Фінансова допомога поворотна та безповоротна: облік та оподаткування

Фінансова допомога:  цивільний та податковий аспект

Власне поняття фіндопомоги як такої застосовується тільки для цілей оподаткування, тому воно визначене лише у ПКУ. Цивільне законодавство такого поняття не містить, натомість воно оперує поняттями дарування  (глава 55 ЦКУ) та позики (глава 71 ЦКУ).  

Про зміст договору дарування та бухоблік операцій за ним докладно ми писали у 2014 році у книзі «Договір може все» тут, а про зміст та бухоблік договорів позики та позички тут.

Правила податкового обліку цих договорів вже дещо змінилися з тих пір, отже у цій статті будемо говорити лише про фіндопомогу саме в обліковому та податковому аспекті.

Податковий облік

Поняття фіндопомоги для цілей оподаткування визначене у пп. 14.1.257 ПКУ. До безповоротної фінансової допомоги належать:

• сума коштів, передана платнику податків (фізичній або юридичній особі) згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;
• сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;
• сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;
• основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Як бачимо, безповоротною фіндопомогою можуть стати не тільки кошти, які спеціально надавалися на умовах безповоротності, зокрема, за договором дарування або без укладення будь-якого договору, проте факт безповоротного надання коштів випливає з фактичних дій сторін. На безповоротну фіндопомогу може перетворитися заборгованість за певних умов, наведених вище.

Поворотна фінансова допомога (далі – ПФД) - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Визначення фіндопомоги у пп. 14.1.257 ПКУ поширюється на всіх платників подаків – фізичних та юридичних осіб, проте наслідки отримання та надання фіндопомоги можуть бути різними для юросіб - платників податку на прибуток та єдинників.

Яким договором оформити?

У цивільному законодавстві ПФД – безпроцентна позика (ст. 1048 ЦКУ). Але оскільки ПКУ визначає ПФД як суму коштів, така допомога може надаватися лише у грошовій формі і тому цивільний договір позички (глава 60 ЦКУ) не можна прирівняти до ПФД. Адже в позичку надаються речі, а не кошти.

За ст. 1047 ЦКУ договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума понад 170 грн, а  от у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, письмова форма застосовується незалежно від суми. За ч. 2 цієї ж статті на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Щоб договір позики отримав статус безпроцентного, про це обов’язково має бути зазначено в договорі (що проценти на таку позику за користування нею не нараховуються). Інакше позикодавець матиме право вимагати плату за користування цими грошами, а сам договір з метою оподаткування не буде вважатися договором про надання поворотної фіндопомоги.

У договорі зазначаються сума позики, термін та умови її повернення. Якщо повернення позики здійснюватиметься частинами, то має бути передбачено графік такого повернення. Якщо договором не встановлено строк повернення позики або цей строк визначено моментом пред’явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом 30 днів з дня пред’явлення позикодавцем такої вимоги (якщо інше не встановлено договором).

Взагалі тема фіндопомоги душе широка і охоплює багато різноманітних ситуацій, тому в цій статті ми зупинимося лише на особливостях надання/отримання грошової фіндопомоги між юридичними особами, окремо розглянемо платників податку на прибуток та юросіб-єдинників. Безоплатне надання товарів/послуг в цьому матеріалі не розглядається.

Надання грошової позики підтверджується платіжними (розрахунковими) документами. Якщо вона надається безготівково, то таким документом буде банківська виписка. Якщо ж грошова позика надається готівкою, підтвердженням її надання буде видатковий касовий ордер. Позика вважається наданою не з моменту укладання договору, а саме з дати передання грошей.

За ч. 3 ст. 1049 ЦКУ позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Яку суму фіндпомоги можна надати готівкою?

Якщо фіндопомога надається готівкою, то на цю операцію поширюються обмеження щодо готівкових розрахунків, оскільки готівкові обмеження поширюються на всі види операцій, крім розрахунків суб'єктів господарювання з бюджетами та державними цільовими фондами, добровільних пожертвувань та благодійної допомоги; використання готівки, виданої на відрядження та виплати зарплати. Такі обмеження встановлені п. 6 Положення №148.

Тож протягом одного дня надавати фіндопомогу через касу підприємство може фізособі чи навпаки – у сумі не більш ніж 50 000 грн. Це ж обмеження працює й при поверненні фізособою фіндопомоги в касу підприємства чи при поверненні підприємством, оскільки Положенням №148 не встановлено окремої норми щодо цього.

Відповідно, якщо отримувачем поворотної допомоги буде ФОП чи юрособа, то в день в готівці видавати її можна в межах 10000 грн. Про відповідальність за порушення готівкового обмеження ми писали тут.

