Списання дебіторської заборгованості, якщо у боржника не знайшли майна: ДПС роз'яснила необхідні умови

1. Які питання виникли у підприємтсва-стягувача заборгованості?
2. Постанови державного виконавця достатньо для визнання дебіторської заборгованості безнадійною, - ДПС
3. Чи переривається безнадійність при повторному пред'явленні виконавчого документа?
4. Як списання дебіторської заборгованості впливає на податок на прибуток?
5. Практичні висновки та рекомендації
6. Увага! Більш фіскальні роз’яснення ДПС
7. Що почитати додатково про списання безнадійної дебіторської заборгованості?

Коментар до ІПК ДПС від 14.09.2026 №5444/ІПК/99-00-21-02-02

Які питання виникли у підприємтсва-стягувача заборгованості?

Типова ситуація з практики: підприємство (платник податку на прибуток та ПДВ) відвантажило товари, але коштів від покупця не отримало. Підприємство звернулося до господарського суду і виграло справу. Далі було отримання наказу господарського суду про примусове виконання та візит до державної виконавчої служби.

Проте державний виконавець через деякий час повернув наказ господарського суду стягувачу. Тому що розшукові заходи виявилися безрезультатними: у боржника не знайшли жодного майна, на яке можна звернути стягнення.

Виникають питання:

• Чи можна після цього вважати таку дебіторську заборгованість безнадійною та списати її в обліку?
• Чи треба чекати ще три роки спливу строку позовної давності?

Відповідь не така вже і проста. Адже протягом цих трьох років у підприємства зберігатиметься право повторно пред'явити цей наказ суду виконавцю. А раптом за цей строк у боржника з’являться кошти або інше майно, за рахунок яких можна погасити борг?

ДПС у своїй ІПК надала своє бачення щодо цієї ситуації.

Постанови державного виконавця достатньо для визнання дебіторської заборгованості безнадійною, - ДПС

Законодавство чітко визначає ознаки, за якими заборгованість визнається безнадійною для цілей оподаткування. ДПС про них теж відомо.

Згідно з п. 4 НП(С)БО 10 безнадійна дебіторська заборгованість – це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності. Поруч з цим існує і сумнівний борг – поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.

З метою оподаткування до безнадійної належить прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, яка не погашена внаслідок недостатності майна цієї особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення не привели до її повного погашення (пп. «є» пп. 14.1.11 ПКУ).

Тобто, в бухобліку рішення про списання боргу треба приймати керівнику підприємства. А він для цього повинен мати впевненість, а будь-який сумнів є аргументом на користь того, що списувати його ще не потрібно. В податковому законодавстві все значно простіше – негативна відповідь від виконавця це один з варіантів, коли можна бути впевненим, що борг є безнадійним.

Важливо!

Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі – Закон №1404) передбачає, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно для стягнення, а заходи з його розшуку виявилися безрезультатними (п. 2 ч. 1 ст. 37). Одночасно про це державним виконавцем виноситься відповідна постанова (ч. 4 ст. 37 Закону №1404-VIII).

Як наслідок, ДПС вже не вперше підтвердила (про що далі), що постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа у зв'язку з відсутністю майна у боржника є належним та достатнім підтвердженням безнадійності заборгованості та підставою для її списання.

І виглядає це так, що підприємство має повне право визнати дебіторську заборгованість безнадійною одразу після отримання наказу суду і такої постанови від державного виконавця. ПКУ не вимагає від підприємства очікувати завершення 3-річного строку спливу строку позовної давності.

Але податки податками, облік обліком, а право повторно звернутися до виконавця ПКУ не віднімає. Що буде, якщо підприємство цим правом згодом скористається?

Чи переривається безнадійність при повторному пред'явленні виконавчого документа?

ДПС погодилась, що повернення виконавчого документа не позбавляє стягувача права повторно пред'явити його до виконання протягом трьох років (ст. 12, ст. 37 Закону №1404). Навіть більше: у разі повернення такого документа строк пред’явлення встановлюється не з дня набрання чинності рішенням суду, а з дня повернення наказу суду виконавцем (ч. 5 ст. 12), а при повторному поданні переривається (ч. 4 ст. 12).

Проте, відповідь податківців однозначна:

Повторне пред’явлення виконавчого документа до виконання до закінчення трирічного строку не впливає на визнання дебіторської заборгованості безнадійною відповідно до пп. 14.1.11 ПКУ.

Отже, кредитор може паралельно відстоювати свої майнові інтереси у виконавчому провадженні та списувати безнадійний борг.

На перший погляд, така відповідь здається незрозумілою, але, нагадаємо, що вона базується на прямій нормі пп. «є» пп. 14.1.11 ПКУ і в ній є своя логіка. Держава при цьому нічого не втрачає і, якщо підприємство все ж таки отримає погашення боргу у майбутньому, воно сплатить з цього податок на прибуток.

Як списання дебіторської заборгованості впливає на податок на прибуток?

Безпосередньо про цей вплив підприємство не запитувало у ДПС. Натомість вона з власної ініціативи вирішила навести алгоритм коригування фінансового результату у разі списання безнадійної дебіторської заборгованості:

Коригування на збільшення фінрезультату (пп. 139.2.1 ПКУ):

• на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерву очікуваних кредитних збитків за бухгалтерськими стандартами;
• на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму створеного резерву сумнівних боргів або резерву очікуваних кредитних збитків.

