Форма декларації, строки та суб'єктний склад
Чинна на сьогодні форма декларації з податку на прибуток затверджена наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. №897 (зі змінами та доповненнями, внесеними наказом Мінфіну від 08.07.2016 р. №585). По суті, податківці рекомендували подавати звітність за оновленою формою ще зі звітності за III квартал 2016 року (лист ДФСУ від 11.10.2016 р. №33190/7/99-99-15-02-01-17). Отже, і за 2016 рік звітуємо за новою формою декларації з податку на прибуток.
Ця форма призначена для всіх категорій платників податку на прибуток, у тому числі для страховиків, банків, букмекерів, підприємств, що займаються лотереями й азартними іграми, постійних представництв нерезидентів та виробників сільгосппродукції.
Єдиний момент — специфічні платники податку на прибуток мають проставляти в полі 9 позначку про свій статус. Звичайних платників податку це не стосується (лист ДФСУ від 04.01.2016 р. №102/7/99-99-19-02-01-17).
Граничні строки подання звітності визначаються звітним періодом, за який подається декларація:
- рік — такі платники звітують протягом 60 днів після закінчення звітного періоду (пп. 49.18.3 ПКУ), тобто до 1 березня 2017 року включно. До цієї категорії потрапили підприємства, які протягом 2015 року мали дохід менше ніж 20 млн грн*, новостворені у 2016 році підприємства, колишні «єдинники» (зміна системи оподаткування відбулася протягом 2016 року**), сільгосппідприємства, які не обрали спеціальний період звітування з липня до червня (ч. «б» п. 137.5 ПКУ***), «єдиноподатники», які виплачують доходи нерезидентам, утримуючи з них відповідно до пп. 141.4.2 ПКУ податок (такі платники мають подати податкову декларацію із заповненими рядками 23 — 25 і додаток ПН). Подання звітності такими підприємствами — до 1 березня 2017 р. включно. Строк сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток для річних платників — не пізніше 11 березня 2017 р., але з огляду на те, що 11 березня в цьому році — вихідний, сплатити податок на прибуток треба не пізніше п'ятниці 10 березня 2017 р.;
* Ті платники податку на прибуток, хто мав обсяг доходу у 2015 році до 20 млн грн, а за підсумками 2016 року обсяг доходу вже перевищив цей показник, за підсумками 2016 року все одно залишаються з річним звітним періодом, бо норми ч. «в» п. 137.5 ПКУ встановлюють чітку залежність від показника доходу за попередній звітний період.
** Додатково див. лист ДФСУ від 31.08.2016 р. №18892/6/99-99-15-02-02-15.
*** Додатково див. лист ДФСУ від 10.05.2016 р. №10300/6/99-95-42-01-15.
- квартал — до цієї групи потрапили ті підприємства, дохід яких за 2015 рік перевищив 20 млн грн, «єдиноподатники», що виплачували дивіденди (декларація має бути подана із заповненими рядками 20 — 22 та додатком АВ*), колишні неприбутківці, що втратили в 2016 році ознаку неприбуткової організації**. Ті, чий дохід за 2015 рік перевищив двадцятимільйонний поріг, протягом 2016 року подавали квартальні декларації та сплатили аванс у сумі 2/9 податку на прибуток за 3 квартали 2016 р. Окремо зверніть увагу: ті платники, що за 2015 рік мали перевищення 20-мільйонного доходу, а у 2016 році їх дохід уже не досягав цього показника, все одно в 2016 році звітують поквартально, бо ч. «в» п. 137.5 ПКУ чітко прив'язується до показника доходу за попередній звітний період (в цьому випадку це 2015 рік). Ця категорія платників податків має відзвітувати протягом 40 днів після закінчення звітного періоду (пп. 49.18.2, п. 49.19 ПКУ), тобто в 2017 році вони подають декларацію до 9 лютого включно, а суму податку за квартал слід буде сплатити не пізніше 17 лютого (19 лютого — вихідний).
Податківці інформують
За який податковий (звітний) період та в який термін платнику податку на прибуток треба подавати податкову декларацію з податку на прибуток, якщо в середині року платник переходить на спрощену систему оподаткування?
...Платник податку на прибуток, у разі переходу на спрощену систему оподаткування в середині року, подає податкову декларацію з податку на прибуток за звітний період, що передує кварталу, з якого він переходить на спрощену систему оподаткування, у термін, передбачений пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, — протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.