Наприклад, якщо підприємство планує надати ФОПу ПФД готівкою у розмірі 150000 грн, то ФОП може отримати з каси підприємства допомогу тільки у сумі 10 тис. грн на день. Решту суми ПФД  ФОП може отримати в інші дні або безготівково на розрахунковий рахунок. Проте все це має бути перебачено у договорі позики.

А якщо, приміром, фізособа (зокрема, засновник або директор) надає підприємству ПФД  готівкою у сумі 140000 грн, то в цьому разі фізособа може внести до каси підприємства допомогу тільки у сумі 50 тис. грн на день. Решту фіндопомоги (90 тис. грн) потрібно буде вносити протягом наступних днів. Як варіант, фізособа може самостійно внести всю суму такої фіндопомоги готівкою через касу банку на рахунок підприємства. Але оформити таку операцію в банку потрібно саме як поворотну фіндопомогу, сплачену на рахунок підприємства фізособою на підставі відповідного договору.

Про відповідальність за порушення готівкового обмеження ми писали тут.

Надання безповоротної фіндопомоги

Бухоблік. Надання безповоротної фіндопомоги іншій юрособі відображається в бухобліку надавача таким чином:

• перерахування безготівкових коштів отримувачу: Дт 377 Кт 311 на підставі банківської виписки;
• списання наданої фіндопомоги до складу інших операційних витрат звітного періоду: Дт 949 Кт 377 на підставі договору дарування, іншого договору, розпорядження керівника підприємства тощо.

Податок на прибуток. Податкові наслідки надання безповоротної фіндопомоги залежать від того, чи коригує надавач фінансовий результат з метою оподаткування, чи ні. Докладніше про коригування фінрезультату читайте тут та тут.

Якщо надавач безповоротної фіндопомоги не коригує фінрезультат, то у нього все просто – будь-яка надана безповоротна фіндопомога включається до витрат і відповідно зменшує фінрезультат, незалежно від того, кому вона надана.

Якщо надавач безповоротної фіндопомоги коригує фінрезультат, то йому потрібно врахувати норми пп. 140.5.9, пп. 140.5.10 та пп. 140.5.14 ПКУ – це ті два коригування, які стосуються саме наданої безповоротної фіндопомоги іншим особам.

Зокрема, фінрезультат збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги:

• особам, що не є платниками податку на прибуток – сюди потрапляють, зокрема, юрособи-єдинники;
• платникам податку на прибуток, які оподатковуються за ставкою 0 % відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX ПКУ;
• на суму коштів, безоплатно перерахованих протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів у розмірі, що перевищує 4 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.  Це не стосується випадку, коли такою неприбутковою організацією є об’єднання страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, а також не стосується неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення пп. 140.5.14 ПКУ.
• на суму коштів, безоплатно перерахованих протягом звітного (податкового) року суб’єктам сфери фізичної культури і спорту, а саме дитячо-юнацьким спортивним школам, центрам олімпійської підготовки, школам вищої спортивної майстерності, центрам фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, спортивним федераціям з олімпійських видів спорту, що є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, на дату такого перерахування коштів у розмірі, що перевищує 8 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Сума оподатковуваного прибутку попереднього звітного року для цілей цих коригувань береться із рядка 04 декларації з податку на прибуток за відповідний рік.

Фінрезультат не коригується у разі надання безповоротної фіндопомоги фізичним особам – платникам ПДФО, але це питання вже заслуговує на розгляд в окремому матеріалі.

Вимог щодо документального підтвердження статусу отримувача безповоротної фінансової допомоги як платника податку на прибуток на загальних підставах ПКУ не містить. Тож надавач фіндопомоги не обмежений у виборі способу та форми отримання інформації. Такий висновок зроблений ГУ ДФС у м. Києві  в ІПК від 23.10.2018 р. №4517/ІПК/26-15-12-03-11. Тому перш ніж надавати фіндопомогу, слід з’ясувати статус отримувача або переконатися, що він не змінився. Це можна зробити за даними відкритих реєстрів або звернувшись безпосередньо до отримувача.

Єдиний податок. Надання безповоротної фіндопомоги іншій юридичній особі не спричиняє податкових наслідків для юрособи-єдинника.

Небезпека може критися у самій цій операції. Зокрема, податківці упереджено ставляться до надання єдинниками поворотної  фіндопомоги, вважаючи це фінансовою послугою, яка заборонена платникам єдиного податку  (докладніше про це далі).

