Хто подає декларацію?
Особи, які зазначені у п. 133.1 ПКУ, є платниками податку на прибуток:
- резиденти, і не тільки СГ, які перебувають на загальній системі оподаткування і відповідно є платниками податку на прибуток. Подавати декларацію, зокрема, зобов'язані СГ (підприємці також), які протягом 2020 року виплачували нерезидентам доходи із джерелом їх походження з України. Стосується це й неприбуткових організацій;
- нерезиденти — постійні представництва, які здійснюють господарську діяльність на території України;
- неприбуткові організації, які порушили умови пп. 133.4.1 і 133.4.2 ПКУ. У цьому випадку у строк, визначений для місячного звітного періоду (протягом 20 к. д. за останнім календарним днем звітного місяця), подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) до останнього дня місяця, в якому вчинено таке порушення, та декларацію з прибутку, де слід зазначити суму самостійно нарахованого ПЗ з податку на прибуток. Така неприбуткова організація вилучається з Реєстру та вважається платником податку на прибуток для потреб оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення. Це передбачено п. 133.4 ПКУ.
У який термін подають річну декларацію?
Нагадаємо, що у 2020 році річний податковий (звітний) період з податку на прибуток підприємств застосовують платники, у яких річний дохід за 2019 звітний рік не перевищує 20 млн грн. Крім того, річний податковий період встановлюється для новостворених осіб та осіб, які не є платниками податку, але протягом року виплачували доходи нерезидентам із джерелом їх походження з України (додатково див. п. 137.5 ПКУ).
Платники податку на прибуток,у яких в 2019 році дохід перевищував 20 млн грн., звітують за 2020 рік поквартально: за квартал, півріччя, три квартали, рік.
Проте річну декларацію подають всі платники податку протягом 60 к. д., наступних за останнім календарним днем звітного року (пп. 49.18.3 ПКУ). Тож останній день подання річної декларації за 2020 рік — 1 березня 2021 року. ПЗ, визначені у декларації з податку на прибуток, сплачують протягом 10 к. д. наступних за останнім днем граничного строку для подання декларації (п. 57.1 ПКУ). Тож граничний термін сплати ПЗ за 2020 рік — 11 березня 2021 року.
Куди подавати декларацію?
Податкову декларацію платник податків подає за звітний період контролюючому органу, в якому перебуває на обліку (за основним місцем обліку).
Зверніть увагу: у разі зміни податкової адреси, пов'язаної зі зміною адміністративного району, декларацію подає, а отже, і сплачує ПЗ за попереднім місцем податкової адреси (неосновним місцем обліку) до закінчення поточного бюджетного року, а починаючи з 1 січня наступного року — за новою податковою адресою (основним місцем обліку). Тобто платники, які змінили місцезнаходження у 2020 році, подають річну декларацію за 2020 рік та сплачують податок за новим місцезнаходженням (див. ЗIР, підкатегорія 102.20).
Якщо змінилося місцезнаходження
До закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) — з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.
Підпункт 2 п. 10.13 Порядку №1588
За якою формою подають декларацію?
Як ви пам'ятаєте, торік було рекомендовано подавати декларацію за 2019 рік за новою формою, адже вона була пристосована до всіх змін законодавства.
Цього року позиція податківців змінилася. 01.12.2020 р. набрав чинності наказ Мінфіну від 29.10.2020 р. №649, яким затверджено зміни до форми декларації, затвердженої наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. №897. З огляду на правило п. 46.6 ПКУ нова форма звітності набирає чинності за податковий період, наступний за податковим періодом, у якому її оприлюднено, а доти є чинними попередні форми декларацій.
Що змінилося у декларації
У новій редакції викладено такі додатки:
— ПН до рядка 23 ПН декларації;
— РI до рядка 03 РI декларації;
— АМ до рядка 1.2.1 додатка РI до рядка 03 РI декларації.
Внесено зміни до додатків ЗП, ВП, ПП.
Декларацію доповнено новими додатками:
— КIК до рядка 06.1 КIК декларації;
— КIК-К до рядка 02 КIК-К додатка КIК до рядка 06.1 КIК декларації;
— КIК-ТЦ до додатка КIК до рядка 06.1 КIК декларації;
— КIК-ЦП до рядків 1.2 КIК-ЦП, 1.3 КIК-ЦП додатка КIК-К до рядка 02 КIК-К додатка КIК до рядка 06.1 КIК декларації.
Тож податкові органи у роз'ясненнях (див. лист від 14.12.2020 р. №22431/7/99-00-05-05-01-07) повідомляють, що платники податку звітуватимуть за новою формою починаючи зі звітного (податкового) періоду I квартал 2021 року.
Декларацію за 2020 рік подають за старою формою. А позаяк у старій формі декларації не враховано змін до ПКУ, внесених протягом 2020 року, податківці також дають рекомендації, про що далі.
