Декларація про відходи: інструкція із заповнення та подання

• Бланк Декларації про відходи (далі –  декларація), особливості його складання і подання, а також іншу корисну інформацію дивіться на нашому сайті за посиланням.

• Форму Декларації затверджено Постановою КМУ від 07.05.2022 №556 «Деякі питання подання декларації про відходи».

• Ще більше бланків звітності, договорів, типових форм, заяв і первинних документів (усього понад 900 бланків та типових форм) ви знайдете на нашому сайті у розділі бланків. 

• Всі новини від редакції «Дебет-Кредит» про відходи дивіться за посиланням.

Декларація про відходи є ключовим інструментом державного контролю у сфері поводження з відходами в Україні, що забезпечує прозорість та підзвітність підприємств у питаннях управління відходами. Із впровадженням нового законодавства про управління відходами та запуском електронної платформи "ЕкоСистема" процедура подання декларацій зазнала кардинальних змін, стаючи більш автоматизованою та ефективною. Сучасна система декларування працює у режимі "peopleless", що означає повну автоматизацію процесу без участі посадових осіб, значно спрощуючи процедуру для бізнесу та мінімізуючи корупційні ризики. 

Нормативно-правова база декларування відходів

Правове регулювання декларацій про відходи базується на комплексі нормативно-правових актів, серед яких основоположним є Закон України від 20.06.2022 №2320-IX "Про управління відходами", що набув чинності 9 липня 2023 року. Цей рамковий закон замінив застарілий Закон України від 05.03.1998 №187/98-ВР "Про відходи" і запровадив європейський підхід до управління відходами. 

Порядок подання декларації про відходи та її форму затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 №556 "Деякі питання подання декларації про відходи". Важливо зазначити, що з 1 січня 2024 року діє оновлена редакція форми декларації, затверджена постановою КМУ від 19.08.2023 №876, яка деталізує процедуру звітування та дозволяє відстежувати повний життєвий цикл відходів. 

Класифікація відходів здійснюється відповідно до Порядку класифікації відходів та Національного переліку відходів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2023 №1102.

Новий Національний перелік передбачає 20 груп і 895 видів відходів, що відповідає європейській класифікації List of Waste. Згідно із змінами, внесеними наприкінці 2024 року, для цілей оподаткування Національний перелік відходів та Порядок класифікації відходів, затверджені постановою КМУ №1102, застосовуються з 1 січня 2026 року. 

Суб'єкти, які зобов'язані подавати декларацію про відходи

Згідно з частиною першою статті 45 Закону України "Про управління відходами", декларацію про відходи подають:

1. власники відходів, діяльність яких призводить до утворення небезпечних відходів, або 
2. власники відходів, що не є небезпечними, річний обсяг утворення яких перевищує 50 тонн. 

Ця норма суттєво розширила коло суб'єктів, зобов'язаних звітувати, оскільки раніше за рік подавалося приблизно 15 тисяч декларацій, а тепер їх подаватиме переважна більшість компаній у країні.

Детальний аналіз критеріїв показує, що подавати декларацію зобов'язані:

• Утворювачі небезпечних відходів – всі суб'єкти господарювання, чия діяльність призводить до утворення будь-якої кількості небезпечних відходів, незалежно від їх обсягу. Це включає більшість промислових підприємств, оскільки навіть офісна діяльність може передбачати утворення небезпечних відходів, таких як люмінесцентні лампи та інші ртутьвмісні відходи.
• Власники великих обсягів не небезпечних відходів – суб'єкти, які утворюють понад 50 тонн не небезпечних відходів на рік. Такий обсяг приблизно дорівнює від двох до шести вантажівок "сміття". До цієї категорії можуть потрапити не лише промислові підприємства, але й великі офісні центри, торговельні мережі, заклади громадського харчування та інші комерційні структури.
• Суб'єкти оброблення відходів – підприємства, які здійснюють операції з оброблення відходів, включаючи їх збирання, перевезення, зберігання, відновлення та видалення. Ця категорія охоплює спеціалізовані компанії у сфері поводження з відходами, переробні підприємства та утилізаційні комплекси.