На нашу думку, надання безповоротної фіндопомоги фінансовою послугою не є, тому що повернення коштів не очікується. Відповідно і операція з надання безповоротної фіндопомоги не є ризиковою для єдинників.

Отримання безповоротної фіндопомоги

Бухоблік. Отримана сума безповоротної фіндопомоги у юросіб визнається доходом на підставі п. 5 НП(С)БО 15, оскільки відбувається збільшення активу – грошових коштів, які не потрібно повертати в майбутньому.  В обліку треба відобразити, від кого така допомога надійшла. Тому отримання безповоротної фіндопомоги відображається в обліку у два етапи:

• отримання безготівкових коштів від надавача: Дт 311 Кт 685 на підставі банківської виписки;
• визнання іншого операційного доходу: Дт 685 Кт 718 на підставі договору дарування, іншого договору, розпорядження керівника підприємства тощо.

Податок на прибуток. Дохід від отримання безповоротної фіндопомоги збільшує оподатковуваний фінрезультат за правилами бухобліку і надалі не коригується. Це справедливо для всіх платників податку на прибуток незалежно від обсягу їх річного доходу.

Єдиний податок. Отримана сума безповоротної фіндопомоги оподатковується єдиним податком на загальних підставах як дохід, отриманий в грошовій формі (п. 292.1 ПКУ). Безповоротна фіндопомога не згадується у п. 292.11 ПКУ серед доходів, які не включаються до складу доходів єдинника.

Надання поворотної фінансової допомоги

Бухоблік.  З метою бухобліку поворотної фіндопомоги важливо визначити строк, на який вона надана. Надана ПФД – це дебіторська заборгованість отримувача перед надавачем, і залежно від строку вона може бути довгострокова або короткострокова.

Поточна дебіторська заборгованість отримувача з повернення наданої ПФД – це сума ПФД, яка буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу. Поточна дебіторська заборгованість з ПФД обліковується на рахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами».

Довгострокова дебіторська заборгованість з повернення наданої ПФД  – це сума ПФД, яка буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу. Довгострокова дебіторка з ПФД обліковується на рахунку 183 «Інша дебіторська заборгованість».

Отже, для розмежування сум короткострокової та довгострокової ПФД на кожну дату балансу потрібно орієнтуватися на строк її погашення згідно з договором, як показано у прикладі 1.

Приклад 1. У жовтні 2021 р. підприємство надало ПФД в сумі 150000 грн  іншому підприємству, строк повернення всієї суми наданої ПФД – січень 2024 року. Звітний період у обох підприємств  – квартальний. У жовтні 2021 р. обидва підприємства визнають у себе в бухобліку  довгострокову заборгованість. На кожну дату балансу, яка настає раніше січня 2023 року (тобто до 31.12.2022 р. включно),  вони обліковують цю заборгованість як довгострокову,  і тільки у балансі на 31.03.2023 року ця заборгованість перекласифіковується в короткострокову: Дт 377 Кт 183. У отримувача ПФД аналогічним чином обліковується кредиторська заборгованість (див. таблицю 1).

Таблиця 1

Облік довгострокової поворотної фіндопомоги

Якщо договором передбачено поступове повернення ПФД частинами протягом строку дії договору, то така класифікація  робиться для кожної частини окремо.

Прострочена заборгованість отримувача ПФД завжди класифікується як короткострокова незалежно від того, на який строк вона надавалася.

Згідно з п. 12 НП(С)БО 10 довгострокова дебіторська заборгованість відображається у балансі за її теперішньою вартістю, тобто довгострокову ПФД потрібно дисконтувати. При цьому дисконтувати заборгованість повинні всі підприємства, в тому числі і ті, хто складає мікрозвітність за формами №1-мс, №2-мс – у п. 7 НП(С)БО 25 для них ніяких винятків немає.

Дисконтуванню підлягає частина заборгованості, яка є довгостроковою (строк погашення якої понад рік), облік якої здійснюється на субрахунку 183.

За результатами дисконтування довгострокової заборгованості виникають доходи та витрати, що прямо впливає на фінансовий результат, а отже, і на суму податку на прибуток. Тому нехтування цим обов’язком для платника податку на прибуток може спричинити небажані наслідки у вигляді неправильно визначеної суми податку на прибуток.

А от на суму єдиного податку результати дисконтування не впливають, тому якщо єдинник не проведе дисконтування, він порушить тільки правила бухобліку. Відповідне адміністративне правопорушення передбачене ст. 164-2 КУпАП: зокрема, ведення бухобліку з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності, які тягнуть за собою накладення адмінштрафу. Докладніше про перспективи адмінвідповідальності за цією статею читайте у цій консультації.

