Коментар до листа Мінфіну від 12.09.2019 р. №35210-07-10/22881
Нагадаємо, що з 9 серпня 2019 року не діє Інструкція №141, яка регулювала бухоблік ПДВ. Про це ми повідомляли тут.
Одні платники податку зраділи цьому (вважаючи, що це перша ознака скасування ПДВ як такого), а інші замислилися - як же тепер вести облік ПДВ і чи щось зміниться?
Із цим запитом ми звернулися до Мінфіну. І ось що нам відповіли.
Чому скасували Інструкцію №141?
Ця Інструкція була затверджена ще на виконання Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі – Закон про ПДВ). Адже тоді в нормах Закону були прогалини, що потребували додаткового роз’яснення на рівні підзаконних актів.
На сьогодні порядок визначення ПЗ з ПДВ та ПК з ПДВ, дати їх виникнення та інших операцій, пов’язаних зі справлянням ПДВ, регулюються ПКУ. Так, зокрема, ст. 187 та ст. 198 містять норми щодо дати виникнення ПЗ з ПДВ та дати віднесення сум до ПК з ПДВ, щодо порядку нарахування ПЗ з ПДВ. А норма ст. 201 ПКУ визначає випадки, у яких податкова накладна є підставою для нарахування ПДВ, що належать до податкового кредиту, та перелік документів у разі її відсутності.
Оскільки Закон про ПДВ втратив чинність із прийняттям ПКУ, який містить усі особливості ПДВ, то Мінфін дійшов висновку, що необхідність регулювати питання бухобліку ПДВ у вигляді окремої Інструкції втратила свою актуальність.
Саме такі роз’яснення 06.08.2019 року надав Мінфін на своєму сайті (див. тут) і посилається на них у коментованому листі.
І що натомість?
Коли бухоблік ПДВ визначала Інструкція №141, питань стосовно необхідності прописувати у наказі про облікову політику щодо обліку ПДВ не виникало. А що ж зараз?
Мінфін у коментованому листі просто вказав, що порядок формування облікової політики визначено р. ІІ Методрекомендацій №635. А відповідно до п. 1.2 цих Методрекомендацій підприємство самостійно визначає облікову політику та вносить зміни до неї.
Дійсно, змінити облікову політику підприємство може у виняткових випадках, прямо встановлених в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку. Перегляд облікової політики має бути обґрунтований.
Облікова політика може бути змінена, як правило, з початку року. Але за потреби таку зміну можна провести і в середині року, головне, щоб була вагома причина. Але чи є для цього необхідність та чи дійсно щось зміниться у випадку з бухобліком ПДВ?
Довідково!
Облікова політика може змінюватися у випадках, якщо:
- змінюються на підприємстві статутні вимоги;
- змінюються вимоги органу, який здійснює функції з державного регулювання методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності;
- зміни облікової політики забезпечать достовірніше відображення подій (господарських операцій) у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності.
Вплив зміни облікової політики на події та операції минулих періодів відображається у звітності шляхом (п. 12 П(С)БО 6):
- коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року;
- повторного надання порівняльної інформації щодо попередніх звітних періодів.
Відповідно до п. 10 П(С)БО 6 не вважається зміною облікової політики встановлення облікової політики для:
- подій або операцій, які відрізняються за змістом від попередніх подій або операцій;
- подій або операцій, які не відбувалися раніше.
З огляду на вищесказане, зазначимо: насправді бухгалтерський облік ПДВ не зміниться, підприємства не зможуть придумати щось своє і нове, що кардинально відрізнятиметься від того обліку, який вівся досі. Тож зміни до облікової політики внести можна, та чи потрібно це робити і просто зараз, і в якому вигляді, кожне підприємство вирішує самостійно. Адже скасована Інструкція №141 фактично уточнювала інформацію, яку містить чинна Інструкція №291. Доведемо це аналізом.
Як вести бухоблік ПДВ?
Для відображення госпоперацій з ПДВ в бухобліку підприємство у звичайному порядку має застосовувати План рахунків та Інструкцію №291.
Для обліку ПДВ в цілому задіяні чотири субрахунки – 641, 643, 644 та 315:
- на субрахунку 641 «Розрахунки за податками» ведеться облік податків, які нараховуються та сплачуються відповідно до чинного законодавства (зокрема, ПДВ);
- на субрахунку 643 «Податкові зобов’язання» ведеться облік суми ПДВ, визначеної, виходячи із суми одержаних авансів (попередньої оплати) за готову продукцію, товари, інші матеріальні цінності та нематеріальні активи, роботи, послуги, що підлягають відвантаженню (виконанню);
- на субрахунку 644 «Податковий кредит» ведеться облік суми ПДВ, на яку підприємство набуло право зменшити податкове зобов’язання;
- субрахунок 315 «Спеціальні рахунки в національній валюті» призначений для обліку коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ, відкритому платнику податку в Казначействі, а також на інших спеціальних рахунках, відкритих у банку та/або органі Казначейства відповідно до законодавства, тощо.