Хто визначає податкові різниці?
У 2020 році змінено поріг річного доходу (з 20 до 40 млн грн), який дає право платникові податку на прибуток визначати об'єкт оподаткування без коригування фінрезультату на всі різниці, визначені розділом III ПКУ (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових років), і зміни набрали чинності з 23 травня 2020 року. Тож платники податку, щодо яких виконується зазначений критерій, можуть прийняти рішення про незастосування коригувань. Таке рішення слід зазначити вже за результатами податкового 2020 року у графі «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці».
Пам'ятайте про «карантинну виплату»: коригують фінрезультат для визначення об'єкта оподаткування всі платники податку на прибуток (про що далі).
Очевидно, що у платника податку за результатами року може виникнути переплата податку за податкові періоди 2020 року, рішення щодо повернення він має право прийняти у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ.
З 1 січня 2021 року річний період застосовується для платників, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за мінусом непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період не перевищує 40 млн грн. Якщо дохід платника податку на прибуток за звітний рік перевищує 40 млн грн, він зобов'язаний при визначенні об'єкта оподаткування застосовувати всі податкові різниці, передбачені ПКУ.
Зверніть увагу: платник податку на прибуток, який використовував право на незастосування коригувань фінрезультату до оподаткування на всі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), не може у наступному звітному році визначати у декларації об'єкт оподаткування шляхом коригування фінрезультату на податкові різниці, якщо його дохід за такий рік не перевищує 40 млн грн.
Як зазначати рішення про незастосування коригувань?
Якщо прийнято рішення про незастосування коригувань фінрезультату до оподаткування на податкові різниці, то в основній частині декларації у полі «Наявність рішення» проставляють позначку, а в полі «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці» — номер та дату розпорядчого документа підприємства, на підставі якого прийнято таке рішення.
Якщо платник не заповнив цієї інформації у звітній декларації, використати право не застосовувати коригування можна через подання уточнюючого розрахунку (див. ЗIР, підкатегорія 102.20.02).
Як відображати нові різниці?
У зв'язку з внесеними протягом 2020 року змінами до ПКУ зазнали змін різниці, на які коригується фінрезультат до оподаткування. Вище ми зауважили, що звітувати слід за давно знайомою формою декларації (затверджена наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. №897), яка не враховує всіх змін. Тож платник податку може відобразити нові різниці у будь-якому рядку розділу «Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій» додатка РI до декларації, яким передбачено зменшення та збільшення фінансового результату до оподаткування і який не застосовується для відображення інших різниць за результатами звітного року.
Зверніть увагу: податківці просять при такому заповненні проставити позначку (х) у спеціальному полі декларації (графа «Наявність доповнення») та зазначити коди використаних рядків додатка РI і посилання на відповідні норми Кодексу у графі «Зміст доповнення». При цьому подавати інші доповнення до декларації не потрібно.
У разі подання додатків до декларації заповнюють поле «Додатки на __ арк.», у якому під час заповнення декларації в електронному вигляді зазначають сумарну кількість візуально відокремлених сторінок додатків, інформація про які міститься у полі «Наявність додатків» декларації.
Податківці у роз'ясненнях повідомляють, що поле «Додатки на __ арк.» має інформаційний характер, відповідальності за його незаповнення або неправильне заповнення не передбачено.
Далі розглянемо лише деякі нові різниці, які можуть виникати найчастіше. Також звернемо увагу на податкову амортизацію ОЗ і ще раз нагадаємо, як звітувати СГ, які виплачували доходи нерезидентам.
Коригування на суму «карантинних» виплат
Пам'ятайте: за п. 54 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, якщо платник податку на прибуток отримав «карантинну виплату» (матдопомога відповідно до Закону №1071), фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму доходу у вигляді:
— отриманої одноразової компенсації за понесені витрати на сплату ЄСВ за найманих працівників та включеної до складу доходів звітного періоду відповідно до бухобліку;
— списаних штрафних санкцій і пені відповідно до п. 2-3 та списаного податкового боргу згідно з п. 2-4 підрозділу 10 розділу XX цього Кодексу та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до бухобліку.
Тож такі суми не враховують у визначені ПЗ з податку на прибуток. Коригування фінрезультату здійснюють усі платники податку на прибуток, зокрема й ті, які не визначають податкових різниць. У якому рядку додатка РI декларації відображати різниці, яких не враховує форма декларації за 2020 рік, ми пояснили вище. За карантинною різницею слід поставити позначку (х) у спеціальному полі декларації (графа «Наявність доповнення») та зазначити код використаного рядка додатка РI і посилання на відповідну норму Кодексу — «п. 54 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ» у графі «Зміст доповнення» (без подання інших доповнень до декларації з цієї підстави).
