий договір з іншим роботодавцем.

Такий підприємець має право працювати на умовах трудового договору як на тому підприємстві, на якому вона надає послуги чи виконує роботи за договором цивільно-правового характеру, так і на іншому. У такому випадку, незважаючи на одночасне виконання робіт (надання послуг) підприємцем, робота цієї особи на умовах трудового договору з відповідним оформленням трудових відносин не може вважатися сумісництвом.

Адже сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом (п. 1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій).

Відповідно до листа Мінпраці від 30.11.2005 р. №06-К54813/26 підприємець має право укласти трудовий договір з умовою ведення трудової книжки (це буде його основне місце роботи) і без такої умови (його робота в цьому разі буде вважатися сумісництвом). Статус громадянина, як підприємця без створення юридичної особи, ніяк не впливає на обсяг його обов'язків і прав як працівника за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом.

Таким чином, підприємець має право працювати на підприємстві на умовах трудового договору. При цьому якщо трудовий договір укладено з умовою ведення трудової книжки, тоді це буде його основне місце роботи, якщо ж без – сумісництвом. Тобто одночасно одна особа може займатися підприємницькою діяльністю, працювати за основним місцем роботи та за сумісництвом.

 

Податкова соціальна пільга

Згідно з пп. 169.2.3 ПКУ податкова соціальна пільга (далі - ПСП) не може бути застосована до доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності. Отже, до доходу у вигляді зарплати, яка не  отримується в межах підприємницької діяльності, ПСП може бути застосована.

Тому працівник, який одночасно зареєстрований приватним підприємцем, має право на застосування ПСП до зарплати незалежно від того, отримує він підприємницький дохід чи ні. Підтверджується це роз’яснення в ресурсі «ЗІР» (підкатегорія 103.08.04). Також про це ми нещодавно розповідали тут>>

 

Відпустки

Відпустка — це час відпочинку, який обчислюється в календарних днях і надається працівникам зі збереженням місця роботи і заробітної плати.

Відповідно до ст. 2 Закону про відпустки право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Підприємці-єдинники II групи мають так звану щорічну «податкову» відпустку, адже в цей період єдинники можуть не сплачувати авансові внески з єдиного податку (п. 295.5 ПКУ).

Оскільки підприємець може одночасно працювати за трудовим договором, то законодавством не передбачено надання йому відпуски за основним місцем роботи із обов’язковою прив’язкою до отримання «податкової» відпуски.

Так, отримавши відпуску за основним місцем роботи, така особа може й надалі проводити підприємницьку діяльністю, отримуючи доходи від неї. І навпаки, працюючи на підприємстві за трудовим договором, підприємець може взяти «податкову» відпуску для перепочинку в своїй підприємницькій діяльності, або ж взяти одночасно як «трудову» відпустку, так і «податкову».

 

Лікарняні

Відповідно до листа ФСС з ТВП від 29.04.2016 р. №5.2-32-670 та роз’яснення ФСС з ТВП на офіційному сайті від 06.07.2016 нормами Закону №1105 не передбачено надання фізичній особі-підприємцю, яка перебуває у трудових відносинах, матеріального забезпечення, як фізичній особі-підприємцю.

Отже, підприємцям, які одночасно працюють у роботодавців на умовах трудового договору (контракту) допомога по тимчасовій непрацездатності, допомога по вагітності та пологах надається лише за місцем їх роботи.

Доступ до повного тексту матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо Ви вже зареєстровані на нашому сайті - будь ласка, авторизуйтесь.

Якщо поки що ні - зареєструйтесь прямо зараз: це просто, не вимагає Ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Що ще дає реєстрація?

Автор:
Катерина Калашян
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Облік та звітність / Загальні положення
Теги:
Відпустки , Лікарняні , Підприємці , Трудові відносини

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

Коментарі: 4

Новини по темі

Консультації по темі

Хочете отримувати

найважливіші новини від «Дебету-Кредиту»?