Як розповідає «DeVisu», якщо статутний капітал підприємства сформовано в повному обсязі, чинне законодавство дає змогу збільшувати його за рахунок додаткових внесків коштами, запасами чи необоротними активами. Як відобразити цю операцію в обліку та на які податкові наслідки слід очікувати – далі.
Організаційні моменти
Зробити додатковий вклад може кожен засновник (учасник) у межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно до його частки. Відповідно, у разі збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів номінальна вартість частки засновника (учасника) може бути збільшена на суму в межах його додаткового вкладу.
Водночас загальні збори учасників можуть прийняти рішення щодо збільшення статутного капіталу підприємства (мається на увазі товариство з обмеженою відповідальністю) не лише за рахунок додаткових вкладів учасників, а й третіх осіб. До того ж треті особи та учасники можуть зробити додаткові вклади (як у грошовій, так і в негрошовій формі) після реалізації кожним учасником свого переважного права або відмови від реалізації такого права в межах різниці між сумою збільшення статутного капіталу та сумою внесених учасниками додаткових вкладів.
Вносити кошти можна як у безготівковій формі, так і в готівковій: через касу банку або касу підприємства.
Під час внесення готівки РРО не потрібно застосовувати. Позаяк внесок до статутного капіталу належить до позареалізаційних надходжень, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (робіт, послуг). Оскільки корпоративні права не є ні товаром, ні послугою, внесення готівки в касу підприємства оформлюєте прибутковим касовим ордером.
У разі поповнення статутного капіталу за рахунок додаткових внесків жодних податкових наслідків у підприємства не виникає.
Податок на прибуток
Об’єктом оподаткування податком на прибуток є фінансовий результат (прибуток чи збиток), визначений за правилами бухгалтерського обліку, з урахуванням різниць (пп. 134.1.1 ПКУ).
Відповідно до п. 5 П(С)БО 15 «Дохід» зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства не визнається доходом. Крім того, податкові різниці, пов’язані з формуванням статутного капіталу, у ПКУ не передбачені. Тому операція зі здійснення внеску до статутного капіталу підприємства не впливає на розмір об’єкта оподаткування податком на прибуток.
Єдиний податок
Якщо підприємство перебуває на спрощеній системі оподаткування, такі кошти не впливають на об’єкт оподаткування єдиним податком. Позаяк сума коштів, внесена засновниками або учасниками до статутного капіталу платника єдиного податку не є доходом такого платника (пп. 8 п. 292.11 ПКУ).
Податок на додану вартість
З огляду на вимоги пп. 196.1.1 ПКУ, операція з випуску (розміщення) акцій і корпоративних прав не є об’єктом оподаткування ПДВ. Тому в емітента не виникають податкові зобов’язання. Отримання внеску також не призводить до виникнення податкового кредиту з ПДВ, оскільки ця операція не є постачанням товарів або послуг (пп. 14.1.185, 14.1.191 ПКУ). З цих же причин не проводять розподіл вхідного ПДВ, як того вимагає п. 199.1 ПКУ за придбаннями для операцій, що оподатковуються і не оподатковуються ПДВ.
Бухгалтерський облік
У разі відображення операцій зі збільшення статутного капіталу через додаткові внески коштами кореспонденції рахунків будуть такими самими, як і при формуванні статутного капіталу. Відображення отримання грошових коштів від засновника у бухгалтерському обліку відбувається в такий спосіб.
Обґрунтувати поповнення статутного капіталу необхідно виданим наказом про його поповнення. Також потрібно внести зміни до статуту підприємства щодо збільшення розміру статутного капіталу. В бухобліку проводиться запис: Дт 46 «Неоплачений капітал» – Кт 401 «Статутний капітал».
Надалі можна вносити кошти у будь-який спосіб, з-поміж іншого через касу чи на рахунок у банку. Ця операція супроводжується проведенням: Дт 301 «Готівка в національній валюті» або 311 «Поточні рахунки в національній валюті» – Кт 46.
Після цього підприємство може використовувати кошти за призначенням у господарських операціях.