Взагалі найбезпечніший варіант – це не встановлювати в договорі конкретний строк повернення фіндопомоги, а визначити таке повернення моментом пред’явлення позикодавцем вимоги до позичальника повернути фіндопомогу. Така можливість передбачена ст. 1049 ЦКУ. Після надходження вимоги повернення має відбутися протягом тридцяти днів. Заборгованість за таким договором вважається поточною, оскільки строк її погашення невідомий. А тому дисконтувати таку заборгованість не потрібно.

Надана ПФД є фінансовим активом, оскільки вона буде погашатися грошовими коштами, тобто згенерує грошовий потік. Поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом, відображається в балансі за мінусом резерву сумнівних боргів. Іншими словами, під поточну заборгованість з наданої ПФД, яка обліковується на рахунку 377, слід створювати резерв сумнівних боргів.

Докладно про все це (строки, дисконтування, нарахування резерву, а також про облік дебіторської заборгованості як такої) ми писали тут та тут.

Повернення ПФД відображається в обліку надавача зворотніми записами:

• Дт 311 Кт 377 – якщо повернута поточна сума ПФД;
• Дт 311 Кт 183 – якщо достроково повернута довгострокова заборгованість з ПФД, яка ще не встигла стати короткостроковою.

Оподаткування наданої ПФД. Надання та зворотне повернення ПФД не впливає ні на фінрезультат надавача  з метою оподаткування податком на прибуток, ні на суму єдиного податку, якщо надавач – єдинник.

Ризики для платників єдиного податку. Якщо надавачем ПФД є платник єдиного податку, то йому варто врахувати думку податківців щодо того, чи може він взагалі надавати ПФД. Тут ми коментували ІПК від 28.02.2019 р. №806/10/ІПК/14-29-12-03-22, у якій податківці прирівняли надання ПФД на постійній основі до фінансового посередництва, яке заборонене платникам єдиного податку. Втім, одноразове надання ПФД податківці «дозволяють».

Є й інші консультації податківців щодо ФОП-єдинників (наприклад, тут, де податківці говорять: «фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої-третьої груп не можуть надавати фінансову допомогу, у тому числі безповоротну, оскільки такий вид діяльності не дає права застосовувати спрощену систему оподаткування»).

Проте автор вважає таку позицію непослідовною: якщо певне правило працює для одиничного випадку і не працює для декількох таких самих випадків, то це більше схоже на упереджену думку, ніж на правило.

Надання безпроцентної фіндопомоги не є фінансовою послугою. Згідно зі Законом про фінпослуги фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. Безпроцентна ПФД не забезпечує ні прибутку, ні збереження реальної вартості коштів надавача. Навпаки, він втрачає від надання коштів в ПФД, адже вони знецінюються, а відсотків він не отримує.

Отримання поворотної фінансової допомоги

Бухоблік. Отримувач ПФД обліковує отримані кошти зеркально до надавача – як кредиторську заборгованість. Так само у отримувача кредиторська заборгованість поділяється на довгострокову та короткострокову, при цьому довгострокова заборгованість підлягає дисконтуванню.

Якщо позика отримана від засновника підприємства, її дисконтування має свої особливості, про які ми писали тут та тут.

Поточна кредиторська заборгованість з ПФД обліковується на рахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами».

Довгострокова кредиторська заборгованість з ПФД у гривнях обліковується на рахунку 505 «Інші довгострокові позики в національній валюті», а у валюті – на рахунку 506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті».

Прострочена кредиторська заборгованість ПФД переноситься на рахунок 605 «Прострочені позики в національній валюті» або 606 «Прострочені позики в іноземній валюті», якщо строк погашення позики згідно із договором вже минув (але строк давності за такою заборгованістю ще не сплив).

Податок на прибуток. Надання та зворотне повернення ПФД не впливає на фінрезультат надавача  з метою оподаткування податком на прибуток.

Єдиний податок. Відповідно до пп. 3 пп. 292.11 ПКУ, до складу доходу платника єдиного податку, визначеного ст. 292 ПКУ,  не включаються суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання. Відповідно, якщо ПФД не буде повернено протягом цього строку, вона включатиметься в дохід єдинника наступного дня після спливу 12 календарних місяців.

Приклад 2. Підприємство-єдинник 1 жовтня 2020 р. отримало ПФД строком на 1 рік в сумі 7500000 грн. В даному випадку 12 календарних місяців з дати 1 жовтня 2021 року спливають 30 вересня 2021 року. Визнавати дохід за отриманою поворотною фінансовою допомогою (ПФД), яку отримано в жовтні 2020 р., потрібно буде  1 жовтня 2021 року (наступного дня після 30 вересня) та відобразити його  у декларації з єдиного податку за 2021 рік.

