• Посилання скопійовано

Сертифікація бухгалтерів (і не тільки) у 2026 році: як це буде і до чого слід готуватися вже зараз?

Бухгалтерів усієї країни хвилюють питання, чи треба їм буде у 2026 році підтверджувати свою кваліфікацію і що буде, якщо цього не зробити? Чи є якісь штрафи або інші негативні наслідки, якщо просто проігнорувати цю новацію? Та і в чому взагалі вона полягає?

Сертифікація бухгалтерів (і не тільки) у 2026 році: як це буде і до чого слід готуватися вже зараз?

На тлі гучних заголовків про обов’язкову сертифікацію бухгалтерів у 2026 році треба внести ясність і навести факти, які ми зараз маємо. Одразу заспокоїмо читачів: поки що про жодний новий обов’язок, який треба буде виконувати вже зараз, не йдеться. 

Зараз ми вже маємо три факти, на які варто звернути увагу: 

  1. створення Єдиного реєстру кваліфікацій – Класифікатора професій;
  2. появу кваліфікаційних центрів та експертів з акредитації кваліфікаційних центрів;
  3. затвердження окремих професійних стандартів для бухгалтерів і аудиторів. 

Розповімо про них докладно, після чого підсумуємо наявну в нас інформацію і перейдемо до висновків. 

 

Єдиний реєстр кваліфікацій – Класифікатор професій

Про його появу ми писали ще у квітні 2025 року. Адже тоді ВРУ прийняла Закон від 15.04.2025 №4353-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення національної системи кваліфікацій відповідно до актуальних потреб ринку праці та інших питань». Закон №4353, який набрав чинності вже 2 травня 2025 р.

29 жовтня 2025 року Постановою від 29.10.2025 №1387 Уряд затвердив Порядок створення Єдиного реєстру кваліфікацій – Класифікатора професій (про це ми писали тут). 

Докладний аналіз того, ким, як і для чого буде створюватися цей Реєстр, ми наводили у статті «Єдиний реєстр кваліфікацій – Класифікатор професій: що це таке та як ним будемо користуватись у 2026 році?»

Одразу підкреслимо, що при появі Закону №4353 ніщо не говорило про те, що він може викликати стільки занепокоєння і призведе до «революції у світі бухгалтерів», як її дехто зараз називає.

Навпаки, депутати запевняють, що це просто сучасна електронна платформа, що міститиме систематизовану інформацію про кваліфікації, професійні стандарти, кваліфікаційні центри, експертів з акредитації тощо. І вона дозволить стандартизувати вимоги до кваліфікацій, упорядкувати інформацію про професії, зробити її зрозумілою та відкритою для всіх користувачів. 

«Громадяни зможуть знайти адреси кваліфікаційних центрів, вимоги до професій та можливості професійного зростання. Роботодавці – використовувати дані для підбору персоналу, формування посадових інструкцій, планування розвитку працівників»,казали нам. Про жодну вимогу підтверджувати свою кваліфікацію через кваліфікаційні центри тоді не йшлося. І насправді, якщо бухгалтери мають професійну освіту і дипломи державного зразка, якого ще підтвердження кваліфікації треба? 

Але насправді тут питання не тільки в бухгалтерах. Адже Реєстр – про всі професії та посади! Тобто якщо зараз заговорили про те, що кожному бухгалтеру треба буде проходити якусь сертифікацію, то виходить, це всім працівникам її треба буде проходити, щоб довести своє право обіймати ту чи іншу посаду? Давайте подивимось уважніше на норми законодавства.

 

Професійна кваліфікація – що це таке?

До КЗпП Закон №4353, дійсно, вніс зміни, які працюють з 02.05.2025. Але вони були внесені до статей, які з’явилися в цьому Кодексі ще 17.06.2022. Адже тоді набрав чинності Закон України від 01.04.2022 №2179-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування національної системи кваліфікацій». Три роки ці новації залишалися поза пильною увагою сторін трудового договору. Чому вони стали такими важливими зараз?

