Робота бухгалтерів-СПФМ з Е-кабінетом: аналіз нових Методрекомендацій Держфінмоніторингу та практичні поради

1. Як працює первинний фінансовий моніторинг в Україні?  
2. Які операції потрапляють під фінмоніторинг СПФМ? 
3. Як інформація від СПФМ потрапляє до Держфінмоніторингу? 
4. Які два сценарії дій з'явились у СПФМ після 2 лютого 2026 року?
5. Які є вимоги Мінфіну до Е-кабінету Держфінмоніторингу?
6. Як влаштований електронний діалог СПФМ та Держфінмоніторингу?
7. Що містять Методрекомендації Держфінмоніторингу?
8. Практичні рекомендації для СПФМ

Сьогодні взаємодія між суб’єктами первинного фінансового моніторингу (СПФМ) та Держфінмоніторингом повністю перейшла у цифровий простір. Основним містком для електронного обміну  інформацією став Електронний кабінет системи фінансового моніторингу (Е-кабінет), доступний за адресою cabinet.fiu.gov.ua.

Але, як з’ясувалося, робота у цьому форматі потребує певних пояснень. Саме тому Держфінмоніторинг розробив Методичні рекомендації суб'єктам первинного фінансового моніторингу та суб'єктам визначених нефінансових установ та професій  щодо нових форм звітування та подання інформації до Держфінмоніторингу, функціонування Е-кабінету системи фінансового моніторингу.

Увага!

Завантажити Методичні рекомендації суб’єктам первинного фінансового моніторингу та суб’єктам визначених нефінансових установ та професій, щодо нових форм звітування та подання інформації до Держфінмоніторингу, функціонування е-кабінету системи фінансового моніторингу від 29.05.2026 р. можна за посиланням.

Як працює первинний фінансовий моніторинг в Україні?  

Фундаментом цієї системи є Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі — Закон про фінмоніторинг).  Розберемо, як влаштована ця система та які зобов’язання вона покладає на бізнес.

Хто такі суб'єкти первинного фінмоніторингу? 

Національна система фінансового моніторингу має дворівневу структуру: державний рівень (регулятори, Держфінмоніторинг) та первинний рівень.

СПФМ — це перша лінія оборони. До них належать не лише класичні фінансові інституції, а й так звані «спеціально визначені суб’єкти» (ч. 2 ст. 6 Закону про фінмоніторинг):

• класичний фінансовий сектор: банки, страховики, кредитні спілки, ломбарди, оператори платіжних систем, професійні учасники ринків капіталу, поштові оператори з фінансовими послугами, а також постачальники послуг у сфері обігу віртуальних активів;
• спеціально визначені суб’єкти:
• аудитори, бухгалтери, податкові консультанти;
• адвокати, адвокатські об’єднання, нотаріуси та особи, що надають юридичні послуги;
• компанії, що надають послуги зі створення та управління юридичними особами й трастами;
• ріелтори та консультанти у сфері нерухомості;
• торговці дорогоцінними металами, камінням та культурними цінностями;
• організатори азартних ігор та лотерей.

У чому полягає процедура «знайомства» СПФМ з клієнтом?

 Йдеться про так звану належну перевірку. Але це не одноразова дія, а безперервний процес, який охоплює:

• ідентифікацію та верифікацію клієнта або його представника;
• з’ясування кінцевого бенефіціарного власника (КБВ) або факту його відсутності, вивчення структури власності;
• розуміння мети та характеру майбутніх ділових відносин або транзакцій;
• постійний моніторинг операцій на відповідність наявній інформації про клієнта, його діяльність та джерела коштів;
• актуалізацію даних про клієнта.

Які ключові обов'язки СПФМ?  

Їх дуже багато, але тут акцентуємо увагу не  декількох:

• стати на облік у спеціально уповноваженому органі (Держфінмоніторингу) та своєчасно інформувати про призначення/звільнення відповідального працівника або зміну відомостей про себе;
• забезпечувати належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу;
• здійснювати належну перевірку нових клієнтів, а також існуючих клієнтів;
• забезпечувати моніторинг фінансових операцій клієнта на предмет відповідності таких фінансових операцій наявній у СПФМ інформації про клієнта, його діяльність та ризик, включаючи в разі необхідності інформацію про джерело коштів, пов’язаних з фінансовими операціями;
• виявляти порогові та підозрілі операції до їх проведення, під час проведення, після проведення або навіть на стадії спроби їх здійснення;
• повідомляти про розбіжності щодо КБВ.

Які операції потрапляють під фінмоніторинг СПФМ? 

Закон чітко розмежовує операції за критеріями ризику на порогові та підозрілі. 

