Коментар до ІПК від 23.01.2020 р. №247/ІПК/20-40-04-04-10
Під час податкової перевірки з податку на прибуток інспектори перевіряють, зокрема, правильність формування об’єкту оподаткування – фінансового результату підприємства в бухгалтерському обліку.
При цьому під сумнів можуть бути поставлені і визнані доходи, і визнані витрати (правильність та своєчасність операцій з їх визнання). Часто платники кажуть в таких випадках, що податківці «зняли витрати» або «донарахували доходи». Але чи так це насправді?
Що ми маємо внаслідок перевірки? ППР із сумою донарахованого податку на прибуток, штрафу та пені. Про жодне сторнування витрат або донарахування доходів в ППР не йдеться. Там такого і не може бути, адже податківці не мають право коригувати бухгалтерський облік підприємства.
Бухгалтерський облік підприємства ведеться на підставі первинних документів. Ось щодо донарахованого податку, штрафу та пені ППР (якщо воно не буде оскаржуватися або якщо оскарження не мало позитивного результату) – це первинний документ. А щодо доходів та витрат – ні. Вони визнаються на підставі інших документів – актів, накладних тощо.
Навіть коли донарахування відбувається на підставі того, що податківці вирішили, що первинних документів було надано їм недостатньо, що вони були складені невірно, або що господарська операція не відбувалась насправді (нереальні операції) – коригувати дані бухгалтерського обліку чи ні, підприємство вирішує самостійно. Податківців, власне, цей момент і не цікавить – вони склали ППР, суму зазначену в ньому платник податків має сплатити, на цьому все. Далі в бухгалтерський облік платника податків за перевірений період вони, як правило, не повертаються (якщо тільки платник не оскаржує ППР або не вносить виправлення до декларації за вже перевірений звітний період).
Отже, цілком можливий варіант, коли платник в бухгалтерському обліку коригувань за наслідками податкової перевірки не здійснює, а лише відображає суми, зазначені в ППР:
- Д-т 441 К-т 641 – суму донарахованого податку на прибуток
- Д-т 948 К-т 641 – суму штрафу та пені.
Такі проведення робляться в тому періоді, коли було отримано ППР (якщо воно не оскаржується і суми в ньому вважаються узгодженими). Отже, суми штрафу та пені є витратами такого періоду, на які, до речі, немає податкових різниць.
Якщо ж помилка в бухгалтерському обліку дійсно була, і платник її виправляє, то він це робить відповідно до П(С)БО 6:
- Якщо це помилка поточного року (але минулого кварталу), він робить коригування відповідних доходів і витрат «заднім числом». Відповідно, перераховується й сума податку на прибуток до показника, який визначили податківці;
- Якщо це помилка минулого року, то на суму відповідних доходів і витрат коригується значення чистого прибутку/збитку на початок поточного року (на рахунку 44). В такому випадку сума донарахованого податку на прибуток теж відображається у кореспонденції з рахунком 44 (як ми це зазначили вище);
- Але штраф та пеню таке підприємство відносить до витрат того періоду, коли отримало ППР (знову ж таки, якщо це ППР не оскаржується і суми таких штрафу та пені вважаються узгодженими).
Чи треба в такому випадку коригувати дані раніше поданих декларацій? Ні, ПКУ це не передбачено.
А якщо йдеться про помилки поточного звітного року? Ось тут все непросто. Результати перевірки минулого періоду поточного звітного року впливають на показник фінансового результату до оподаткування за наступний звітний (податковий) період поточного року, оскільки декларація розраховується наростаючим підсумком.
При цьому, показники декларації заповнюються у наступному порядку:
- у рядках 01, 02 зазначаються дані згідно з даними бухгалтерського обліку. Тобто з урахуванням результатів документальної перевірки, які вплинули на показники фінансової звітності;
- показник рядку 02 декларації відповідно враховується при визначенні об'єкта оподаткування у рядку 04 декларації (а отже і впливає на обчислення податку на прибуток за поточний звітний період).
- у рядку 19 декларації відображається податок на прибуток, нарахований за результатами останнього податкового періоду (різниця показників: р. 17 – р. 18 декларації).
Просто відобразивши результати перевірки у фінансовій звітності, платнику податків доведеться знову сплатити з донарахованої суми податок на прибуток (хоча його і так було вже нараховано в інтегрованій картці платника податку на підставі повідомлення-рішення податківців і сплачено платником податку).
З метою уникнення подвійного нарахування податку на прибуток харківські податківці у ІПК від 23.01.2020 р. №247/ІПК/20-40-04-04-10 наводять наступний алгоритм заповнення декларації в цьому випадку:
- рядок 18 декларації за звітний період збільшити на донараховану за результатами документальної перевірки суму податку (тобто показати суму такого донарахування як ПЗ за попередній звітний період);
- разом з декларацією подати доповнення до неї, передбачене п. 46.4 ПКУ. Таке доповнення складається за довільною формою, з поясненнями складових для розрахунку відповідних показників декларації та із зазначенням суми донарахованого за результатами документальної перевірки податку на прибуток, вказавши про цей факт у спеціально відведеному місці в декларації.