Мінфін наказом від 13.10.2025 №520 вніс зміни до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 126 “Оренда”. Уточнено, що це Національне положення (стандарт) не поширюється на:
1) договори оренди, пов’язані з розвідкою та використанням природних та подібних невідтворюваних ресурсів (за винятком оренди земельних ділянок);
2) договори щодо використання авторських прав та/або суміжних прав;
3) оцінку біологічних активів – об’єктів оренди, які оцінені за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на продаж згідно з Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку в державному секторі 136 «Біологічні активи»;
4) оцінку об’єктів інвестиційної нерухомості, які оцінені за справедливою вартістю згідно з Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку в державному секторі 129 «Інвестиційна нерухомість»;
5) оцінку активів, яка визначається в інших національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку в державному секторі.
Також внесено такі зміни:
- доповнено стандарт новими визначеннями,
- переглянуто методологічні засади щодо обліку фінансової оренди в орендаря та в орендодавця,
- зміниено облікові підходи щодо витрат, безпосередньо пов’язаних з укладанням договору оренди,
- внесено окремі редакційні правки.
Зокрема, уточнено, що первісні прямі витрати орендаря, що безпосередньо пов’язані з укладенням договору оренди (витрати, пов’язані з переговорами, юридичні послуги тощо) збільшують вартість визнаного активу.
Мінімальні орендні платежі розподіляються орендарем між фінансовими витратами та зменшенням непогашених зобов’язань. Умовна орендна плата визнається як витрати в тому звітному періоді, в якому вона виникає.
Первісні прямі витрати орендодавця, що безпосередньо пов’язані з укладенням договору оренди (витрати, пов’язані з переговорами, юридичні послуги тощо), збільшують вартість дебіторської заборгованості та зменшують суму доходу, визнану протягом строку оренди.
Орендодавець визнає фінансовий дохід протягом строку фінансової оренди на періодичній основі, що відображає незмінний періодичний дохід від чистих інвестицій орендодавця у фінансову оренду.
Розподіл фінансового доходу між звітними періодами протягом строку оренди здійснюється із застосуванням припустимої ставки відсотка в оренді на залишок дебіторської заборгованості на початок звітного періоду. А переглядається, якщо негарантована ліквідаційна вартість зменшувалася.
Первісні прямі витрати орендодавця, що безпосередньо пов’язані з укладенням договору операційної оренди (витрати на переговори, юридичні послуги тощо) збільшують балансову вартість орендованого активу та визнаються витратами протягом строку оренди на такій самій основі, як і дохід від оренди.
Наказ набере чинності з 01 січня 2026 року, але не раніше дня його офіційного опублікування.