1. Порогові операції

Операція вважається пороговою, якщо її сума дорівнює або перевищує 400 000 гривень (а для організаторів азартних ігор та лотерей — 55 000 гривень) або еквівалент в іноземній валюті, та вона має хоча б одну з таких ознак:

• хоча б одна зі сторін зареєстрована чи має місце проживання в країні, що здійснює збройну агресію проти України (рф), або в юрисдикції, що не виконує рекомендації FATF; чи бенефіціар є громадянином/резидентом держави-агресора;
• операції за участю політично значущої особи (PEP), членів їхніх сімей чи пов'язаних осіб;
• платіжні операції з переказу коштів за кордон (включаючи офшорні зони);
• операції з готівкою — внесення, переказ, отримання;
• будь-які фінансові операції електронного резидента.

Про такі операції СПФМ зобов’язаний інформувати Держфінмоніторинг у такі строки (п. 8 ч. 2 ст. 8 Закону про фінмониторинг):

• щодо закордонних переказів та готівкових операцій — не пізніше 5-го робочого дня місяця, наступного за звітним.
• щодо усіх інших операцій— протягом 5 робочих днів з дня проведення чи спроби проведення.

2. Підозрілі операції

На відміну від порогових, підозрілі операції не мають грошового порогу (ч. 1 ст. 21 Закону про фінмоніторинг). 

Операція вважається підозрілою, якщо СПФМ має підозру або достатні підстави вважати, що кошти є результатом злочинної діяльності або пов’язані з фінансуванням тероризму чи розповсюдженням зброї масового знищення. Оцінка здійснюється з урахуванням типологічних досліджень та рекомендацій регуляторів (ч. 2 ст. 21 Закону про фінмоніторинг).

Повідомлення пропідозрілі операції надсилається до Держфінмоніторингу негайно після виникнення підозри разом із копіями документів та обґрунтованим висновком (пп. «в» п. 8 ч. 2 ст. 8 Закону про фінмоніторинг).

Як інформація від СПФМ потрапляє до Держфінмоніторингу? 

Поворотним моментом для всіх СПФМ стало 2 лютого 2026 року. Саме цього дня набув чинності наказу Мінфіну від 04.06.2021 р. №322 «Про затвердження порядку обміну інформацією з питань фінансового моніторингу» (що відбулося на підставі наказу Мінфіну від 30.12.2025 р. №667).

Ключова ідея реформи — впровадження принципово нового механізму обміну інформацією між СПФМ та Держфінмоніторингом. Для чього застосовується інформаційно-комунікаційна система «Е-кабінет системи фінансового моніторингу», а мовою спілкування стали  уніфіковані формати файлів-повідомлень.

При цьому Держфінмоніторинг чітко розмежовує канали комунікації залежно від статусу та специфіки діяльності суб’єкта:

1. Банки залишаються у своїй звичній, проте суттєво модернізованій інфраструктурі. Вони формують файли-повідомлення відповідно до вимог спеціальної Інструкції (затвердженої постановою НБУ від 26.08.2022 р. №193) та наказу Мінфіну №322. Передача даних здійснюється традиційним та захищеним каналом — засобами Автоматизованої транспортної системи НБУ (АТС НБУ).
2. Для «небанківського» сектору  - тобто, для бухгалтерів, аудиторів, податкових консультантів тощо основним інструментом стає безпосередньо Е-кабінет. Усі файли-повідомлення формуються згідно з вимогами наказу Мінфіну №322.

Увага! 

Для нових суб’єктів Е-кабінет активується на підставі КЕП керівника (для юросіб) або КЕП фізичної особи / ФОП та внесення первинної інформації для взяття на облік). Для діючих суб’єктів створення/доступ здійснюється за допомогою КЕП та внесення коригуючої інформації.

Залежно від того, чи перебував СПФМ на обліку в Держфінмоніторингу до 2 лютого 2026 року, передбачено два різні сценарії дій. 

Які два сценарії дій з'явились у СПФМ після 2 лютого 2026 року?

Сценарій А. Для тих, хто вже був на обліку 

Таким СПФМ необхідно здійснити лише актуалізацію відомостей:

1. Створити особистий кабінет в системі, використавши КЕП суб’єкта (ФОП чи фізособи) або керівника установи.
2. Уточнити власні дані та подати коригуючу інформацію до єдиної інформаційної системи. Для цього формується та надсилається файл-повідомлення U-FM. У цьому файлі U-FM реквізит «Вид повідомлення» обов’язково повинен мати значення 2 (що сигналізує системі саме про коригування/оновлення вже наявних даних).