Важливо! Дія Порядку №1102 не поширюється на домогосподарства. Також звільняються від подання декларації суб'єкти, показник загального утворення відходів (ПЗУВ) яких становить менше 50 умовних одиниць. 

Особливості декларування для різних типів підприємств

Промислові підприємства

Промислові підприємства зазвичай утворюють найбільшу різноманітність відходів, включаючи як небезпечні, так і не небезпечні. Особливості декларування для цієї категорії:

• Складна класифікація відходів – необхідність точного визначення кодів для специфічних виробничих відходів згідно з групами 01-12 та 17-19 Національного переліку. Важливо правильно ідентифікувати галузеву приналежність відходів.
• Великі обсяги передачі – промислові підприємства часто передають відходи множині спеціалізованих організацій, що вимагає ретельного документування кожної операції.
• Транскордонне перевезення – великі підприємства можуть здійснювати експорт або імпорт відходів, що потребує додаткового зазначення кодів за Базельською конвенцією.

Офісні та комерційні організації

Офісна діяльність може передбачати утворення як небезпечних, так і не небезпечних відходів. Типові відходи включають:

• Небезпечні офісні відходи – люмінесцентні лампи, батарейки, картриджі для принтерів, що належать до групи 20 Національного переліку. Навіть мінімальні кількості таких відходів роблять декларування обов'язковим.
• Великогабаритні побутові відходи – старі меблі, оргтехніка та інше офісне обладнання. Ці відходи класифікуються як не небезпечні, але можуть у сумі перевищувати 50-тонний поріг.

Медичні заклади

Медичні заклади утворюють специфічні види відходів, що потребують особливої уваги при декларуванні:

• Медичні відходи групи 18 – інфекційні та патологічні відходи, що є небезпечними та потребують спеціального поводження. Правильна класифікація критично важлива для безпеки персоналу та навколишнього середовища.
• Фармацевтичні відходи – прострочені ліки та медичні препарати, що також належать до небезпечних відходів.

Будівельні компанії

Будівельна діяльність генерує великі обсяги відходів, що потребують правильної класифікації:

• Будівельні відходи групи 17 – бетон, цегла, дерево, метал та інші матеріали від знесення та будівництва. Більшість таких відходів не є небезпечними, але може легко перевищувати 50-тонний поріг.
• Відходи від воєнних дій – спеціальна група відходів від пошкодження будівель внаслідок бойових дій, що є унікальною особливістю українського законодавства.

Строки подання декларації про відходи

Декларація про відходи подається один раз на рік до 20 лютого року, що настає за звітним (див. п. 4 Порядку №556). 

Подання декларації здійснюється виключно в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, зокрема через інтегровану інформаційну систему управління відходами – платформу "ЕкоСистема". Подання декларацій у паперовому вигляді не передбачена чинним законодавством.

Електронна система працює цілодобово, що дозволяє суб'єктам господарювання подавати декларації у зручний для них час. Однак необхідно врахувати можливі технічні збої та не залишати подання на останній день.

Класифікація відходів: основа для правильного декларування

Правильна класифікація відходів є фундаментальною основою для коректного заповнення декларації. Згідно з новим законодавством, відходи поділяються на два основні класи: небезпечні та такі, що не є небезпечними.

• Небезпечні відходи – це відходи зі складом або властивостями, які роблять їх небезпечними для людей і цілих екосистем. Відповідно до Переліку властивостей, що роблять відходи небезпечними, такі відходи можуть мати 15 різних небезпечних властивостей, включаючи вибухонебезпечність, легкозаймистість, токсичність, канцерогенність, інфекційність та подразнювальну здатність.
• Відходи, що не є небезпечними – це всі інші відходи, які не володіють властивостями, що роблять їх небезпечними. До цієї категорії належать побутові відходи, більшість будівельних відходів, харчові відходи та інше неінфікованне сміття. 

Національний перелік відходів складається з 20 груп:

• групи 01-12 і 17-19 охоплюють відходи з різних галузей промисловості;
• групи 13-15 – відходи від використання різних матеріалів і речовин;
• група 16 – відходи, не зазначені в інших групах;
• група 20 – побутові відходи та подібні відходи комерційних організацій.