Коригування на зменшення фінрезультату (пп. 139.2.2 ПКУ):

• на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів або резерву очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування за бухгалтерськими стандартами;
• на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерву очікуваних кредитних збитків), що відповідає ознакам, визначеним у пп. 14.1.11 ПКУ.

Це ті наслідки, які очікують на підприємство у звітному періоді списання безнадійної дебіторської заборгованості. Якщо вона була списана за рахунок резерву сумнівних боргів, то при його формуванні в бухобліку були визнані витрати, а в податковому обліку – фінрезультат було збільшено; при списанні ж заборгованості фінрезультат буде зменшено на її суму, списану за рахунок сумнівних боргів.

При цьому ДПС окремо додатково акцентувала на тому, що якщо резерв сумнівних боргів під таку заборгованість взагалі не створювався, фінансовий результат збільшується на всю суму списаної дебіторської заборгованості. Тобто, бухгалтерські витрати перетворяться на оподаткований дохід. Але тільки в разі, якщо така списана заборгованість не відповідає ознакам безнадійності за пп. 14.1.11 ПКУ. Якщо відповідає – то фінрезультат буде не тільки збільшено, а і зменшено на її суму, і загальний результат податкових різниць буде нульовим. Бухгалтерські витрати залишаться не відкоригованими.

Докладно про різні бухгалтерські та податкові аспекти списання дебіторської заборгованості читайте тут.

А що буде далі? Три роки підприємство обліковуватиме цей списаний борг поза балансом, на рахунку 071.

Якщо підприємство колись все ж таки отримає відшкодування вже списаного боргу, воно спише цей борг з рахунку 071 і повинно буде визнати дохід за кредитом субрахунку 716 «Відшкодування раніше списаних активів». Цей дохід збільшить фінрезультат до оподаткування, який є об’єктом оподаткування податком на прибуток.

Зверніть увагу!

ДПС не приділила увагу ПДВ-наслідкам списання безнадійної дебіторської заборгованості (її про це не запитували). Але платники ПДВ мають розуміти, що такі наслідки існують.

Коли йдеться про дебіторську заборгованість за поставленими товарами, то позиція податківців дуже фіскальна (ІПК від 15.11.2024 №5271/ІПК/99-00-21-03-02): якщо покупець не повернув продавцю раніше поставлені товари, продавець не має підстав на коригування суми податкових зобов’язань з ПДВ. Податківці, по суті, прирівнюють списання безнадійної заборгованості до безоплатного постачання таких товарів.

Практичні висновки та рекомендації

1. Постанова виконавця про повернення виконавчого документа на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону №1404 (у зв'язку з відсутністю у боржника майна) є достатньою підставою для визнання заборгованості безнадійною згідно з пп. «є» пп. 14.1.11 ПКУ.
2. ТОВ має право визнати заборгованість безнадійною та списати її в обліку одразу після отримання постанови виконавця і повернення наказу господарського суду (на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону №1404) без очікування на закінчення трирічного строку для його повторного пред’явлення.
3. Повторне пред’явлення виконавчого документа до виконання до закінчення трирічного строку не впливає на визнання дебіторської заборгованості безнадійною відповідно до пп. 14.1.11 ПКУ.

Поточні висновки ДПС узгоджуються з аналогічною позицією ДПС, яка була висловлена у ІПК від 11.05.2026 №2700/ІПК/99-00-21-02-02.

Крім того, не варто думати, що часткове стягнення може стати на заваді для списання решти боргу. У згаданій ІПК від 11.05.2026 №2700/ІПК/99-00-21-02-02 податківці чітко дали зрозуміти, що якщо вам вдалося стягнути у боржника хоча б частину боргу – це не позбавляє вас права списати решту. Адже у разі часткового погашення весь залишок нестягнутого боргу так само визнається безнадійною заборгованістю.

Але ми рекомендуємо не поспішати і в разі, якщо хочеться списати таку дебіторську заборгованість, отримати власну ІПК.

Адже все наведене вище це не стала позиція ДПС і стала вона такою лояльною до платників податків досить недавно. Тому використовувати висновки за цією ІПК без побоювань, що податківці в майбутньому передумають, може лише те підприємство, яке її отримало.

Увага! Більш фіскальні роз’яснення ДПС

• якщо виконавчим документом визначено строк повторного пред’явлення, то, на думку ДПС, підстав визнати заборгованість безнадійною немає (ІПК від 25.06.2021 №2529/ІПК/99-00-21-02-02-06). Тож у бухгалтерському обліку списати її можна за рішенням керівника, а от у податковому – ні. Докладно про це читайте тут; 
• якщо постанова про повернення виконавчого документа (п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону №1404) допускає повторне пред’явлення, то виконавче провадження не закінчене, дії зі стягнення тривають, і підстав для визнання боргу безнадійним немає (ІПК від 25.06.2021 №2529/ІПК/99-00-21-02-02-06 та від 17.01.2020 №166/6/99-00-07-02-02-06).

Що почитати додатково про списання безнадійної дебіторської заборгованості?

• Інвентаризація дебіторської і кредиторської заборгованості – 2026: порядок проведення за Положенням №879
• Чи можна списати дебіторку, якщо борг прострочено, а виконавчі документи повернуті: що каже Закон і ДПС
• Безнадійна дебіторська заборгованість у 2026 році: бухгалтерський облік, податкові наслідки, приклади операцій
• Дебіторська заборгованість у 2026 році: облік за НП(С)БО 10, дисконтування та типові проведення