Вартісний критерій ОЗ
Нагадаємо, що з 23.05.2020 р. у пп. 14.1.138 ПКУ збільшено вартісний критерій визначення основних засобів з 6000 до 20000 грн. Тож з метою оподаткування матеріальні активи, вартість яких не перевищує 20000 грн, не відносять до ОЗ. Стосуються ці зміни платників податку на прибуток, що визначають податкові різниці, зокрема, за ст. 138 ПКУ. Тож виходить, якщо первісна вартість активу, який вводиться в експлуатацію 23 травня 2020 р. або пізніше, є меншою за 20000 грн, такий об'єкт не є ОЗ у податковому обліку, і на нього не розраховують податкову амортизацію, яка зменшує фінрезультат до оподаткування! Але якщо за вартісними критеріями бухобліку цей об'єкт належить до ОЗ чи інших необоротних активів, то на нього нараховують бухгалтерську амортизацію, і ця сума збільшує фінрезультат до оподаткування.
Зверніть увагу, що бухгалтерську амортизацію малоцінки у додатку РI не відображають. Вартість таких активів у податковому обліку не підлягає амортизації згідно з пп. 138.3.1 ПКУ. Але стосується це все нових ОЗ, введених в експлуатацію після 23 травня минулого року, а старі ОЗ мають враховуватися.
Щодо бухобліку, то платник податку може за власним бажанням змінити вартісний критерій необоротних активів та прирівняти його до податкового. Зміна вартісного критерію належить до елементів облікової політики підприємства. Розпорядчий документ про облікову політику підприємства визначає, зокрема, вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів. Тож доведеться внести зміни до наказу про облікову політику щодо облікової оцінки.
Операції з «особливими» нерезидентами
Платникам податку на прибуток, які визначають різниці, не слід забувати про операції з нерезидентами з особливим статусом. Iдеться про:
- нерезидентів (у т. ч. пов'язаних осіб), що зареєстровані у державах (на територіях), включених до переліку, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2017 р. №1045;
- нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого постановою КМУ від 04.07.2017 р. №480 (увага: з 1 січня 2020 р. згідно з постановою КМУ від 24.12.2019 р. №1100 були зміни).
Адже коригують фінрезультат уперше за 2020 рік не тільки за імпортними операціями, як це було раніше, а й за операціями експорту. У цьому разі слід звернути увагу на дату операції і взяти до уваги з метою визначення податкової різниці лише операції, датовані після 22.05.2020 р. (див. «ДК» №1-2/2021).
Прискорена амортизація
Прискорена амортизація застосовується виключно до тих груп ОЗ, що зазначені у п. 43-1 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ:
- четверта (машини та обладнання) та п'ята (транспортні засоби) — мінімально допустимий строк амортизації два роки;
- третя (передавальні пристрої) та дев'ята (інші ОЗ) — п'ять років.
Методом прискореної амортизації не можуть скористатись платники, які надають ці об'єкти ОЗ в оренду іншим особам (крім платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна). Період, на який поширюється п. 43-1 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, починається з 01.01.2020 р. і триває до 31.12.2030 р. В Iнформаційному листі №12 сказано, що зміни щодо порядку нарахування амортизації застосовуються у податкових періодах 2020 року. Тому платники податку мають право провести перерахунок сум податкової амортизації щодо певних об'єктів, які зазначені у деклараціях попередніх періодів, та відобразити відповідні суми прискореної амортизації у додатку АМ за річний період (додатково див. «ДК» №25-26/2020).
Виплати нерезидентам
Суб'єкт господарювання, і не тільки платник податку на прибуток, а й юрособа або ФОП, який виплачує дохід із джерелом походження з України нерезиденту-СГ, зобов'язаний утримати податок із доходу нерезидента (податок на репатріацію). А система оподаткування, на якій перебуває СГ, не має значення.
На кожного нерезидента, якому виплачували доходи, заповнюють окремий додаток ПН. Тож декларацію з додатком ПН подають навіть неплатники податку на прибуток. Неплатники податку на прибуток також подають декларацію з податку на прибуток та додаток ПН за податковий (звітний) 2020 рік протягом 60 к. д., наступних за останнім календарним днем такого звітного року, до податкової за своїм місцезнаходженням (див. «ДК» №41/2020).
У додатку ПН до декларації зазначають відомості про нерезидента, зокрема «Повне найменування нерезидента», «Місцезнаходження нерезидента».
Якщо в угоді з нерезидентом зроблено переклад українською мовою відомостей про нерезидента, зокрема його «Повне найменування нерезидента» та «Місцезнаходження нерезидента», у додатку ПН до декларації такі реквізити також зазначають українською мовою. Якщо в угоді відомості про нерезидента зазначено без перекладу українською мовою, то задля збереження ідентичності зовнішньоекономічної угоди та первинних документів, оформлених при такій операції, графи «Повне найменування нерезидента» та «Місцезнаходження нерезидента» додатка ПН до декларації заповнюють іноземною мовою.