Професійна кваліфікація (повна професійна кваліфікація) – це визнана або присвоєна/підтверджена суб’єктом, уповноваженим на це законодавством, та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей та/або результатів навчання, що дає змогу здійснювати трудові функції, визначені відповідним професійним стандартом.

Часткова професійна кваліфікація – <...> дає змогу здійснювати частину трудових функцій, визначений відповідним професійним стандартом. 

ст. 4-1 КЗпП 

Спочатку слід зазначити, що є «щасливці», яких весь цей ажіотаж не стосується! Це ті, кому свою кваліфікацію (чи часткову кваліфікацію) доводити буде не треба. 

Перелік робіт, які не потребують наявності в особи професійної або часткової професійної кваліфікації, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Національного агентства кваліфікацій. І він вже є – затверджений постановою КМУ від 25.11.2022 №1316

Отже, для того щоб прибирати приміщення або вулиці, обкатувати журавлину або розфасовувати алмази тощо, сертифікат не потрібен. Іншим – треба звертати на стандарт, який визначає вимоги до професії. 

Проте і це не така вже новина. Адже і до цього існували довідники кваліфікаційних характеристик професій працівників. Їх станом на тепер вже більше сотні, і якщо перший випуск таких довідників присвячений професіям, що є загальними для всіх видів економічної діяльності, то далі вже почали затверджувати кваліфікаційні характеристики для професій у галузевому розрізі. Та донедавна до цього ставилися як до документів, на які обов’язково треба звертати увагу лише бюджетникам. 

До речі, професійні стандарти можуть затверджуватися не лише міністерствами, а й самими роботодавцями. Про це говорить ст. 4-2 КЗпП ще з 2022 року. 

 

Як підтвердити професійну кваліфікацію?

У чому ж «революційність» Закону №4353?

Безперечно не в тому, що у 2026 році буде створено Реєстр, який об’єднає всі наробки депутатів, міністерств та інших урядовців для того, щоб роботодавець міг дізнатися, кого варто брати на ту чи іншу посаду. Про те, що буде створено такий Реєстр, говорилося у ст. 4-1 КЗпП теж ще у 2022 році. 

А в тому, що під нього був затверджений Порядок створення, внесення змін та ведення Єдиного реєстру кваліфікацій – Класифікатора професій. Який говорить вже про дещо, на що досі теж не звертали особливої уваги: кваліфікаційні центри.

Що таке «кваліфікаційний центр», йдеться у ч. 10 ст. 34 Закону про освіту

Кваліфікаційні центри – це суб’єкти, уповноважені на оцінювання і визнання результатів навчання осіб (зокрема, здобутих шляхом неформальної чи інформальної освіти), присвоєння/підтвердження відповідних професійних та часткових професійних кваліфікацій, визнання в Україні професійних кваліфікацій, здобутих в інших країнах.

Порядок акредитації кваліфікаційних центрів затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Національного агентства кваліфікацій.

(І такий Порядок вже є, він затверджений постановою КМУ від 22.09.2021 №986).

Як бачимо з визначення, кваліфікаційні центри можуть оцінювати професіоналізм фізосіб, навіть тих, які вже мають диплом про освіту державного зразка!

Для проходження процедури присвоєння/підтвердження здобувач подаватиме до кваліфікаційного центру заяву, зразок якої кваліфікаційний центр має оприлюднити на власному вебсайті. 

Інші документи, які необхідно подати для проходження процедури присвоєння/підтвердження, визначає кваліфікаційний центр. Проте вже зараз відомо, що документи про освіту, отримані в іншій країні, мають бути перекладені українською мовою та визнані в Україні відповідно до законодавства.

Процедура присвоєння/підтвердження складатиметься з таких етапів:

  • прийняття кваліфікаційним центром заяви про присвоєння/підтвердження професійної кваліфікації (далі – заява) та інших документів, поданих здобувачем, стосовно набутих ним компетентностей та/або результатів навчання;
  • співбесіда із здобувачем стосовно набутих компетентностей та/або результатів навчання, знань з питань охорони праці з урахуванням професії, кваліфікації;
  • прийняття рішення щодо можливості проведення процедури оцінювання;
  • проведення процедури оцінювання;
  • прийняття рішення за результатами процедури присвоєння/підтвердження та видача відповідного документа.