Кожна позиція Національного переліку відходів складається з шестизначного коду і назви українською мовою. Код відходів дозволяє однозначно ідентифікувати вид відходів та їх властивості для цілей декларування. 

Форма декларації про відходи та її структура

Чинну форму декларації про відходи затверджено Постановою №556 у новій редакції Постанови КМУ від 19.08.2023 №879, з 1 січня 2024 року. Форма значно деталізована порівняно з попередньою версією і дозволяє відстежувати повний життєвий цикл відходів. 

Інструкція з заповнення декларації 

Відомості про заявника

Цей розділ заповнюється автоматично програмними засобами системи на основі даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Заявник має можливість перевірити та за необхідності уточнити такі реквізити:

Найменування заявника – повне найменування юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи – підприємця. Дані підтягуються автоматично з ЄДРПОУ, але заявник може внести уточнення у разі необхідності.

Ідентифікаційний код – код згідно з ЄДРПОУ для юридичних осіб або РНОКПП для фізичних осіб – підприємців. Цей реквізит є ключовим для ідентифікації заявника в системі. 

Код згідно з КАТОТТГ або координати кутових точок у системі WGS-84 – код обирається відповідно до місця фактичного утворення відходів (адреса діяльності). Якщо заявник має філії або відокремлені підрозділи без статусу юридичної особи, які діють у різних адміністративно-територіальних одиницях, він зазначає код КАТОТТГ або координати за місцем діяльності філії та найменування філії після найменування юрособи. Система дозволяє подати одночасно декілька декларацій. Якщо місце утворення відходів розташоване поза межами стандартних адміністративно-територіальних одиниць, замість КАТОТТГ можна зазначити координати кутових точок місця провадження діяльності у системі WGS-84 (широта і довгота, формат – градуси, хвилини, секунди або десяткові дроби). Координати мають визначатися з точністю, що дозволяє ідентифікувати місце розташування підрозділу.

Код та назва виду економічної діяльності згідно з КВЕД – зазначається код діяльності, що призводить до утворення відходів.

Місцезнаходження юридичної особи – юридична адреса заявника. Включає індекс, область, район, населений пункт, вулицю, номер будинку та офісу.

Адреса електронної пошти та контактний номер телефону заявника – номер телефону та адреса електронної пошти для зв'язку. Ці дані використовуються для інформування про статус розгляду декларації.

Розділ I. Утворення відходів або набуття права власності на відходи 

Цей розділ (таблиця) відображає рух відходів на початку звітного року та надходження відходів протягом року. Розглянемо колонки таблиці цього розділу.

Порядковий номер (I). Порядковий номер відповідного рядка.

Назва відходів та Код відходів. Код і назва зазначаються згідно з Національним переліком відходів. Класифікація відходів здійснюється відповідно до Національного переліку відходів і Порядку класифікації відходів з урахуванням Переліку властивостей, що роблять відходи небезпечними.

Обсяг відходів, накопичених на початок звітного року, тонн. Кількість відходів з останньої колонки розділу ІV декларації минулого року.

Відомості про відходи, щодо яких набуто право власності, користування, розпорядження у звітному році, зокрема, отримані від утворювача (власника), що перебуває на території України, тонн:

• відомості про утворювача (власника) - Найменування, адреса, код згідно з ЄДРПОУ (код нерезидента) суб’єкта господарювання, який передав відходи;
• обсяг відходів, тонн.

Відомості про відходи, щодо яких набуто право власності, користування, розпорядження у звітному році, зокрема отримані від утворювача (власника), що перебуває поза межами території України:

• відомості про утворювача (власника) (зазначається назва та країна реєстрації контрагента);
• обсяг відходів, тонн;
• код за переліком А або В до Базельської конвенції;
• номер повідомлення (перелік А до Базельської конвенції) або номер висновку (перелік В до Базельської конвенції).

Обсяг відходів, утворених заявником, що декларується, тонн. 

Наприкінці таблиці цього розділу наводиться підсумок за обсягом накопичених відходів на початок року, обсягом відходів, отриманих від утворювача на території України і за межами України.

