«Вісник. Офіційно про податки»
Статтею 76 ПКУ встановлено, що контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. Показники, відображені платником у податкових деклараціях, порівнюються з аналогічною інформацією, наявною у реєстрах і звітності (Єдиному реєстрі податкових накладних, митних деклараціях, Єдиному реєстрі акцизних накладних, Z-звітах тощо).
Найбільша частина показників декларації з ПДВ зіставляється з даними Єдиного реєстру податкових накладних. Нагадаємо, що податкове зобов’язання необхідно відображати у декларації того періоду, в якому складено податкову накладну. Тобто навіть якщо податкову накладну було зареєстровано після граничного терміну подання податкової декларації за звітний період, вона має бути включена до зобов’язань того періоду, коли вона виписана, шляхом подання уточнюючого розрахунку. До податкового кредиту податкові накладні, не зареєстровані вчасно, навпаки включаються за той звітний податковий період, в якому вони були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, або в наступні періоди, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати їх складення (у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод) (п. 198.6 ПКУ).
Поширеною є ситуація, коли у платника після подання декларації з ПДВ реєстраційний ліміт зменшується за показником SПеревищ в результаті неправильного визначення періоду відображення розрахунку коригування до податкової накладної. Для уникнення такої ситуації під час складання податкової декларації необхідно керуватися приписами п. 192.1 ПКУ.
Для заповнення граф декларації, які пов’язані із зовнішньоекономічною діяльністю платника податків (операцій з імпорту та експорту, постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України), звертайтесь до вказівок ст. 187 ПКУ.
Деякі особливості заповнення має і ІІІ розділ декларації з ПДВ, які стосуються відображення сум від’ємного значення.
За формулюванням значення рядка 21 попередньої декларації з ПДВ переноситься до складу рядка 16 поточної декларації (з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків). З метою правильності декларування рядка 16 у випадку, коли рядок 21 змінено шляхом подання уточнюючого розрахунку, необхідно керуватись положеннями розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (наказ Мінфіну від 28.01.2016 р. №21), а саме:
- у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абз. 4 п. 50.1 ПКУ. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок;
- у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2.
Узагальнюючи викладене, порядок проведення камеральних перевірок на наявність порушень при заповненні декларації з ПДВ виглядає таким чином (таблиця):
| Рядки декларації | Відповідний додаток до декларації |
Нормативно-правові акти, що встановлюють порядок заповнення відповідного рядка |
Джерела інформації, з якими звіряється відповідність заповнюваних рядків декларації |
| Податкове зобов’язання (р. 1, 3, 4) | Додаток 5 | Статті 185 – 189, 194 – 195 ПКУ | ЄРПН, Z-звіти, звіт про суми податкових пільг |
| Податкове зобов’язання (р. 5) | Додаток 5, 6 | Статті 185 – 189, 196, 197 ПКУ, Перехідні положення ПКУ | Звіт про суми податкових пільг (згідно з довідником податкових пільг) |
| Податковий кредит (р. 10.1, 10.2) | Додаток 5 | Статті 198, 201 ПКУ | ЄРПН |
| Послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України (р. 6, 13) | Додаток 1 | Статті 208, 190, 198 ПКУ | ЄРПН |
| Коригування (р. 7, 14) | Додаток 1 | Стаття 192 ПКУ | ЄРПН |
| Експортні та імпортні операції (р. 2, 11) | Не підлягає розшифруванню | Статті 187, 190, 195, 206 ПКУ | Дані митних декларацій, ЄРПН |
| Від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (р. 16) | Не підлягає розшифруванню | Наказ Мінфіну від 28.01.2016 р. №21 | Р. 21 декларації попереднього податкового періоду, задекларований в податковій декларації з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків |
| Сума від’ємного значення, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (р. 20.1) | Не підлягає розшифруванню | Стаття 200 ПКУ, наказ Мінфіну від 28.01.2016 р. №21 | Наявність податкового боргу в ІКП платника станом на 1 число місяця, в якому буде подано декларацію (не звітний) та на дату подання декларації. Наявність реєстраційного ліміту в розмірі не менше, ніж сума від’ємного значення, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу (ліміт зменшиться на цю суму) Примітка: у зменшення суми податкового боргу може бути зарахована величина суми боргу в гривнях без копійок (округлення в меншу сторону) |
| Сума від’ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (р. 20.2) | Додатки 2, 3, 4 | Стаття 200 ПКУ | У разі подання заявки проводиться перевірка правильності задекларованої суми до відшкодування в рамках камеральної або документальної перевірки з використанням баз даних ДФС та первинних документів відповідно |
У разі встановлення невідповідності рядків декларації з ПДВ базам даних ДФС та податковій звітності платнику направляється акт, в якому фіксуються встановлені під час камеральної перевірки декларації порушення або лист для визначення правомірності відображення показників у звітності з ПДВ. У випадку самостійного виявлення помилок у раніше поданій декларації підприємство може подати уточнюючий розрахунок до такої декларації, керуючись порядком заповнення, викладеним у наказі Мінфіну від 28.01.2016 р. №21.
Тому рекомендуємо використовувати зведену інформацію, наведену у таблиці, для уникнення порушень під час заповнення звітності з ПДВ.
Ольга МАЗУР,
заступник начальника управління – начальник відділу ПДВ
Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області