Звіт про КО
Згідно з пп. 39.4.2 ПКУ, якщо платник податку виявив, що в раніше поданому Звіті про КО інформація надана не в повному обсязі, містить помилки чи недоліки, цей платник податків має право подати:
- новий звіт до закінчення граничного строку подання Звіту про КО за такий самий звітний період;
- уточнюючий звіт – у разі його подання після закінчення граничного строку для відповідного звітного періоду.
На замітку!
Згідно з п. 2 р. I Порядку №8, новий та уточнюючий звіти повинні містити повну інформацію про контрольовані операції за звітний рік, як передбачено під час складання основного Звіту про КО (Звіту з позначкою «звітний»). Своєю чергою, новий Звіт про КО подається з позначкою «звітний новий», а уточнюючий звіт – з позначкою «уточнюючий».
Нагадаємо, що відповідно до пп. 39.4.2 ПКУ, Звіт про контрольовані операції подають у ДПС до 1 жовтня (останній день подання звіту – 30 вересня) року, що настає за звітним.
При цьому зверніть увагу, що відповідно до абз.7 пп. 39.4.2 ПКУ уточнюючий Звіт про КО не можна подавати під час проведення документальних перевірок.
Таким чином, якщо раптом у поданому Звіті про КО ви знайдете інформацію в неповному обсязі, помилки чи недоліки, тоді ПКУ дає можливість це все виправити.
Якщо всі огріхи будуть виправлені у новому Звіті про КО, тобто до закінчення граничного стоку подання Звіту про КО, то про якісь штрафи не варто перейматися – їх не буде. Втім, якщо такі огріхи в Звіті про КО виправляються вже в уточнюючому звіті, тобто після граничного строку подання Звіту про КО, то відповідно до прямої норми абз. 6 пп. 39.4.2 ПКУ подання уточнюючого Звіту про КО не звільняє від відповідальності, передбаченої п. 120.3 і 120.4 ПКУ (див. додатково IПК ДФСУ від 01.04.2019 р. №1377/6/99-99-14-07-01-15/IПК).
Проте не все так погано, як видається на перший погляд. Адже штрафи будуть не у будь-якому разі, а залежно від того, чи такі хиби у Звіті про КО спричинили недекларування чи несвоєчасне декларування контрольованої операції чи ні. Проаналізуємо штрафи за п. 120.3 п. 120.4 ПКУ.
Штраф 1 – згідно з п. 120.3 ПКУ. Невключення до Звіту про КО інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог п. 39.4 ПКУ тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі 1% суми контрольованих операцій, не задекларованих у поданому Звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції.
Але сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податків від обов'язку подання Звіту про КО.
Отже, якщо під час перевірки контролери виявлять незадекларовані контрольовані операції, тобто якщо платник податку так і не подав уточнюючий Звіт про КО до початку перевірки, то підприємству доведеться сплатити штраф у розмірі 1% суми контрольованих операцій, не задекларованих у поданому Звіті, але не більш ніж 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи за всі незадекларовані контрольовані операції.
Штраф 2 – згідно з п. 120.4 ПКУ. Несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому Звіті про КО у разі подання уточнюючого тягне за собою штраф в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного декларування, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Якщо до початку документальної перевірки платник подав уточнюючий Звіт про КО, в якому додатково задекларовані контрольовані операції, то до такого платника застосовується штраф у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому Звіті, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Звертаємо увагу!
При застосуванні контролюючим органом штрафних санкцій, встановлених п. 120.3 та 120.4 ст. 120 ПКУ, використовується код бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції».
Крім того, реквізити бюджетних рахунків містяться на офіційному веб-порталі ДПС за посиланням.
Що ж вважати невключенням чи несвоєчасним включенням інформації про контрольовані операції? Розуміння цього дають кілька роз'яснень у «ЗIР».
Так, у «ЗIР», підкатегорія 137.10,1 податківці роз'яснюють, що у разі самостійного виправлення у Звіті про КО та документації з трансфертного ціноутворення інформації (код особи, код пов'язаності, код типу предмета операції, код сторони операції тощо) або при виявленні такої невідповідності контролюючим органом, але при цьому інформація щодо найменування особи – сторони контрольованої операції та вартісні показники контрольованих операцій, зазначені у графі 20 «Загальна вартість операції» розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка та у графі 4 «Загальна сума контрольованих операцій з контрагентом» основної частини «Загальні відомості про контрольовані операції» Звіту, не змінюються, відповідальність, передбачена п. 120.3 ПКУ, не застосовується.
ПКУ не передбачено застосування штрафних санкцій у разі самостійного виправлення платником податків методологічних помилок, допущених при складанні Звіту, що не призвели до недекларування або несвоєчасного декларування контрольованих операцій у раніше поданому Звіті.
