Декларація з ПДВ: покрокове заповнення

Нагадаємо, що з 1 березня 2021 року почала діяти нова форма декларації з ПДВ у редакції Наказу №734. Про це ми писали тут. А з 12 березня набрав чинності Наказ №131, яким ще раз оновлено форму декларації з ПДВ та уточнюючого розрахунку до неї в зв'язку із запровадженням ставки 14% для с/г товарів (докладніше про це див. тут).

Однак у вищенаведених статтях ми розглядали лише зміни, а наразі пропонуємо пройти актуальну версію декларації рядок за рядком і для когось нагадати, а для когось і вивчити порядок її заповнення.

Почнімо з основних загальних правил заповнення Декларації з ПДВ:

• усі показники у податковій звітності проставляють у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами (до 49 коп. — у менший бік, 50+ — у більший);
• у колонці А в усіх необхідних випадках показують обсяги постачання (придбання) без урахування ПДВ, суму податку — у колонці Б. Крім того, у колонці А може відображатися договірна ціна, зазначена у митній декларації при експорті чи імпорті, а в колонці Б — сума ПДВ, нарахована і сплачена за розмитнення таких товарів;
• у рядках податкової звітності, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляють;
• визначаючи обсяг постачання товарів/послуг за звітний (податковий) період, платник зобов'язаний враховувати значення терміна «постачання товарів» (пп. 14.1.191 ПКУ) та значення терміна «постачання послуг» (пп. 14.1.185 ПКУ);
• інформація, зазначена у податковій накладній, не підтвердженій первинними документами (помилкова зайва ПН), і розрахунку коригування до неї, не підлягає відображенню в податковій Декларації з ПДВ;
• в обов'язковому порядку Декларацію подають за звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ (тобто за відсутності підстав для декларування будь-яких показників, у тому числі і від'ємного значення попереднього періоду, Декларацію можна не подавати, але особа, яка протягом 12 послідовних податкових місяців не подає декларації або подає таку декларацію, яка свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг (відсутність нарахування ПЗ або ПК), підлягає вилученню з реєстру платників ПДВ).

Важливим правилом, установленим пунктом 6 Розділу III Порядку подання Декларації з ПДВ, є відповідність даних, наведених у податковій звітності, даним бухгалтерського та податкового обліку платника. Тобто всілякі заниження від'ємного значення попереднього періоду або викривлення інших показників є порушенням цього порядку.

Декларація з ПДВ складається зі вступної частини, службових полів, трьох розділів та обов'язкових додатків. Коротко розглянемо перші дві складові і перейдемо до найцікавішого — розділів.

Угорі, у спеціальному полі для позначок про тип декларації (рядки 011, 012) у другій колонці проставляють «х» у рядку спеціального поля, яке відповідає типу декларації: звітній або звітній новій. Звітну позначають у випадку першого подання декларації за відповідний місяць, а звітну нову — у разі повторного (наприклад, з уточненими показниками) подання Декларації за відповідний місяць у межах строку звітування.

Як видно, позначки щодо подання уточнюючої не передбачено, а все тому, що у випадку ПДВ для цього Наказом №21 передбачено окрему форму Декларації «Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок» (все через те, що уточнення показників Декларації з ПДВ має свої особливості, які ми розглянемо в окремій статті).

Далі йдуть поля з даними платника податку, який подає Декларацію, та його контактами для зв'язку. Поле «Платник» залежно від форми платника може містити:

• повне найменування згідно з реєстраційними документами (наприклад: Товариство з обмеженою відповідальністю «Люкс-сервіс»);
• прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) згідно з реєстраційними документами. Наприклад: Тищенко Тимофій Тимофійович (без приставки ФОП або фізична особа-підприємець);
• «Договір про спільну діяльність від ____________ №______» та зазначають назву договору;
• «Договір про управління майном від ____________ №______» та зазначають назву договору;
• «Угода про розподіл продукції від ____________ №______» та зазначають назву угоди.

У другій колонці рядка 06, за потреби, проставляють цифру:

• «1» — у разі подання декларації платником податку — сільськогосподарським товаровиробником, який здійснює види діяльності, передбачені пунктом 16-1.3 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та який внесений до Реєстру отримувачів бюджетної дотації;
• «2» — у разі подання декларації платником податку — сільськогосподарським товаровиробником, який здійснює види діяльності, передбачені пунктом 16-1.3 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та який претендує на внесення до Реєстру отримувачів бюджетної дотації.

Якщо у вищезазначеному полі є відповідна цифра, то разом із Декларацією обов'язково подають додаток 8.

I останньою інформацією в цій частині є назва контролюючого органу, до якого подають Декларацію (за місцем обліку платника податку).

А тепер перейдімо до розгляду основної частини Декларації і почнімо з Розділу I «Податкові зобов'язання» (див. зразок 1).