Розділ II. Збір побутових відходів 

Цей розділ (таблиця) заповнюється суб'єктами господарювання, які надають послуги з управління побутовими відходами (наприклад, виконавці послуг або адміністратори послуги). Розглянемо колонки таблиці цього розділу.

Порядковий номер (II). Порядоковий номер відповідного рядка.

Назва відходів та Код відходів. Згідно з Національним переліком відходів. "Побутові відходи" визначені в Законі.

Обсяг зібраних побутових відходів у процесі надання послуг з управління побутовими відходами, тонн. Послуга з управління побутовими відходами включає операції із збирання, перевезення, відновлення та видалення.

Наприкінці таблиці цього розділу наводиться підсумок за обсягом зібраних побутових відходів.

Розділ III. Здійснення операцій з оброблення відходів, зокрема небезпечних

Цей розділ заповнюється заявниками, які мають дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів та/або ліцензію на провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами. Розглянемо колонки таблиці цього розділу.

Порядковий номер (I, II). Це номер з розділу I або II, що вказує, які відходи були взяті для оброблення.

Код відходів. Згідно з Національним переліком відходів.

Відомості про відходи, що були використані заявником, що декларується, з метою повторного використання, рециклінгу, відновлення або видалення:

• обсяг відходів, тонн;
• код операції, що планується до здійснення до відходів. Зазначаються коди операцій D (видалення) з додатка 1 до Закону "Про управління відходами" або R (відновлення) з додатка 2 до Закону. "Оброблення відходів" – це операція з відновлення або видалення, включаючи підготовку;
• опис операції з відходами. Заповнюється, якщо код не відображає повний зміст операції. 

Відомості про відходи, що утворилися в результаті повторного використання, рециклінгу, відновлення або видалення відходів заявником, що декларується: 

• порядковий номер (III). Порядковий номер цього блоку показників;
• код відходів. Згідно з Національним переліком відходів;
• обсяг відходів, тонн;
• номер дозволу на оброблення та/або номер рішення (наказу) про видачу (розширення) ліцензії. Номер рішення/наказу про видачу/розширення ліцензії зазначається у разі управління небезпечними відходами. Суб'єкти господарювання для здійснення операцій з оброблення відходів зобов'язані отримати дозвіл. Господарська діяльність з управління небезпечними відходами ліцензується;
• код за переліком А або В до Базельської конвенції. Зазначається у разі управління небезпечними відходами. Транскордонне перевезення небезпечних відходів регулюється, зокрема, Базельською конвенцією;
• код операції, в результаті якої утворилися відходи. Зазначаються коди операцій D (видалення) з додатка 1 до Закону "Про управління відходами" або R (відновлення) з додатка 2 до Закону. "Оброблення відходів" – це операція з відновлення або видалення, включаючи підготовку.
• опис операції з відходами. Заповнюється, якщо код не відображає повний зміст операції.

Напикінці таблиці цього розділу наводиться підсумок за обсягом відходів.

Розділ ІV. Передача відходів 

Цей розділ відображає обсяг відходів, що залишилися на кінець звітного року, та відходи, які були передані іншим суб'єктам. Розглянемо колонки таблиці цього розділу.

Порядковий номер (I, II, III). Це номер з розділу I, II або III, що вказує, які відходи були передані.

Код відходів. Згідно з Національним переліком відходів.

Далі відображаються дані про утворювача (власника) відходів.

Передані утворювачу (власнику), що перебуває на території України:

• відомості про утворювача (власника) - найменування, адреса, код ЄДРПОУ/нерезидента;
• обсяг відходів, тонн.

Передані утворювачу (власнику), що перебуває поза межами території України:

• відомості про утворювача (власника) (зазначається назва та країна реєстрації контрагента);
• обсяг відходів, тонн;
• код за переліком А або В до Базельської конвенції;
• номер повідомлення (перелік А до Базельської конвенції) або номер висновку (перелік В до Базельської конвенції).

Обсяг відходів, що залишилися на кінець звітного року, тонн.