В липні 2021 року підприємство повернуло частину ПФД в сумі 4130000 грн, а решту 1370000 грн воно повернуло в листопаді 2021 р. після спливу 12 календарних місяців з дати отримання ПФД.

Бухоблік цих операцій показаний в таблиці 2.

В даному випадку настають такі податкові наслідки:

• сума неповернутої ПФД станом на 1 жовтня 2021 р. 1370000 грн включається до доходу єдинника у IV кварталі 2020 року;
• річний дохід підприємства за 2021 рік від ведення його діяльності складає (умовно) 6890000 грн;
• Разом з неповернутою ПФД загальна сума доходу складає 6890000 + 1370000 =  8260000 грн;
• сума доходу платника ЄП у межах його річного ліміту (в 2021 році це 7002 тис грн) оподатковується єдиним податком за основною ставкою 3% або 5%;
• сума доходу платника ЄП, що перевищує 7002 тис. грн, оподатковується за подвійною ставкою 6% або 10% відповідно до пп. 1 пп. 293.5 ПКУ. За даними прикладу перевищення ліміту доходу становить 8260000 – 7002000 = 1258000 грн, з якого сплачується ЄП за подвійною ставкою;
• з 2022 року підприємство повинно буде перейти на загальну систему оподаткування, заяву про відмову від спрощеної системи потрібно буде подати до 20 січня 2022 року (пп. 3 пп. 293.8 ПКУ). Платником податків на загальній системі підприємство буде з 1 жовтня 2020 року – пп. 3 пп. 298.2.3 ПКУ.

Подальше повернення ПФД 1 жовтня 2021 року та пізніше цієї дати вже не вплине на оподаткування ні єдиним податком, ні податком на прибуток. На підставі факту повернення ПФД нарахований раніше  єдиний податок вже не повертається. Головний факт – це неповернення ПФД протягом 12 календарних місяців з дня її отримання. Все, що буде після спливу цього строку, вже ніяк не зменшить суму раніше нарахованого ЄП.

Таблиця 2

Облік поворотної фіндопомоги, якщо отримувач – платник єдиного податку за ставкою 5 %

Отримання ПФД неприбутковою організацією. Неприбуткові організації також можуть отримувати ПФД без втрати свого неприбуткового статусу. Водночас отримані кошти мають використовуватись за цільовим призначенням для реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами неприбуткової організації. Повернення такої ПФД також не буде підставою для виключення ОСББ з реєстра неприбутківців. Думку податківців про це на прикладі ОСББ ми коментували тут.

Коли поворотна фіндопомога стає безповоротною?

Безповоротною допомога стає тоді, коли позичальник втрачає обов’язок її повертати.

Це може бути досягнуто шляхом внесення змін до договору про її надання або за інших обставин, зокрема, через сплив строку позовної давності. Про строки давності за цивільно-правовими договорами ви можете дізнатися тут і тут. Але не забувайте про те, що Законом №540-IX було доповнено п. 12 розділу “Прикінцевих та перехідних положень” ЦКУ, яким передбачено, що під час дії коронавірусного карантину строки, встановлені ст. 257  цього Кодексу (позовна давність), продовжуються на строк дії карантину. І нагадаємо, що Постановою КМУ від 09.12. 2020 р. №1236  карантин в Україні продовжено до 31 грудня 2021 року. 

Також відповідно до частини першої ст. 605 ЦКУ зобов’язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов’язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Прощення боргу є односторонньою угодою, яку здійснює кредитор. Угоду, спрямовану на припинення зобов'язання прощенням боргу, слід вважати виконаною в момент одержання боржником письмової заяви кредитора про прощення боргу, у момент усної заяви кредитора боржникові про прощення боргу або підписання договору про прощення боргу.

Але згідно з ЦКУ прощення боргу може відбуватися до закінчення терміну позовної давності. Якщо термін позовної давності закінчився, то потрібно проводити саме списання поворотної допомоги.

Зверніть увагу! В ПКУ є власне визначення як терміну «безповоротна фіндопомога», так і «безнадійна заборгованість» (див. пп. 14.1.257 та пп. 14.1.11). І серед них немає прощеного боргу. Це, зокрема, призводить до різниць у бухгалтерському та податковому обліку платників податку на прибуток за ст. 139 ПКУ (стосовно резервів сумнівних боргів). Ми писали про такі ситуації тут.

***

УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!