Сезонний розпродаж товарів: облік та оподаткування

Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону про захист прав споживачів, оголосити розпродаж (зокрема, і сезонний) продавець може лише при дотриманні наступних умов:

1) якщо здійснюється розпродаж усіх товарів у межах певного місця або чітко визначеної групи товарів;

2) якщо тривалість розпродажу обмежена в часі;

3) якщо ціни товарів, що підлягають розпродажу, є меншими від їх звичайної ціни.

Це важливо для оформлення наказу про проведення розпродажу, оформлення оголошень та повідомлень про нього тощо. Докладно про документальне оформлення розпродажів ми писали у нашому спецвипуску.

Але і для бухгалтера ця інформація є важливою, адже вона встановлює чіткі межи того, які групи товарів будуть продаватися із сезонною знижкою. Якщо бухгалтерський та податковий облік ведеться продавцем автоматизовано, за допомогою спеціальної комп’ютерної програми, дані про проведення такого розпродажу та розмір встановленої на певний період знижки заносяться до картки відповідних товарів. Тому відображення наданої покупцям знижки відбувається автоматично, із усіма необхідними проведеннями.

Важливо: при розпродажу знижка надається безпосередньо у момент реалізації товарів. Тому у цьому випадку субрахунок 704 «Вирахування з доходу» не використовується, а підприємство-продавець відображає виручку від продажу товарів за К-т рахунку 702 «Дохід від реалізації товарів» уже з урахуванням наданих знижок. 

Приклад>> У зв'язку з сезонним розпродажем підприємство роздрібної торгівлі здійснює розпродаж літніх комплектів одягу у кількості 8 шт. Ціна одного комплекту  — 632,50 грн (у т. ч. ПДВ). Облік товарів у магазині ведеться за продажними цінами. Торгова націнка становить 25%. Загальна сума уцінки — 30% від продажної ціни або 1 518,00 грн. Відображення в бухгалтерському обліку продажу таких уцінених товарів показано у таблиці 1.

Таблиця 1

Додатково про облік операцій з надання знижок підприємствами торгівлі ви можете прочитати тут.

А що в цей момент відображається в податковому обліку?

Податок на прибуток

Зараз об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається як фінансовий результат до оподаткування, розрахований в бухгалтерському обліку (пп. 134.1.1 ПКУ).

Тим платникам, які не коригують такий фінрезультат на різниці, встановлені ПКУ, достатньо визнати в бухгалтерському обліку витрати на суму уцінки товарів, проданих в межах розпродажу.

Втім, і для тих, хто проводить коригування фінрезультату, проведення розпродажу не призводить до збільшення об'єкту оподаткування. Адже в ПКУ на сьогодні для цього не встановлено податкових різниць. Застосування звичайних цін для визначення оподаткованого прибутку в операціях між резидентами, завдяки чинній редакції розділу ІІІ ПКУ, не працює.

Єдиний податок

У платників єдиного податку оподаткованим доходом є такий, що був отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій). Суми наданих покупцям знижок до такого доходу не належать, оскільки вони не спричиняють отримання продавцем доходів.

ПДВ

А ось щодо бази оподаткування ПДВ продавцям слід бути дуже уважними. Адже згідно із п. 188.1 ПКУ, в разі поставки товарів база оподаткування визначається виходячи з договірної ціни (тобто вже із урахуванням сезонної знижки), але вона не може бути нижчою за ціну придбання таких товарів.

Отже, якщо внаслідок сезонної знижки товар продається не дешевше ціни придбання, базою оподаткування буде договірна ціна. Але якщо договірна ціна продажу стає нижчою за договірну ціну придбання товару – доведеться складати дві податкові накладні.

Наприклад, якщо йдеться про роздрібний продаж товарів фізособам-кінцевим споживачам, то такими двома податковими накладними будуть:

1) податкова накладна, яка складається за щоденними підсумками операцій, з типом 11, яка складається за договірною ціною продажу товару. У рядку «Особа (платник податку) - покупець» якої зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» - відображається умовний індивідуальний податковий номер «100000000000». В табличній частині такої податкової накладної продавець згруповує в графі «Номенклатура постачання товарів/послуг продавця» товари за групами, що відповідають певному коду товару згідно з УКТ ЗЕД, та графи 4, 5, 6 та 7 не заповнює;

2) податкова накладна, яка складається на суму перевищення ціни придбання над ціною продажу, з типом 15. У рядках такої податкової накладної, відведених для зазначення даних покупця, продавець зазначає власні дані.  У графі 2 «Номенклатура товарів/послуг постачальника (продавця)» крім номенклатури товарів також зазначається: «перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 ПКУ, над фактичною ціною постачання». Графи 3.1, 3.2, 3.3, 4, 5, 11 не заповнюються.

ПДФО та військовий збір

Відповідно до пп. 164.2.17 ПКУ, до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо у сумі знижки звичайної ціни (вартості ) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

Таким чином, сума знижки включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку виключно у випадку, якщо дана знижка носить індивідуальний (персональний) характер.

Якщо знижка поширюється на будь-якого платника податку та не є індивідуальною, то сума такої знижки не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Оскільки мета сезонного розпродажу – це пришвидшення продажу сезонного товару та (певним чином) зацікавлення до покупок певних товарів або у певному магазині широкого кола покупців, зрозуміло, що в умовах його проведення про жодні персональні знижки не йтиметься. Тому про сплату ПДФО та військового збору продавець може не турбуватися.