4 важливі правила складання фінзвітності
1. Фінзвітність повинна бути правдива;
2. Фінзвітність повинна складатися за правильною формою;
3. Фінзвітність має подаватися вчасно і за правильний звітний період;
4. Складаючи фінзвітність, користуйтеся порадами від Мінфіну
Розглянемо кожний з цих пунктів докладніше
Правило перше: фінзвітність повинна бути правдива
Метою складання фінансової звітності є надання її одержувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Тож фінзвітність має бути складена виключно на підставі первинних документів, а бухгалтеру слід проконтролювати, щоб ці первинні документи були своєчасно і правильно оформлені. Про це нагадували неодноразово Мінфін (лист від 30.05.2016 р. №31-11410-09-10/15182) та ДФС (лист від 20.11.2015 р. №17816/10/26-15-15-03-11).
У зв’язку із цим варто згадати і п. 2.15-2.16 Положення №88, які наголошують на перевірці первинних документів до їх відображення в бухобліку, і встановлюють алгоритм дій бухгалтера у випадку виявлення первинних документів, які не відповідають вимогам чинного законодавства. В цьому випадку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. І до окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання!
Як бути із достовірністю даних у фінзвітності, коли господарська операція відбулася, а первинних документів на неї немає або вони надходять вже після її подання? Тут має діяти просте правило: немає первинних документів з усіма їх обов’язковими реквізитами - немає і відображення в бухобліку.
Але як бути із достовірністю даних у фінзвітності, коли господарська операція відбулася, а первинних документів на неї немає або вони надходять вже після її подання? Тут має діяти те саме правило – немає первинних документів з усіма їх обов’язковими реквізитами (ст. 9 Закону про бухоблік, п. 2.4 Положення №88), немає і відображення в бухобліку. Втім, якщо неоформлена господарська операція вже призвела до виникнення певних активів або зобов’язань, такі наслідки неможливо ігнорувати. Їх треба відобразити в бухобліку, отже і в фінзвітності. А ось як це зробити, слід аналізувати окремо у кожній ситуації. Зокрема, про наслідки для надавача послуг, якщо замовник не підписав акт читайте тут>>>
А якщо первинні документи надходять або складаються у наступному звітному періоді, але стосуються господарських операцій, які відбулися в попередніх звітних періодах, показники фінзвітності доведеться коригувати. Про несвоєчасне оформлення акту наданих послуг читайте тут. Як документально підтвердити нарахування плати за оренду майна та коли визнавати витрати/доходи орендарю та орендодавцю? Дивіться у матеріалі від "ДК" тут.
Правило друге: фінзвітність повинна складатися за правильною формою
Ст. 11 Закону про бухоблік встановлені загальні вимоги до фінзвітності. Нею встановлено, що фінзвітність підприємства включає: Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до звітів. Правила складання та форми фінансової звітності затверджено НП(С)БО 1.
Але для суб'єктів малого підприємництва, неприбуткових підприємств, установ та організацій і представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність.
Така фінзвітність містить у складі Баланс і Звіт про фінансові результати. Правила складання цього виду фінансової звітності затверджені П(С)БО 25.
Нагадаємо, що П(С)БО 25 затверджено дві форми фінзвітності:
Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва. Його подають юрособи- суб'єкти малого підприємництва, а також представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності. Згідно з ч. 3 ст. 55 ГКУ, до суб’єктів малого підприємництва належать юрособи будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом НБУ;
Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва. Його подають юрособи – суб’єкти мікропідприємництва, а також суб'єкти малого підприємництва – юрособи, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства. Отже, фінзвітність за цією формою можуть подавати юрособи-платники єдиного податку (відповідно до п. 291.2 ПКУ), а також юрособи будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом НБУ.
Правило третє: фінзвітність має подаватися вчасно і за правильний звітний період
За загальним правилом звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Отже, квартальна або за інший період (за потреби) фінзвітність має статус проміжної, і подають її не усі юрособи.