Напикінці таблиці цього розділу наводиться підсумок за обсягом відходів. 

Процедура подання декларації через платформу "ЕкоСистема"

Подання декларації здійснюється виключно через електронну платформу "ЕкоСистема" у режимі "peopleless". Процедура включає такі етапи:

1. Реєстрація в системі "ЕкоСистема"
2. Створення е-Кабінету суб'єкта
3. Управління довіреними особами
4. Заповнення та подання декларації
5. Автоматична перевірка та реєстрація

Етап 1. Реєстрація в системі "ЕкоСистема"

Для початку роботи необхідно зареєструватися на платформі "ЕкоСистема" за адресою: https://eco.gov.ua

Реєстрація здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, системи ID.GOV.UA або мобільного застосунку "Дія".

Після успішної авторизації користувач проходить процедуру уточнення персональних даних, включаючи підтвердження електронної адреси, номера телефону та паспортних даних. Система автоматично перевіряє введені дані та створює особистий кабінет користувача.

Етап 2. Створення е-Кабінету суб'єкта

Керівник юридичної особи або фізична особа – підприємець створює е-Кабінет суб'єкта та додає записи про виробничі майданчики. Кожен виробничий майданчик відповідає окремому місцю утворення або оброблення відходів.

При створенні запису про майданчик необхідно вказати:

• місцезнаходження об'єкта утворення або оброблення відходів;
• опис основної діяльності, під час якої утворюються відходи;
• проєктну потужність місця утворення відходів;
• контактну інформацію відповідального персоналу.

Етап 3. Управління довіреними особами

Керівник має можливість додати довірених осіб, які можуть від його імені подавати декларації та інші документи в системі. Редагування інформації про майданчики та управління довіреними особами доступне виключно керівнику.

Етап 4. Заповнення та подання декларації

Процес заповнення декларації відбувається покроково:

1. Вибір майданчика – обирається відповідний виробничий майданчик зі списку створених записів
2. Зазначення звітного періоду – вибирається рік, за який подається звітність
3. Додавання відходів – для кожного виду відходів вибирається код з Національного переліку та зазначаються кількісні показники
4. Заповнення балансу – вказуються дані про утворення, передачу та залишки відходів
5. Додавання інформації про передачу – зазначаються дані про всіх отримувачів відходів
6. Перевірка та підписання – система автоматично перевіряє правильність заповнення та арифметичну відповідність даних

Етап 5. Автоматична перевірка та реєстрація

Система здійснює автоматичну перевірку поданої декларації на відповідність вимогам арифметичного та формато-логічного контролю. У разі виявлення помилок або неповноти інформації система блокує подання та вказує на конкретні недоліки.

При успішному проходженні всіх перевірок декларація автоматично реєструється та отримує унікальний номер. Заявник отримує повідомлення про успішну реєстрацію через електронну пошту або SMS.

Відповідальність за неподання та порушення вимог щодо декларування

Згідно зі ст. 57 Закону України "Про управління відходами", визначено перелік порушень у сфері управління відходами, які тягнуть за собою адміністративну відповідальність. Зокрема, порушення встановленого порядку подання декларації про відходи або неподання такої декларації кваліфікується як окремий склад правопорушення.

Стаття 82-1 КУпАП встановлює відповідальність за "порушення правил ведення первинного обліку та здійснення контролю за операціями поводження з відходами або неподання чи подання звітності щодо утворення, використання, знешкодження та видалення відходів". Санкція за ці порушення передбачає накладення штрафу на посадових осіб від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також, окрім адміністративної відповідальності, є і інші види відповідальності. Порушення вимог щодо декларування може призвести до додаткових негативних наслідків:

• Екологічний податок – неподання декларації може ускладнити процедуру нарахування та сплати екологічного податку.
• Призупинення діяльності – у крайніх випадках систематичного порушення вимог природоохоронного законодавства можливе призупинення господарської діяльності підприємства до усунення порушень.
• Цивільно-правова відповідальність – у разі завдання екологічної шкоди внаслідок неналежного обліку та контролю відходів підприємство може нести цивільно-правову відповідальність за відшкодування збитків.