Зразок 1

Розділ I «Податкові зобов'язання»

Першим рядком розділу I Декларації іде рядок «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою та ставками 7% і 14%, крім ввезення товарів на митну територію України:». Безпосередньо сам рядок не заповнюють (а лише його підрядки), проте з його формулювання можна зробити висновок, що суми ПДВ, сплачені при імпорті товару, до цих підрядків не потрапляють (як і взагалі до розділу I), незважаючи на те, за якою ставкою ПДВ відбувалося розмитнення (для відображення таких сум передбачено рядок у II розділі Декларації). Крім цього, підрядки рядка 1 об'єднують ще два важливі правила: у них відображають лише обсяги операцій з постачання товарів/послуг (усе, що під це не потрапляє, у них не відображають) та вказівка на те, що місце постачання таких товарів/послуг знаходиться на митній території України відповідно до ст. 186 ПКУ. Тепер розглянемо його підрядки:

• рядок 1.1 — тут наводять обсяги операцій, що оподатковуються за основною ставкою (20%), крім ввезення товарів на митну територію України (п. 194.1 ПКУ);
• рядок 1.2 — призначений для відображення обсягів операцій за ставкою 7%. Перелік операцій, що підлягають оподаткуванню за цією ставкою, наведено у пп. «в» п. 193.1 ПКУ;
• рядок 1.3 — до нього включаються оподатковувані за ставкою 14% обсяги операцій з постачання на митній території України сільгосппродукції, що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1003, 1005, 1201, 1205, 1206 00 (пп. «г» п. 193.1 ПКУ).

Забігаючи трохи наперед, наголосимо, що необхідність подання додатка 1 (таблиці 1.1) у разі заповнення вищезазначених рядків виникає лише при формуванні суми податкових зобов'язань на підставі податкових накладних, не зареєстрованих в ЄРПН на дату подання декларації.

Далі йде рядок 2 «Операції з вивезення товарів за межі митної території України». Як і в попередньому, у цьому рядку сумарне значення його підрядків не заповнюють. Як випливає з назви цього рядка, у підрядках знайдуть своє відображення суми операцій з вивезення товарів за межі митної території України, тобто експорт (зауважте: наданих за кордон послуг тут не відображають — лише товари). Iнформацію щодо таких операцій наводять у двох підрядках:

• рядок 2.1 — обсяги операцій з експорту товарів, що оподатковуються за ставкою відповідно до пп. 195.1.1 ПКУ (0%, а також вивезення культурних цінностей у митному режимі експорту);
• рядок 2.2 — обсяги операцій з експорту товарів, звільнених від оподаткування ПДВ відповідно до ПКУ та міжнародних договорів (угод).

Тобто окремо наводимо «звичайні» експортні операції, а окремо — експортні операції товарів, звільнених від ПДВ. Для визначення обсягу таких операцій використовують договірну (контрактну) вартість товарів, зазначену в митній декларації.

Але до рядків 2.1 та 2.2 не потраплять обсяги операції з вивезення за межі митної території України незалежно від обраного митного режиму товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро. Обсяг такого вивезення не є об'єктом оподаткування ПДВ (пп. 196.1.16 ПКУ) і знайде своє відображення у рядку 5.

У рядку 3 мають бути зазначені обсяги постачання товарів/послуг, що оподатковуються за нульовою ставкою (пп. 195.1.2 та 195.1.3, п. 211.1 розділу V, пп. 8 та 75 підрозділу 2 розділу XX ПКУ).

Рядки 4.1, 4.2, 4.3 передбачені для відображення суми нарахованих зобов'язань згідно з п. 198.5 та п. 199.1 ПКУ за операціями, що оподатковуються за ставками 20%, 7%, 14% відповідно. Разом з цим у підрядках 4.1.1, 4.2.1, 4.3.1 відображають коригування нарахованих за п. 198.5 та п. 199.1 ПКУ ПЗ з ПДВ за відповідними ставками податку. Зокрема, йдеться про операції з річного перерахунку ПДВ при розрахунку частки (докладніше про це ми писали тут), а також початку знову використання активів в оподатковуваних операціях.

Увага!
Частку використання товарів/послуг або необоротних активів у неоподатковуваних операціях, згідно з якою нараховуються ПЗ з ПДВ за п. 199.1 ПКУ, визначають у таблиці 1 «Розрахунок частки використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях» додатка 6 (Д6). Визначену частку застосовують протягом поточного календарного року.
А от перерахунок цієї частки здійснюють у порядку та за формою згідно з таблицею 2 «Перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях» додатка 6 (Д6).