Періодичність та строки подання фінзвітності встановлені постановою КМУ №419, згідно з якою:
- квартальну фінзвітність, зокрема, Держстату, не зобов’язані подавати юрособи, які належать до суб’єктів малого підприємництва та до суб’єктів мікропідприємництва. Отже, великі та середні підприємства звітують щоквартально, а малі – тільки за рік;
- квартальна фінансова звітність подається підприємствами не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна - не пізніше 28 лютого наступного за звітним року
Крім цього, пунктом 46.2 ПКУ встановлено обов’язок подавати фінзвітність платникам податку на прибуток до органу ДФС за місцем обліку. Редакція цього пункту вже не перший рік викликає суперечки, хто і коли має подавати цю фінзвітність податківцям, але практична реалізація подання фінзвітності і декларації з податку на прибуток їм вже майже поклала край, і ось чому.
Вимога встановлена про подання фінзвітності разом з відповідною декларацією з податку на прибуток, періодичність подання якої чітко визначена п. 137.4 – 137.5 ПКУ. Отже, ті, хто подають декларацію щоквартально, подають податківцям і фінзвітність щоквартально, а ті ж, хто подає декларацію тільки за рік, відповідно і фінзвітність подають тільки за рік.
Проміжна щоквартальна звітність всіма суб’єктами господарювання складається наростаючим підсумком з початку звітного року в складі Балансу та Звіту про фінансові результати. Це правило складання проміжної фінансової звітності встановлено ст. 13 Закону про бухоблік.
Правило четверте: складаючи фінзвітність, користуйтеся порадами від Мінфіну
Яким би досвідченим не був головний бухгалтер, мати під рукою роз’яснення і рекомендації від міністерства, яке регулює питання бухобліку в Україні, завжди корисно:
- Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності, які затверджені наказом Мінфіну від 28.03.2013 р. №433;
- Методичні рекомендації з перевірки порівнянності показників фінансової звітності, які затверджено наказом Мінфіну 11.04.2013 р. №476.
Госпоперації, на відображення яких слід звернути увагу
Наведемо декілька поширених господарських операцій, які вимагають підвищеної уваги при відображенні у фінзвітності: овердрафт, поворотна фінансова допомога (позика), отримання товару на безоплатній основі, списання податкового боргу і надання благодійної допомоги.
Овердрафт
За своєю суттю овердрафт це короткостроковий кредит, який надається клієнту понад його залишок на поточному рахунку в банку в межах заздалегідь обумовленої суми. Тобто це ситуація, коли банк дозволяє клієнту витратити коштів більш, ніж є на його рахунку (звісно, за умови повернення і в певних випадках зі сплатою процентів). У виписці з банку це часто виглядає як перевитрата грошових коштів на поточному рахунку (від’ємний залишок). А як відобразити цю перевитрату в бухобліку і в фінзвітності?
Рахунок 31 «Рахунки в банках» - є активним рахунком, тож не повинен мати від’ємного залишку. Тому, як тільки підприємство скористалося кредитною лінією (овердрафтом), тобто оплатило з поточного рахунку суму більшу, ніж залишок, сума, оплачена за рахунок овердрафту, буде враховуватися проведенням на підставі виписки банку:
• Д-т 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» (або інший рахунок)
• К-т 601 «Короткострокові кредити банків у національній валюті»
А при надходженні коштів на поточній рахунок зобов’язання за овердрафт закриваються проведенням: Д-т 601 К-т 311.
Поворотна фінансова допомога (позика)
Визначення терміну «поворотна фінансова допомога» трапляється тільки в податковому законодавстві (пп. 14.1.257 ПКУ). В цивільному законодавстві воно відповідає терміну «безпроцентна грошова позика» (ст. 1048 ЦКУ).
Для відображення позик, отриманих не від банківських установ, передбачено субрахунки:
- 505 "Інші довгострокові позики в національній валюті" або 506 "Інші довгострокові позики в іноземній валюті", якщо строк повернення позики згідно із договором більший як 12 місяців з дати складання фінзвітності (закінчення звітного періоду);
- 685 «Розрахунки з іншими кредиторами», якщо позику слід повернути не пізніше, ніж протягом 12 місяців з дати складання фінзвітності (закінчення звітного періоду);
- 605 "Прострочені позики в національній валюті" або 606 "Прострочені позики в іноземній валюті", якщо строк погашення позики згідно із договором вже минув (але строк давності за такою заборгованістю ще не сплинув).