Саме тому Закон про освіту тепер розділяє професійну кваліфікацію й освітню кваліфікацію – визнану закладом освіти чи іншим уповноваженим суб’єктом освітньої діяльності та засвідчену відповідним документом про освіту сукупність встановлених стандартом освіти та здобутих особою результатів навчання (компетентностей). 

 

За якими стандартами проводитиметься переоцінка і чим вони відрізняються від того, що викладають у закладах освіти? 

Ця база теж потрохи збирається, і зроблено вже чимало. Ця стаття присвячена бухгалтерам, тож давайте подивимось, що вже затвердили для них (і для їхніх колег-аудиторів). 

У Реєстрі кваліфікацій станом на листопад 2025 року вже оприлюднено такі версії професійних стандартів для бухгалтерів і аудиторів:

Назва стандарту Коли затверджено Посилання для завантаження
Бухгалтери та головні бухгалтери
Бухгалтер 15.07.2025 р. завантажити
Бухгалтер дипломований 15.07.2025 р. завантажити
Головний бухгалтер агропромислового підприємства 24.07.2025 р. завантажити
Бухгалтер агропромислового підприємства 24.07.2025 р. завантажити
Головний бухгалтер бюджетної установи 21.07.2025 р. завантажити
Бухгалтер бюджетної установи 22.07.2025 р.  завантажити
Головний бухгалтер підприємства, що становить суспільний інтерес 15.07.2025 р. завантажити
Аудитори
Аудитор 13.12.2024 р. завантажити
Асистент (помічник) аудитора 13.12.2024 р. завантажити
Інспектор з контролю якості аудиторських послуг 13.12.2024 р. завантажити

За наслідками оцінювання результатів навчання та/або присвоєння/підтвердження професійних кваліфікацій кваліфікаційні центри видаватимуть фізособам сертифікати

Особа, якій кваліфікаційним центром видано сертифікат про присвоєння/підтвердження професійної кваліфікації або сертифікат про визнання професійної кваліфікації, може бути працевлаштована за такою професійною кваліфікацією.

Тобто виходить, що диплому про професійну освіту вже недостатньо? А аудиторам, які мало того, що мають вищу професійну освіту, ще і здавати кваліфікаційний іспит? Треба проходити «підтвердження диплому» в ще якомусь кваліфікаційному центрі? 

Насправді ні. Те, що створено станом на тепер, передбачає таку можливість, а не обов'язок. І як на практиці застосовуватимуться ці норми, ще невідомо. Цілком можливо, що, як і попередні нормативні документи про кваліфікацію працівників, ці нові залишатимуться до відома роботодавців. Для приватного бізнесу ця процедура буде добровільною і активно застосовуватиметься лише бюджетниками.

 

Хто зараз може бути бухгалтером?

Стаття 8 Закону про бухгалтерський облік дозволяє підприємству самостійно (хоча і з дотриманням вимог цього Закону) обирати форми організації бухгалтерського обліку. 

Скажімо, бюджетникам і підприємствам, які становлять суспільний інтерес, обов’язково потрібно створювати відділ «Бухгалтерія» на чолі з головним бухгалтером. А от малий бізнес може обирати: на невеличких підприємствах вести бухоблік може хоч і сам директор. Або взагалі можна найняти незалежного бухгалтера за договором ЦПХ. Чи звернутися до послуг юросіб, які спеціалізуються на веденні бухгалтерського обліку. 

Наразі така свобода вибору в тому, хто саме може вести бухгалтерський облік на підприємстві, є дуже важливою для бізнесу. Адже заощаджує його час та гроші. 

Чи буде процедура присвоєння/підтвердження професійної кваліфікації платною? Прямо в Порядку присвоєння та підтвердження професійних кваліфікацій кваліфікаційними центрами про це не сказано. 