Наступним іде рядок 5, який ми вже згадували вище, — у ньому наводять обсяги операцій з:

• постачання товарів/послуг, які відповідно до статті 196 ПКУ включені до переліку операцій, що не є об'єктом оподаткування. Ще раз звертаємо увагу: йдеться лише про ті необ'єктні операції, що передбачені ст. 196 ПКУ;
• постачання послуг за межами митної території України та послуг, що здійснюються за межами митної території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до пп. 186.2, 186.3 ПКУ;
• постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197 ПКУ, тимчасово звільнених від оподаткування відповідно до підрозділу 2 розділу XX ПКУ та звільнених відповідно до міжнародних договорів (угод) та коригування за такими операціями.

У разі наявності вищенаведених операцій і заповнення рядка 5 (а також підприємствами осіб з інвалідністю) платник податків зобов'язаний подати разом із Декларацією і додаток 5 до неї. Цей додаток заповнюють у розрізі таких операцій: операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, операцій з постачання послуг, що здійснюються за межами митної території України (ст. 186 ПКУ).

Окремо у рядку 5.1 (з рядка 5) фіксують обсяги операцій (з урахуванням коригування), звільнених від оподаткування (розділ V та підрозділ 2 розділу XX ПКУ, міжнародні договори (угоди)). Також окремо відображають коригування обсягів за такими операціями — у рядку 5.1.1.

Обсяг послуг, отриманих від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України, а також коригування податкових зобов'язань, нарахованих за такими операціями наводять у рядках відповідно до ставки, за якою вони оподатковуються:

• у рядку 6.1 — за основною ставкою;
• у рядку 6.2 — за ставкою 7%.

Чому це у резидента від отриманих від нерезидента послуг можуть виникнути зобов'язання з ПДВ? Річ у тім, що згідно з п. 180.2 ПКУ особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету в разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг, тобто резидент. I при нарахуванні таких ПЗ резидент отримує одночасно і право на ПК за ними, але про це далі у відповідному розділі.

I знову ж таки додаток 1, у разі заповнення цих рядків, подають лише у тому разі, якщо показники суми зобов'язань формуються на підставі ПН, не зареєстрованих в ЄРПН.

Наступні два рядки передбачено для відображення суми коригування податкових зобов'язань:

• у рядку 7 — коригування податкових зобов'язань, крім випадків, передбачених в інших рядках Декларації. Незважаючи на скромний опис, це напевно є найпоширеніший рядок для відображення коригування зобов'язань. Саме у ньому постачальник відображає РК на збільшення та зменшення суми податкових зобов'язань з ПДВ, зокрема складені на повернення ним раніше отриманих авансів або повернення покупцем товару (за умови повернення і коштів) чи з інших причин. I на відміну від коригування ПЗ, нарахованих за п. 198.5 та 199.1 ПКУ, тут розподілу за ставками ПДВ не передбачено — РК за всіма ставками відображають в одному рядку сумарно. Значення у цьому рядку може бути як додатне (+), так і від'ємне (-);
• у рядку 8 — коригування податкових зобов'язань у зв'язку з нецільовим використанням товарів, ввезених із застосуванням звільнення від податку на додану вартість (стаття 197 ПКУ, підрозділ 2 розділу XX ПКУ, міжнародні договори (угоди)). У цьому рядку коригування може бути зроблено лише у більшу сторону (+).

У рядку 9 підбиваємо підсумок лише суми податку на додану вартість (колонка Б) без підбиття загального підсумку обсягу операцій. На цьому Розділ I закінчується, а ми переходимо до розгляду Розділу II «Податковий кредит» (див. зразок 2).

Зразок 2

Розділ II «Податковий кредит»

Насамперед варто звернути увагу на назву колонки Б Розділу II — «Дозволений податковий кредит». Це означає, що не всі суми ПДВ з обсягу придбання товарів та послуг можуть потрапити до Декларації у цю колонку, а лише дозволені. А дозволеними є такі суми ПДВ, що підтверджені:

• зареєстрованими в ЄРПН ПН/РК;
• митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України);
• іншими документами, передбаченими п. 201.11 ПКУ.

I в цьому полягає різниця між формуванням показників розділів I та II: зобов'язання відображається незалежно від реєстрації ПН, а от до податкового кредиту сума ПДВ потрапить лише за умови реєстрації ПН. Аналогічна ситуація і з розрахунками коригування: сума РК на зменшення податкових зобов'язань або збільшення податкового кредиту має право бути відображена за умови реєстрації такого РК, а от на збільшення зобов'язань чи зменшення податкового кредиту — без обов'язкової наявності реєстрації такого РК.

Першими у розділі II відображають обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) з ПДВ:

• рядок 10.1 — за основною ставкою (20%);
• рядок 10.2 — за ставкою 7%;
• рядок 10.3 — за ставкою 14%;
• рядок 10.4 — за нульовою ставкою або без податку на додану вартість.