Сценарій Б: Для новачків 

Для нових СПФМ процедура є первинною реєстрацією. Їм потрібно:

1. Створити особистий кабінет за допомогою КЕП керівника або суб'єкта.
2. Внести первинну інформацію про СПФМ шляхом відправки файла-повідомлення U-FM.
3. Вказати відповідальних осіб: у цьому ж файлі U-FM зазначаються дані про відповідальних працівників, які надалі працюватимуть у кабінеті. У цьому випадку реквізит «Вид повідомлення» у файлі U-FM повинен мати значення 1 (що означає первинну постановку на облік).

Після того як Держфінмоніторинг опрацює ваш файл U-FM, система надішле квитанцію про взяття на облік. З цього моменту починається повноцінний щоденний режим роботи: відповідальна   особа здійснює подання усіх поточних файлів-повідомлень безпосередньо через Е-кабінет.

Які є вимоги Мінфіну до Е-кабінету Держфінмоніторингу?

Його  функціонування детально врегульовано Порядком створення особистого кабінету суб’єкта первинного фінансового моніторингу та доступу до Е-кабінету системи фінансового моніторингу, затверджений наказом Мінфіну від 04.06.2021 р. №322 (далі — Порядок №322).

Інтерфейс  кабінету розташований у мережі Інтернет за адресою cabinet.fiu.gov.ua. Система ведеться виключно українською мовою та працює цілодобово, за винятком планових періодів технічного обслуговування. 

Е-кабінет ділиться на дві частини — відкрито (загальнодоступну) та приватну (особистий кабінет).

Відкритий розділ системи доступний будь-якому користувачеві мережі Інтернет без використання електронних цифрових підписів чи авторизації. Він призначений для ознайомлення з публічною інформацією, яка підлягає обов'язковому оприлюдненню відповідно до закону.

Особистий кабінет — це персоналізована вебсторінка, через яку здійснюється офіційна взаємодія СПФМ із Держфінмоніторингом. 

Після авторизації суб'єкт отримує широкий спектр можливостей:

• заповнення готових вебшаблонів електронних документів;
• формування та відправка файлів у форматі XML;
• автоматична фіксація дати та часу відправки й отримання документів;
• вивантаження та збереження повідомлень і квитанцій у форматах XML / PDF;
• автоматизоване отримання запитів, рішень та доручень від Держфінмоніторингу;
• інтеграція через прикладний програмний інтерфейс (API) для автоматизації процесів.

Як влаштований електронний діалог СПФМ та Держфінмоніторингу?

Це прописано в окремому документі, затвердженому наказом Мінфіну від 04.06.2021 р. №322 - Порядку інформаційної взаємодії суб’єктів первинного фінансового моніторингу та Державної служби фінансового моніторингу України. 

Будь-яка комунікація між суб’єктами первинного фінансового моніторингу (СПФМ) та Держфінмоніторингом здійснюється перш за все  в електронній формі. Це стосується всього спектра інформації:

• подання звітів і повідомлень від суб'єктів;
• надсилання запитів, рішень та доручень з боку Держфінмоніторингу.

Згідно з п. 1 розділу II Порядку  увесь масив інформації можна умовно розділити на 4 ключові блоки:

Блок 1. Реєстраційні дані та облік суб'єкта

• Повідомлення про суб’єкта: надсилається СПФМ для взяття на облік, зняття з обліку або внесення змін (щодо відокремлених підрозділів, відповідального працівника або особи, яка його заміщує).
• Повідомлення про результати обробки: зворотний лист від Держфінмоніторингу із підтвердженням опрацювання цих відомостей.

Блок 2. Інформація про фінансові операції та підозрілу діяльність

• Повідомлення про фінансові операції (ФО): звіт СПФМ про операції, що підлягають моніторингу (один файл може містити дані про кілька операцій).
• Повідомлення про підозрілу діяльність: сигнали про нетипову або ризикову поведінку клієнтів.
• Повідомлення про взяття (або відмову у взятті) на облік: офіційна відповідь регулятора щодо прийняття поданих даних про ФО або підозрілу діяльність.

Блок 3. Реагування на ризики та захисні заходи

• Повідомлення про відмову від встановлення (підтримання) ділових відносин: інформування про розірвання зв'язків із високоризиковими клієнтами.
• Повідомлення про замороження (розмороження) активів: оперативні дані про зупинення операцій з активами осіб, пов'язаних із протиправною діяльністю.

Блок 4. Запити, доручення та листування

• Повідомлення-запит: вимоги Держфінмоніторингу про надання додаткової інформації чи копій документів.
• Повідомлення-відповідь та Повідомлення-додаток: матеріали та пояснення, які СПФМ надсилає у відповідь на запити.
• Повідомлення про рішення/доручення: вказівки регулятора (зокрема щодо відстеження або моніторингу конкретних ФО).
• Повідомлення-лист та Повідомлення про результат обробки: загальні робочі канали для розв'язання поточних питань фінансового моніторингу.