Крім того, фахівці Мінфіну зазначають норму з абз. 3 р.І Інструкції №291, відповідно до якої нові субрахунки (рахунків другого, третього порядків) до синтетичних рахунків уводяться підприємствами самостійно, виходячи з потреб управління, контролю, аналізу та звітності.
Тож підприємство самостійно має визначити, чи вводити нові додаткові субрахунки, і якщо так, то які саме й до яких рахунків. Звичайно ж, радимо все-таки зробити деталізацію обліку ПДВ – як це й було раніше. Адже деталізація має полегшити розуміння ситуації як в цілому, так і окремо за зобов’язаннями, кредитом, в т.ч. підтверджені та непідтверджені, а також «компенсуючі» ПЗ з ПДВ, ПДВ при донарахуванні до мінімальної бази, по штрафам з ПДВ, коштам на електронному рахунку.
Поради щодо деталізації бухобліку ПДВ
Додаткові синтетичні рахунки для цілей обліку ПДВ можуть бути такими:
- 315/ПДВ «Розрахунки з Казначейством у СЕА ПДВ», якщо у платника податку в СЕА є ще інші рахунки, відкриті в Казначействі, наприклад, СЕА акцизний податок;
- 641/ПДВ «Розрахунки за ПДВ» (зазвичай, це субрахунок 6412). Основний рахунок ПДВ, на якому відображається сума нарахованого та сплаченого ПДВ;
- 641/ПДВштраф «Розрахунки з бюджетом за штрафними санкціями ПДВ». Радимо все-таки виокремити такий субрахунок із 6412, адже таке розмежування дозволить відстежити заборгованість за штрафами, пов’язаними з ПДВ, та її погашення. Оскільки штрафи сплачуються не на електронний рахунок, а безпосередньо в бюджет;
- 643.1 «Податкові зобов’язання підтверджені». Тут обліковується ПЗ з ПДВ за складеними та зареєстрованими ПН у ЄРПН;
- 643.2 «Податкові зобов’язання непідтверджені». Залишок такому субрахунки дасть інформацію про те, що є постачання товарів, робіт, послуг звітного періоду, за якими ПН ще не складені та/або не зареєстровані в ЄРПН;
- 643.3 «Податкові зобов’язання, що підлягають коригуванню». Облік ПДВ на такому субрахунку дозволить зрозуміти суми нарахованих так званих компенсуючих ПЗ з ПДВ згідно з п 198.5 та п. 199.1 ПКУ;
- 643.4 «Податкові зобов’язання (роздріб)». А цей субрахунок радимо мати СГ, який займається роздрібним продажем товарів/послуг. Адже він допоможе виокремити ПДВ за такими продажами. А це потрібно, оскільки у роздрібній торгівлі відбувається одночасність оплати й відвантаження товарів/послуг;
- 643.5 «Донарахування до мінбази» та умовний продаж». Його радимо використовувати для обліку донарахованого ПДВ відповідно до вимог абз. 2 п. 188.1 ПКУ, тобто донарахування ПДВ до мінімальної бази. Також цей субрахунок стане у нагоді у разі анулювання свідоцтва платника ПДВ (п. 184.7 ПКУ) та в інших випадках, коли ПКУ передбачає донарахування ПЗ з ПДВ;
- 644.1 «Податковий кредит підтверджений». Тут обліковується ПК з ПДВ за отриманими та зареєстрованими ПН у ЄРПН;
- 644.2 «Податковий кредит непідтверджений». Сальдо ПДВ на кінець періоду на цьому субрахунку допоможе зрозуміти, хто із контрагентів ще не зареєстрував ПН у ЄРПН;
- 644.3 «Податковий кредит, що підлягає коригуванню». А тут радимо вести облік коригувань ПК з ПДВ за бухгалтерськими довідками, за помилково отриманими або не отриманими від контрагента податковими накладними та розрахунками коригування тощо.
Вище ми навели орієнтований бажаний синтетичний облік ПДВ для деталізації. Втім підприємство, як правильно підмітив Мінфін, може додатково вводити зручні для себе (з метою управління, контролю, аналізу й звітності) синтетичні субрахунки (рахунків другого, третього порядків).
Типові проведення з обліку ПДВ після скасування Інструкції №141 були висвітлені у «Віснику».