Супутня продукція: правила визначення та оприбуткування на балансі підприємства

Що таке супутня продукція?

Пояснення того, що таке супутня продукція, можна знайти у п. 330, 428 Методрекомендацій №373. 

Важливо! 

До супутньої (або попутної) продукції належить продукція, що одержується одночасно з цільовим (основним) продуктом у єдиному технологічному процесі.

Це визначення є актуальним для будь-якого виробництва. Але покажемо, як це працює, на прикладі сільськогосподарського товаровиробництва. 

Згідно з п. 2.6 Методрекомендацій №1315 за цільовим призначенням, господарською цінністю, економічними вигодами від використання сільськогосподарська продукція поділяється на основну, супутню та побічну.

Основною є сільськогосподарська продукція, використання якої може приносити найбільші економічні вигоди підприємству та отримання якої є метою утримання біологічних активів, здатних давати таку сільськогосподарську продукцію (у рослинництві – зерно, овочі, фрукти, насіння соняшника, виноград, коренеплоди тощо; у тваринництві – молоко в молочному скотарстві, приріст живої маси при вирощуванні і відгодівлі тварин, вовна основного стада, мед, товарна риба тощо).

Супутньою є сільськогосподарська продукція, яка одержана від біологічного активу або їх групи одночасно з основною продукцією, відповідає встановленим стандартам або технічним умовам і призначена для подальшої переробки або реалізації (у рослинництві – насіння льону і конопель; у тваринництві – приріст живої маси тварин основного стада, молоко від основного стада овець, віск у бджолярстві тощо).

Побічною є сільськогосподарська продукція, яка одержується від одного біологічного активу або їх групи одночасно з основною, але має другорядне значення, а економічні вигоди від її використання є несуттєвими (у рослинництві – солома, гичка, бадилля; у тваринництві – гній, пташиний послід тощо).

Як визначається собівартість супутньої продукції?

І це логічне запитання. Якщо супутня продукція виготовляється одночасно з основною, мало того, внаслідок одного й того ж виробничого процесу – як розділити між ними витрати на виготовлення? 

Відповідно до п. 11 НП(С)БО 16 виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що використовується на самому підприємстві.

Важливо!

Супутня продукція не є самостійним об’єктом калькулювання. 

Від суми загальної виробничої собівартості віднімають вартість супутньої продукції й отримують виробничу собівартість основної продукції.

На думку автора, під словосполученням «оцінка можливого використання» Мінфін має на увазі справедливу вартість такої продукції. 

Відповідно до п. 4 НП(С)БО 19 справедлива вартість – сума, за якою можна продати актив або оплатити зобов'язання за звичайних умов на певну дату. 

Тобто якщо супутню продукцію можна продати за 5 000 грн, то це і буде її справедлива вартість, за якою її оприбутковують на балансі і на яку зменшується виробнича собівартість основної продукції.

Але є й інший варіант оцінки, і теж авторства Мінфіну: 

У п. 2.12 Методрекомендацій №2 зазначено, що оцінка можливого використання може бути визначена виходячи з вартості подібних запасів за наявності їх на балансі підприємства, з урахуванням ступеня їх придатності до експлуатації.

Наприклад, якщо на балансі підприємства вже обліковується готова продукція собівартістю 500 грн за 1 тону, то оприбуткувати подібну продукцію можна також за такою самою ціною, якщо вона має таку саму придатність до використання. Якщо придатність менша, то ціну зменшують, а якщо більша, збільшують. 

Ступінь придатності визначається в порядку, встановленому підприємством. Наприклад, керівник може призначити комісію чи відповідального працівника, які встановлюватимуть ціну. 

Таким чином:

Якщо супутня продукція призначена для подальшого продажу, її обліковують на рахунку 26:

• Дт 26 Кт 23 – за справедливою вартістю.

Якщо для використання на самому підприємстві:

• Дт 20, 25 Кт 23 – за ціною можливого використання.

Приклад 

Підприємство займається переробкою деревини, в результаті чого отримує супутню продукцію – тирсу, яку продає. Ціна продажу тирси – 960 грн, у т.ч. ПДВ 160 грн, за 1 тонну.

Скажімо, в певному місяці було оприбутковано і продано 5 тонн тирси. 

Таблиця. Бухгалтерський облік супутньої продукції