Але зазначено, що вартість виготовлення сертифіката, його дубліката визначається кваліфікаційним центром. Вказано також, що крім заяви, треба буде подавати «інші документи», перелік яких встановлює кваліфікаційний центр.

Звісно, платити за сертифікат доведеться фізособам – адже саме вони проходитимуть оцінювання на професійність. І саме вони зацікавлені в тому, щоб далі працевлаштуватися. Проте ми не виключаємо можливості, що на практиці оплачувати сертифікати (або компенсувати витрати на їх отримання) дозволять і роботодавцям. Які теж зацікавлені в тому, щоб у них працювали визнані державою професіонали. 

Проте зараз наявності сертифіката для ведення бухгалтерського обліку від юросіб не вимагають. Таких змін ані до Закону про бухоблік, ані до ПКУ наразі внесено не було. І штрафувати за те, що у вашого бухгалтера немає сертифіката, у 2026 році поки що не планують. Це є відповіддю на наступне питання.

 

Хто зможе працювати бухгалтером у 2026 році?

Наразі деякі фахівці вважають норму про те, що сертифікат дає право працювати за певною професією, імперативною. Тому вони доходять радикального висновку: якщо немає сертифіката, працювати бухгалтером з 02.05.2026 (коли почне функціонувати Реєстр) буде неможливо! 

Автор статті ставиться до такої загрози критично. Жодних штрафів за роботу без сертифіката не передбачено. Роботодавці, як і раніше, самі вирішуватимуть, хто в них буде бухгалтером, не питаючи у кваліфікаційних центрів. 

Але якщо депутати проведуть зміни до Закону про бухоблік та ПКУ й обмежать осіб, які можуть вести облік та складати фінансову та податкову звітність, лише сертифікованими особами – ось тоді так, треба буде проходити сертифікацію. В будь-якому випадку, оскільки йдеться про тисячі і тисячі фахівців, для повної сертифікації яких знадобиться чималий період часу, навіть якщо такі суворі вимоги з’являться в чинному законодавстві, буде тривалий перехідний період. 

Проте, як бачимо, підготовка до «чогось» триває вже не один рік. До того ж в Порядку ведення Реєстру вже пролунали чарівні слова «Дані в Реєстрі формуються з урахуванням міжнародної стандартної класифікації видів занять (International Standard Classification of Occupations – ISCO)». Євроінтеграція – це державний курс, і хоч ніхто ще не сказав, що поголовна сертифікація бухгалтерів за міжнародними стандартами – це вимога для вступу до ЄС, загалом це буде вітатися. Зокрема, й іноземними інвесторами, які будуть дуже потрібні для відновлення України після війни. 

Зокрема, в постанові КМУ №1341 ще від 23.11.2011 рекомендується центральним органам виконавчої влади, установам та організаціям, що беруть участь у реалізації державної політики у сфері освіти, зайнятості та соціально-трудових відносин, об’єднанням роботодавців, професійним спілкам, іншим заінтересованим соціальним партнерам використовувати Національну рамку кваліфікацій у практичній діяльності. Яка:

  • ґрунтується на європейських і національних стандартах та принципах забезпечення якості освіти, 
  • враховує вимоги ринку праці до компетентностей працівників та
  • запроваджується з метою гармонізації норм законодавства у сферах освіти і соціально-трудових відносин, сприяння національному та міжнародному визнанню кваліфікацій, здобутих в Україні, налагодження ефективної взаємодії сфери освіти і ринку праці.

Тому зараз спільноті бухгалтерів та роботодавців треба запитати себе й один одного, чи потрібна нам така сертифікація? Чи дійсно це вимога ринку праці? І чи згодні ми її регулярно проходити? Саме так, регулярно, адже там, де знання перевіряють один раз, рано чи пізно постане питання про повторну перевірку – адже бухгалтерське та податкове законодавство так часто змінюється… 

Читайте більше про Єдиний реєстр кваліфікацій та можливу сертифікацію бухгалтерів у 2026 році:

Усі новини про Єдиний реєстр кваліфікацій дивіться за посиланням.

Автор: Бикова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Трудові відносини

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Трудові відносини»