При цьому фіскали наголошують, що кожний конкретний випадок помилок у Звіті розглядається окремо з огляду на фактичні обставини справ та дані про контрольовані операції, а також виправлені показники.
I це справді так, адже, наприклад, особа могла задекларувати всі контрольовані операції з контрагентом, проте загальну суму просто визначила неправильно (можливо, арифметично чи із застосуванням не того курсу валют тощо). Тут справді не можна говорити про недекларування чи несвоєчасне декларування контрольованої операції.
Iнша річ, коли в загальній сумі контрольованих операцій не враховано ще якусь операцію. А тому в іншому роз'ясненні («ЗIР», підкатегорія 137.082) податківці роз'яснюють, що водночас кваліфікація помилки у графі 20 «Загальна вартість операції» розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту як «невключення до звіту інформації про всі контрольовані операції (недекларування контрольованих операцій)» розглядається контролюючим органом у кожному конкретному випадку залежно від фактів та обставин справи.
1 Запитання: «Чи застосовується штраф при самостійному виправленні у Звіті про контрольовані операції та документації з трансфертного ціноутворення інформації (код особи, код пов'язаності, код типу предмета операції, код сторони операції тощо) або при виявленні такої невідповідності контролюючим органом, але при цьому інформація щодо найменування особи – сторони контрольованої операції та вартісний показник контрольованих операцій не змінюються?».
2 Запитання: «Чи застосовуються штрафні санкції згідно з п. 120.3 ст. 120 ПКУ, якщо допущено помилку у графі 20 розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту про контрольовані операції?».
Таким чином, з огляду на все вищесказане вважаємо: якщо помилка в Звіті про КО стосується коду особи, коду пов'язаності, коду типу предмета операції, коду сторони операції тощо (тобто інформації, що не стосується обсягу контрольованих операцій) і при цьому не змінюються сторони та вартісні показники контрольованої операції, то штрафів за п. 120.3 та 120.4 ПКУ не буде.
Якщо ж помилка окремо чи зокрема поміж інших помилок стосується графи 20 «Загальна вартість операції» розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту, то тут усе залежить від того, чи це арифметична помилка визначення загальної суми контрольованих операцій із нерезидентом, чи справді неврахування ще одної контрольованої операції з ним.
Документація з трансфертного ціноутворення
Насамкінець кілька слів про виправлення помилок у документації з трансфертного ціноутворення (сукупність документів або єдиний документ, складений у довільній формі). Відповідно до пп. 39.4.3 ПКУ, платники податків, що здійснюють контрольовані операції, повинні складати та зберігати документацію з трансфертного ціноутворення за кожний звітний період.
На запит ДПС платники податків протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту подають документацію з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій, зазначених у запиті (пп. 39.4.4 ПКУ).
Документація з трансфертного ціноутворення повинна містити всю інформацію, перераховану в пп. 39.4.6 ПКУ. Якщо документація містить неповну інформацію (тобто не в обсязі, зазначеному в пп. 39.4.6 ПКУ) чи обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» є неналежним, ДПС надсилає такому платнику податків запит з вимогою додатково подати протягом 30 календарних днів з моменту його отримання інформацію відповідно до пп. 39.4.6 ПКУ та/або обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки».
Які ж штрафи за помилки в документації? Вони також врегульовані у п. 120.3 та 120.4 ПКУ.
Штраф 1. Відповідно до п. 120.3 ПКУ, на платника податку чекає штраф у 3% суми контрольованих операцій, щодо яких не було подано документацію, визначену пп. 39.4.6 та 39.4.8 ПКУ, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році.
Але сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податків від обов'язку подання документації з трансфертного ціноутворення.
Штраф 2. Відповідно до п. 120.4 ПКУ на платника податку чекає штраф у 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання документації з трансфертного ціноутворення, визначеної пп. 39.4.6 та 39.4.8 ПКУ, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Як бачимо, тут штрафи передбачені за взагалі неподання чи несвоєчасне подання документації з трансфертного ціноутворення.
Що стосується уточнення показників у документації з трансфертного ціноутворення, то ПКУ не передбачено окремого порядку її складення, тому інформація повинна відповідати вимогам, визначеним пп. 39.4.6 ПКУ («ЗIР», підкатегорія 137.10). Тобто слід подати уточнену документацію з трансфертного ціноутворення із правильною і повною інформацією.
Тому з урахуванням п. 11 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ у разі встановлення органом ДПС фактів несвоєчасного декларування контрольованих операцій у поданому звіті до платника податків застосовується штраф згідно з п. 120.4 ПКУ незалежно від звітного періоду здійснення контрольованих операцій.
Відповідно до п. 50.1 ПКУ, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним звітності, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.