Надана поворотна допомога, як правило, відображається у складі іншої дебіторської заборгованості (за дебетом субрахунку 377).
Якщо строк давності за поворотною фіндопомогою мине або зобов’язання повернути її буде анульоване позикодавцем, то сума дебіторської заборгованості має потрапити в обліку позикодавця до складу інших витрат за проведенням Дт 944 Кт 377. В цьому випадку у Звіті про фінрезультати витрати списання безнадійної дебіторської заборгованості буде відображено у рядку 2180.
Але, якщо на підприємстві було створено резерв сумнівних боргів (про порядок його створення розглянуто читайте тут), то витрати визнавалися ще при його створенні, проведенням Дт 944 Кт 38. Відповідно списання позики за рахунок такого резерву відобразиться проведенням Дт 38 Кт 377, без повторного визнання витрат. Втім сума боргу, яка перевищуватиме суму створеного резерву, потрапить до інших витрат у періоді її списання Дт 944 Кт 377.
В бухобліку в позичальника анульована позикодавцем або така, за якою сплинув строк давності, позика має бути включена до складу доходу звітного періоду на підставі п. 5 П(С)БО 11 (за кредитом субрахунку 717 або 719). І тоді така сума неповернутої допомоги буде відображена у Звіті про фінрезультати у рядку 2120.
Отримання товару на безоплатній основі
Згідно з П(С)БО 9 «Запаси» первісною вартістю безоплатно отриманих запасів є справедлива вартість таких запасів, яка визначена з урахуванням норм п. 9 П(С)БО 9.
Згідно з п. 4 П(С)БО 19, справедлива вартість – це сума, за якою можна продати актив за звичайних умов на певну дату. Отже, по суті, це ринкова ціна, яка склалася на момент переходу права власності на безоплатно отримані товари. Встановити таку справедливу вартість має комісія, створена на підприємстві за розпорядженням (наказом) керівника.
У бухгалтерському обліку безоплатно отримані товари будуть відображені в такий спосіб: Дт 28 Кт 718. У Звіті про фінрезультати вартість безоплатно отриманих товарів відображається у рядку 2120.
Списання податкового боргу
За п. 11 П(С)БО 11 до поточних зобов'язань включається поточна кредиторська заборгованість за розрахунками з бюджетом, у тому числі з податку на прибуток, за розрахунками зі страхування.
У випадку анулювання цієї заборгованості за рішенням контролюючого органу або спливу строку давності за податками та з ЄСВ потрібно діяти за п. 5 П(С)БО 11. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
За Інструкцією №291 інформація про доходи від списання кредиторської заборгованості, що виникла в ході операційного циклу, після закінчення строку позовної давності має відображатися на субрахунку 717 "Дохід від списання кредиторської заборгованості".
Тож в бухобліку за період списання податкового боргу за податками та боргу щодо сплати ЄСВ потрібно зробити проведення Дт відповідних аналітичних субрахунків субрахунку 641 та 651 з Кт субрахунку 717. Сума списаного податкового боргу буде відображена у Звіті про фінрезультати у рядку 2120.
Надання благодійної допомоги
У бухгалтерському обліку виплати благодійної допомоги призводять до зменшення активів, а отже, відповідно до п. 5 П(С)БО 16 відображаються у складі витрат. Згідно з п. 7 П(С)БО 16, надана благодійна допомога спричиняє виникнення витрат періоду, в якому вона була надана. А відповідно до п. 29 П(С)БО 16, такі витрати відображатимуться в бухгалтерському обліку за дебетом субрахунку 977 «Інші витрати діяльності».
У Звіті про фінрезультати сума благодійної допомоги буде відображена у складі інших витрат у рядку 2270.
*****
Що ще корисно прочитати на тему складання фінзвітності?
- Про зв'язок між даними у фінзвітності та декларації з податку на прибуток>>>
- Як виправляють помилки, пов’язані із неналежним оформленням первинних документів >>>
- Як виправлення помилок у фінзвітності впливаэ на декларацію з податку на прибуток>>>