Головна Усі новини Облік та звітність Звітність

Аналітика від Дт-Кт: як змінилися додатки АВ та ЗП до декларації з прибутку

Наказ №585 не тільки вніс зміни до самої декларації з податку на прибуток, а й затвердив нові форми двох додатків до неї – АВ та ЗП. З'ясуємо, для чого знадобилося змінювати форми додатків і як це вплине на заповнення декларації

Нагадаємо, що зміни до декларації з податку на прибуток затверджені Наказом Мінфіну від 08.07.2016 р. №585. Про зміни у самій формі декларації ми писали тут, а зараз докладно проаналізуємо як і чому змінилися додатки АВ та ЗП.

 

Додаток АВ

Як і раніше, цей додаток розроблено для відображення в ньому інформації щодо розрахунку авансового внеску з податку на прибуток підприємств на суму виплачених дивідендів (прирівняних до них платежів). 

На перший погляд, новий додаток АВ має такий же вигляд, як і раніше (також містить 6 рядків). Але, зверніть увагу, зараз в ньому поміняно місцями рядки для відображення різних видів дивідендів.

У загальному значенні рядка 1 має відображатися сума виплачених у звітному (податковому) періоді дивідендів (або прирівняних до них платежів). А далі наводяться п'ять службових рядків за окремими видами виплачених дивідендів, при виплаті частини з яких не сплачується авансовий внесок. А саме:

  • Рядок 1.1 - сума дивідендів, виплачена фізичним особам;
  • Рядок 1.2 - сума дивідендів, виплачена інститутом спільного інвестування;
  • Рядок 1.3 - сума дивідендів, виплачена платником податку, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень Податкового кодексу України, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у періоді, за який виплачуються дивіденди;
  • Рядок 1.4 - частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями відповідно до статті 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності»;
  • Рядок 1.5 - сума дивідендів, що виплачена материнською компанією.

Зверніть увагу: сума дивідендів, отриманих материнською компанією, відображається у рядку 2. А у рядку 3 відображається позитивна різниця між значеннями рядків 2 та 1.5 (сума перевищення отриманих дивідендів над виплаченими). 

Із значенням рядка 4 треба розібратися окремо.

Офіційно він має таку назву, яка має допомогти у його заповненні: «Сума перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний(і) податковий(і) (звітний(і)) рік (роки), за результатами якого(их) виплачуються дивіденди, позитивне значення (сума позитивних значень) (сума виплачених дивідендів – (рядок 04 + рядок 07 + рядок 09 + рядок 11 + рядок 13 – рядок 14 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств))». 

Також при заповненні цього рядка слід користуватися виноскою, яка міститься під таблицею Розрахунку в додатку АВ: 

«Формула застосовується у разі, якщо грошове(і) зобов'язання з податку на прибуток, нараховане(і) за звітний(і) рік (роки), за підсумками якого(их) виплачуються дивіденди, погашене(і). У разі якщо грошове(і) зобов'язання з податку на прибуток, нараховане(і) за звітний(і) рік (роки), за підсумками якого(их) виплачуються дивіденди, не погашене(і), то у рядку 4 цього додатка зазначається вся сума дивідендів, що підлягає виплаті. Якщо дивіденди виплачуються одразу за декілька років, сума перевищення обчислюється за формулою окремо за кожним роком та у рядку 4 цього додатка проставляється сума позитивних значень відповідних перевищень». 

Тож увага: в рядках 1 та 2 будуть відображатися суми виплачених у звітному періоді дивідендів. А ось у рядку 4 треба враховувати показники дивідендів нарахованих, про виплату яких було прийнято рішення у звітному періоді.

Робиться це на виконання норм п. 57-1.2 ПКУ, за яким авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене.

Формула розрахунку суми такого перевищення (значення рядка 5) змінилася порывняно з попередньою редакцією. Відтепер під час його визначення не враховується значення рядка 23 ПН «Сума  податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам, нарахованих за звітний період». 

Щоб порахувати, з якої суми дивідендів слід сплатити авансовий внесок, платник податку, який правильно заповнив попередні рядки, зазначає у рядку 5 значення, розраховане за формулою:  (рядок 1 – рядок 1.1 – рядок 1.2 – рядок 1.3 – рядок 2 – рядок 3 додатка АВ), але не більше значення рядка 4 додатка АВ.

Як і раніше, розрахована сума авансового внеску (вона визначається шляхом застосування до значення рядка 5 відповідної ставки податку на прибуток, у 2016 році – 18%)  зазначається у рядку 6 додатку АВ та переноситься у рядок 20 АВ декларації. 

Додатково щодо нарахування дивідендів та їх виплати читайте в аналітичному матеріалі від Дт-Кт.

Усі новини на тему дивідендів >>

 

Додаток ЗП 

Цей додаток теж приведено у відповідність до норм чинного податкового законодавства.

З одного боку, з додатку ЗП прибрано згадку про щомісячні авансові платежі з податку на прибуток. З іншого - в ньому з’явився рядок, присвячений сплаті квартальниками авансового внеску за підсумками трьох кварталів 2016 року. Це дає нам підстави вважати, що подавати декларацію за новою формою квартальникам доведеться вже за цей звітний податковий період.   

Крім того, у формуванні нової форми додатку ЗП враховується показник, щодо якого податківці раніше давали роз’яснення, оскільки він раніше не враховувався.