ЗIР, підкатегорія 102.23.01
Чи можуть підприємства, які не вели діяльності протягом 2016 року, не подавати порожню декларацію? Як ми знаємо, є п. 49.2 ПКУ, який говорить, що платник податків зобов'язаний за кожний звітний період, у якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, подавати податкові декларації. Тобто у разі коли об'єкт не виникає, декларацію можна не подавати? Ні, порожню декларацію все одно доведеться подавати, адже відсутність показників для заповнення зовсім не означає, що не треба декларувати такі нульові показники (такі показники однаково слід задекларувати), це пояснюють податківці і в листі від 26.02.2016 р. №4307/6/99-99-19-02-02-15.
Крім того, ті підприємства, що мають обсяг доходу менше ніж 20 млн грн, мають можливість не коригувати свій бухгалтерський фінрезультат — про це треба сповістити податківців шляхом проставляння номера і дати відповідного розпорядчого документа в полі «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці» (ЗIР, підкатегорія 102.23.02***).
* Додатково див. лист ДФСУ від 12.03.2016 р. №5383/6/99-99-19-02-02-15.
** Додатково див. лист ДФСУ від 17.10.2016 р. №33649/7/99-99-15-02-01-17.
*** Відповідь на запитання: «Як у податковій декларації з податку на прибуток підприємств платником податку зазначається рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені відповідно до положень розд. III ПКУ?».
Зверніть увагу: ця позначка проставляється в декларації за перший рік у такій безперервній послідовності років. Це означає, що тим малодохідним підприємствам, які за підсумками звітування за 2015 рік уже проставили таку позначку, повторно (у звітності за підсумками 2016 року) її уже ставити не треба. А от тим, для кого 2016 рік став першим роком їх перебування платником податку на прибуток (новостворені підприємства, колишні «єдинники»), слід буде подати навіть порожню декларацію з позначкою про незастосування різниць. Тобто абсолютно всі порожні декларації мають бути подані без будь-яких винятків.
Наші передплатники, що належать до обережних платників податків, переймаються запитанням, чи треба видавати нове розпорядження керівника про незастосування різниць та проставляти відповідну позначку в декларації за 2016 рік. З одного боку, ніщо не заважає їм зробити це вдруге (вперше вони цю позначку ставили у звітності за 2015 рік), з іншого боку, чинне законодавство не висуває вимог щодо такого повторного проставляння. Тож рішення, як вчинити, — повністю за конкретним платником податку на прибуток.
Декларація подається за місцем обліку платника податків (п. 49.1 ПКУ), а в разі якщо протягом 2016 року він змінював місцезнаходження, то річну (квартальну) декларацію доведеться подавати за новим місцем реєстрації (п. 10.13 Порядку №1588). I ось чому. За старим місцезнаходженням платник податку перебуває до кінця звітного року, а з наступного року його основне місце обліку — уже в податковому органі за новим місцезнаходженням. А оскільки гранична дата подання декларації з податку на прибуток — 9 лютого (1 березня) 2017 р., що, по суті, вже є датою, коли підприємство обліковується в новому податковому органі, то й подавати звітність треба саме до ДПI за новим місцезнаходженням.
Критерій у 20 млн
У разі коли за 2015 рік обсяг доходу становив понад 20 млн грн, а у 2016 році цей поріг перевищено не було, у 2016 році, на жаль, підприємство у проміжній звітності все-таки має коригувати на різниці. Жодних перехідних положень у такій ситуації ПКУ не передбачає: є за минулий рік перевищення 20-мільйонного порогу — маєш далі проводити коригування, незважаючи на обсяг доходу у поточному році.
Але це стосується проміжної звітності. Закінчивши рік із доходом до 20 млн грн, платник податку має можливість уже не проводити коригування. Проте як бути, коли у проміжній звітності були зроблені коригування, а за підсумком року такі коригування уже можна не робити? На думку автора, платник податку має цілком законне право скласти річну звітність уже без проведених коригувань на різниці (попри те, що у проміжній звітності коригування проводилися), тобто рядок 03 РI має залишитися порожнім. Сторнувати проведені протягом 2016 року коригування вже немає можливості: ПКУ цього не передбачає. У разі коли має місце від'ємний фінрезультат попередніх звітних періодів, додаток РI заповнити все ж таки доведеться.