Що містять Методрекомендації Держфінмоніторингу?

Тепер перейдемо безпосередньо до Методрекомендацій. У рамках реалізації проєкту «Е-кабінет» Держфінмоніторинг  створив дворівневу структуру сайту, розділивши її на загальнодоступну зону та захищений простір.

Відкритий простір — довідкова база для кожного

Без реєстрації та підпису будь-який відвідувач має змогу:

• ознайомитися з нормативними документами та актуальними довідниками у розділі «Нормативно-довідкова інформація»;
• дізнатися про зміни в алгоритмах обміну через розділ «Технологія електронної взаємодії»;
• звернутися до регулятора через розділ «Контакти» (зокрема надіслати офіційного листа у форматі .pdf розміром до 2 MB);
• отримати відповіді на типові запитання в розділі «Допомога».

Закрита зона — робоче місце СПФМ

Після проходження авторизації відкривається повноцінний функціонал для виконання обов'язків фінансового моніторингу:

• «Облікові дані» — перегляд стану перебування на обліку головного офісу та відокремлених підрозділів.
• «Подання повідомлень» — формування та відправка спеціалізованих форм файлів-повідомлень:
• U-FM — для постановки/зняття з обліку СПФМ та внесення даних про відповідальних осіб;
• A-FM, N-FM, J-FM, S-FM, E-FM, L-FM, D-FM — для інформування про фінансові операції, що підлягають моніторингу.
• «Вхідні/вихідні повідомлення» — архів усіх відправлених документів та отриманих квитанцій про їх обробку.
• «Відновлення поданої інформації» — інструмент для запиту на відновлення раніше втрачених чи поданих даних.

Увага! 

Серед ключових можливостей Е-кабінету варто виділити:

• Кабінет підкаже обов'язкові для заповнення поля, не дозволить відправити некоректну форму та дасть змогу зберегти незавершений документ у статусі «Чернетка».
• Реалізовано зручний фільтр, сортування документів та можливість вивантажувати дані для обробки в MS Excel або MS Word із подальшим поверненням у Кабінет.
• Користувач може вивантажити виписку або квитанцію, автоматично скріплену КЕП-печаткою Держфінмоніторингу.
• Алгоритм системи влаштований так, що новий робочий сеанс СПФМ починається тільки після обов’язкового ознайомлення з вхідними документами, які надійшли від Держфінмоніторингу.

Практичні рекомендації для СПФМ

З огляду на архітектуру та вимоги Е-кабінету, СПФМ варто дотримуватися кількох практичних порад:

1. Перевірте дані в ЄДР. Переконайтеся, що КЕП керівника повністю відповідає реєстраційним даним у ЄДР. Якщо в реєстрі змінився директор, вхід та делегування прав у Кабінеті будуть блоковані до оновлення відомостей.
2. Використовуйте зворотний зв’язок. Якщо під час роботи виникла системна помилка, скористайтесь розділом «Повідомлення про помилку» — додайте скріншот та детальний опис.  
3. Заздалегідь подбайте про актуальність КЕП. Оскільки доступ та підписання документів повністю залежать від КЕП, контролюйте терміни дії сертифікатів керівника або уповноважених осіб, щоб уникнути блокування роботи.
4. Обирайте оптимальний спосіб взаємодії: для суб’єктів з невеликим обсягом операцій (наприклад, ріелтори, нотаріуси, аудитори) цілком достатньо базового веб-інтерфейсу е-кабінету; для організацій із великим потоком даних (банки, фінансові компанії, оператори поштового зв'язку) доцільно налаштувати пряму інтеграцію через AP.
5. Регулярно перевіряйте статус квитанцій. Завжди відстежуйте результати автоматичної обробки документів та наявність позначки часу. Тільки успішне проходження контролю та наявність квитанції є підтвердженням виконання вашого юридичного обов'язку перед регулятором.
6. Автоматизуйте контроль розміру файлів. Налаштуйте внутрішні програмні засоби так, щоб додатки до повідомлень автоматично перевірялися на ліміт у 50 МБ.
7. Вчасно оновлюйте реєстраційні дані. Будь-які зміни щодо відповідальних осіб чи підрозділів мають негайно оформлюватися відповідним повідомленням.
8. Дотримуйтесь стандартів додатків. Під час формування звітів суворо дотримуйтеся структури, реквізитів та довідників, визначених Додатками 1–5 до Порядку №322, аби уникнути квитанцій про відмову у взятті інформації на облік.