Йдеться про значення рядка 16.1 - суму податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачена суб’єктами господарювання за кордоном, яка зараховується під час сплати ними податку в Україні в розмірі, який не перевищує суми податку, що підлягає сплаті таким платником протягом такого звітного (податкового) періоду (пп. 141.4.9 ПКУ).  Нагадаємо, що у листі від 28.01.2016 р. №2779/7/99-99-19-02-01-17 податківці рекомендували збільшити показник рядка 16 додатка ЗП на суми податку на прибуток, отриманого із-за кордону і відобразити це у доповненні до звітності в рамках п. 46.4 ПКУ.  

І традиційно працює зв'язок між додатками ЗП і АВ, який ми розглядали вище. Адже у рядку 16.2 додатку ЗП відображається сума нарахованого та сплаченого авансового внеску у зв’язку з виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів) у звітному (податковому) періоді (переноситься показник рядка 6 додатка АВ). 

Але це не все, що стосується дивідендів і зменшення суми податку на прибуток. Адже у рядку 16.3 відображається сума нарахованого та сплаченого авансового внеску у зв’язку із виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів) у минулих періодах, не врахована у зменшення податку (рядок 16.4.2 додатка ЗП попереднього звітного (податкового) періоду). 

Тобто, якщо сума авансового внеску, яка була сплачена у поточному звітному періоді при виплаті дивідендів, виявилася більша за суму нарахованого податку на прибуток, в декларації не виникає від’ємна сума податку до сплати – просто сума різниці переноситься до наступних звітних періодів, де вона також зменшує суму податку до сплати до повного її використання. Сума такої різниці, яка переноситься до наступних звітних періодів, і відображається у рядку 16.4.2 додатку ЗП. 

Сума двох показників – авансових внесків, сплачених у зв’язку із виплатою дивідендів у поточному та попередніх періодах (16.2+16.3) – відображається у рядку 16.4. І та її частина, яка зменшує суму податку до сплати у поточному звітному періоді, відображається у рядку 16.4.1. 

У рядку 16.5 відображається сума податку на нерухомість, яка, як і раніше, теж зменшує суму податку на прибуток до сплати. 

А ось у рядку 16.6 зазначається сума нарахованого авансового внеску з податку на прибуток відповідно до пункту 38 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, про який ми згадували на початку. 

 

Щодо послідовності зменшення нарахованого податку на прибуток 

Звертаємо увагу! Порядку заповнення декларації з податку на прибуток так і не затверджено, алгоритму заповнення Додатку ЗП немає. Тому наразі не встановлено послідовності, за якою б підприємство мало зменшувати на авансові внески з дивідендів та сплачений податок на нерухомість. Наприклад, як має діяти платник податку, у якому в звітному періоді є і той чи інший зменшувальний показник? Адже враховуються у зменшення податку на прибуток вони по-різному! 

Пунктом 137.6 ПКУ встановлено, якщо платник податку на прибуток у звітному періоді не отримав прибутку, або сума податку на прибуток менша за суму податку на нерухоме майно, залишок суми такого податку, не врахований у зменшення податку на прибуток поточного періоду, не переноситься на зменшення податку на прибуток наступних податкових (звітних) періодів. Тобто, якщо не використати його у поточному звітному періоді, невикористаний залишок «згорає»!

Натомість щодо авансового внеску, який нараховується при виплаті дивідендів, такого обмеження немає. Звісно, платнику податку вигідніше насамперед враховувати податок на нерухомість, а вже потім – решта зменшувальних показників. Чи можна так робити? Чекаємо на роз’яснення від податківців, але від себе зазначимо: оскільки ані порядку заповнення, ані заборони в ПКУ немає, такою схемою оптимізації зменшення суми податку до сплати користуватися можна! 

Квартальникам, які мають для зменшення аж три показники, радимо їх використовувати у наступній послідовності: зменшити нарахований податок на прибуток спочатку на суму податку на нерухомість та на суму сплачених авансових внесків у розмірі 2/9 податку, нарахованого за три квартали 2016 року (для квартальників), а вже потім на суму авансових внесків з дивідендів. 

Нагадаємо, що платники податку на прибуток підприємств сплачують до 31 грудня 2016 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за три квартали 2016 року. Розрахунок такого авансового внеску подається платником податку у податковій декларації за три квартали 2016 року. 

Отже, і сплата такого авансового внеску, і заповнення рядка 16.6 додатку ЗП у 2016 році актуальні тільки для квартальників - платників, які у 2016 році подають податкові декларації за податкові (звітні) періоди квартал, півріччя, три квартали, рік. Адже тільки вони у декларації за три квартали 2016 року визначають авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 2/9 податку на прибуток, який підлягає сплаті до 31 грудня 2016 року .

 Зміст формули, яка визначає суми зменшення нарахованого податку на прибуток (рядок 16.1 + рядок 16.4.1 + рядок 16.5 + рядок 16.6 додатка ЗП), відповідає змісту п. 137.6 ПКУ (щодо зменшення податку на прибуток на суму сплаченого на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та абз. 4 пп. 57.1-1.2 ПКУ (щодо зменшення податку на прибуток на суму сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів). 

Про те, як відбувалося зменшення податку на прибуток в декларації за півріччя 2016 року, читайте тут

Доступ до повного тексту матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо Ви вже зареєстровані на нашому сайті - будь ласка, авторизуйтесь.

Якщо поки що ні - зареєструйтесь прямо зараз: це просто, не вимагає Ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Що ще дає реєстрація?

Автор:
Русанова Ганна
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Облік та звітність / Звітність
Теги:
Бланки , Звітність , Податкова звітність , Податок на прибуток , Декларація

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Коментарі: 0

Новини по темі

Консультації по темі

Хочете отримувати

найважливіші новини від «Дебету-Кредиту»?