У зворотній ситуації — коли весь 2016 рік підприємство не проводило коригування на різниці, бо за підсумками 2015 року мало дохід менше ніж 20 млн грн, а у 2016 році ця межа вже перейдена, — проводити коригування все-таки доведеться. У листах від 19.10.2015 р. №21976/6/99-99-19-02-02-15, від 25.04.2016 р. №9281/6/99-99-15-02-02-15, від 04.05.2016 р. №9980/6/99-99-15-02-02-15 податківці пояснюють, що в такій ситуації береться до уваги дохід за поточний звітний рік, тобто за 2016 рік. Нагадаємо, щоб порахувати дохід, слід узяти суму показників рядків 2000, 2120, 2200, 2220 та 2240 форми 2 (або рядок 2280 у формі №2-м). Саме цей показник має бути перенесений до рядка 01 декларації з податку на прибуток. На нашу думку, саме такі міркування мають бути покладені в основу вирішення питання щодо проведення коригування на податкові різниці, коли обсяг доходу перевищив 20 млн критерій за підсумками 2016 року.
Відповідальність
За неподання чи несвоєчасне подання декларації платнику податку загрожує штраф у розмірі 170 грн. Якщо це вже друге правопорушення за рік, то розмір штрафу становитиме 1070 грн.
У разі відсутності одночасно з поданням декларації фінансової звітності таку декларацію можуть просто не прийняти.
Крім того, слід бути уважними при заповненні обов'язкових реквізитів декларації. Зверніть увагу: у 2017 році до складу обов'язкових реквізитів додані і повне найменування нерезидента, місцезнаходження нерезидента, назва та код держави резиденції нерезидента (п. 48.4 ПКУ).
Фінансова звітність є додатком до декларації
Оновлена норма абз. 2 п. 46.2 ПКУ зазначає, що фінзвітність, яка складається та подається платниками податку на прибуток і неприбутковими підприємствами, установами й організаціями, є додатком до декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід'ємною частиною. А це означає, що за відсутності фінзвітності податковий орган може не прийняти декларацію як таку, що є неповною звітністю!
Склад фінзвітності залежить від величини самого підприємства. Малі підприємства долучають до декларації фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва (форми №1-м та №2-м), мікропідприємства — спрощений звіт суб'єкта малого підприємництва (форми №1-мс та №2-мс), великі і середні підприємства подають весь комплект звітності (форми №1, №2, №3, №4 та №5). Який комплект фінансової звітності долучається до декларації, треба позначити в розділі «Відомості про одночасне подання до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств форм фінансової звітності». Ті, хто складає фінансову звітність за міжнародними стандартами, знають, що затвердженої форми приміток для них не передбачено. Вони складають примітки за довільною формою і позначку про це не ставлять.
Читайте також: Фінзвітність: особливості складання та подання за 2016 рік
Коли збиткову декларацію відмовляються приймати
Усі добре знають, що прийняти декларацію без попередньої її обробки — обов'язок податкового інспектора. I як би головні посадові особи податкового регулятора не хизувалися сервісними функціями податкової, насправді ми всі розуміємо, що ручного регулювання та живого спілкування з інспекторами все ще залишається більше, аніж хотілося б. I зазвичай вони відмовляються приймати збиткові декларації, тиснучи на посадових осіб підприємств через дзвінки та запрошення до керівництва місцевої ДПI. Тим більше що важелів впливу на конкретного платника у них на сьогодні більш ніж достатньо.
У зв'язку з цим бухгалтери свідомо йдуть на спотворення даних у декларації (у фінзвітності — прибуток, у декларації — збиток). Цього в жодному разі робити не можна! Значення рядка 2295 форм №2 та №2-мс і рядка 02 декларації мають збігатися. Підштовхуючи бухгалтерів до службового підроблення документів (ст. 366 ККУ), заподіяння шкоди юрособі (ст. 364 ККУ), податкові інспектори чудово розуміють, що відповідальність за ці провокативні дії для них не настане ніколи, а от лягти на плечі бухгалтерів, що піддалися на провокації, — цілком може.
Як варіант, деякі бухгалтери відносять у такому разі частину витрат на негосподарські. Але ж у межах бухобліку (як і в рамках податку на прибуток за 2015 — 2016 роки) немає поділу на господарські та негосподарські витрати. Бухоблік лояльний до всіх видів витрат підприємства й апріорі надає їм статус господарських.
Списувати частину витрат за рахунок прибутку (через рахунок 44, минаючи рахунки 9-го класу) — теж не вихід. По суті, йдеться про те, що частина витрат, які формують збиток, списуються безпосередньо за рахунок прибутку. А враховуючи той факт, що на сьогодні до повноважень податківців належить і перевірка бухгалтерського обліку (пп. 20.1.6 ПКУ), зовсім не виключено, що відповідати за такі службові підроблення бухгалтеру все-таки доведеться.
***
Читайте також: Коригування фінрезультату на різниці: коли треба, а коли ні