Тобто до цих рядків потраплять суми ПК з ПДВ у складі вартості придбання товарів або послуг чи виготовлення, будівництва, спорудження, створення (за наявності зареєстрованої в ЄРПН ПН або іншого передбаченого документа).

Зверніть увагу!
На відміну від зобов'язань, при заповненні рядків 10.1, 10.2 та 10.3 завжди обов'язков подають додаток 1 (Д1), що заповнюється в розрізі контрагентів (бо ПДВ за не зареєстрованими в ЄРПН ПН у складі податкового кредиту взагалі не відображають).

До наступних трьох рядків мають потрапити митна вартість та суми ПДВ, нараховані і сплачені під час ввезення на митну територію України товарів або необоротних активів:

• рядок 11.1 — за основною ставкою;
• рядок 11.2 — за ставкою 7%;
• рядок 11. 3 — за ставкою 14%.

Заповнюватиме рядок 12 не так багато платників податку. У ньому показують обсяг ввезення на митну територію України товарів, при митному оформленні яких сплату ПДВ було відстрочено шляхом видачі податкового векселя відповідно до підрозділу 3 розділу XX ПКУ. Це ситуації ввезення на митну територію України устаткування, обладнання та комплектуючих, що не виробляються в Україні, платниками податку — підприємствами суднобудівної промисловості та суб'єктами господарювання, які реалізують інвестиційні проекти, схвалені відповідно до Закону України «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць». I цей рядок заповнюють у звітному (податковому) періоді, в якому податкові векселі погашено.

Після цього йдуть два рядки — супутники рядків 6.1 та 6.2: послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України, але вже у складі податкового кредиту (за умови реєстрації ПН), а також коригування податкового кредиту за такими операціями:

• рядок 13.1 за основною ставкою;
• рядок 13.2 за ставкою 7%.

У рядку 14 (як і у рядку 7) відображають суму коригування, але вже податкового кредиту — ту, що не ввійшла до інших рядків розділу II Декларації, зокрема за винятком:

• коригування ПК при отриманні послуг від нерезидента, місце постачання яких визначено на території України;
• коригування податкового кредиту у зв'язку з перерахунком частки використання необоротних активів, придбаних до 1 липня 2015 року, в оподатковуваних операціях (це коригування потрапить до рядка 15 виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій).

Якщо заповнено рядок 14, обов'язково подають додаток 1, в якому наводять розшифрування за контрагентами, а якщо заповнено рядок 15, то обов'язково подають додаток 6 (Д6), у таблиці 3 якого і проводиться перерахунок.

Значення рядка 16 визначає суму від'ємного значення попереднього періоду, що збільшить загальний підсумок Розділу II (рядок 17), який є загальною сумою податкового кредиту звітного періоду. Значення рядка 16 (лише колонка Б) розраховують шляхом підбиття значень рядків:

• рядок 16.1 є пов'язаний із рядком 21 Декларації за попередній звітній період (так само як і рядок 21 поточної Декларації буде пов'язаний із рядком 16 Декларації за наступний період). У цьому рядку відображають від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (тобто яке переноситься з попереднього періоду);
• рядок 16.2, в якому зазначають суми збільшення/зменшення залишку від'ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного періоду;
• рядок 16.3, в якому зазначають суму збільшення/зменшення від'ємного значення, узгоджену за результатами перевірки контролюючим органом. Крім того, у цьому рядку показують узгоджену за результатами документальної перевірки контролюючим органом суму від'ємного значення реорганізованого платника податку, що переноситься до податкового кредиту правонаступника (за умови подання таким правонаступником заяви (таблиця 3 додатка 2 (Д2)).

Заповнивши рядки 16.2 та/або 16.3, обов'язково треба заповнити таблицю «Збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахун-ку».

Як і у випадку з податковими зобов'язаннями, в останньому рядку розділу (рядок 17) підбивають підсумок суми ПДВ, дозволеної для включення до податкового кредиту звітного періоду.

Упоравшись із розрахунком загальної суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, переходимо до фінального розділу, де підбиваємо фінальний підсумок (див. зразок 3).

Зразок 3

Розділ III «Розрахунки за звітний період»

Першими у цьому розділі заповнюють рядок 18 або 19 — залежно від результату різниці між загальними підсумками за I та II розділами. Якщо сума зобов'язань за розділом I (рядок 9) перевищує суму податкового кредиту (рядок 17), то їх різницю проставляють у рядок 18. Якщо навпаки, — то у рядок 19.

Якщо заповнили рядок 18, то всі наступні рядки заповненню не підлягають. Сума, зазначена у рядку 18, підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду та сплачується до загального фонду державного бюджету автоматично (за наявності коштів) з рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ.

А от при заповненні рядка 19 історія продовжується. Зокрема, платник податку повинен встановити суму, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН (∑ Накл) на дату подання декларації (зверніть увагу, що не останнє число звітного місяця!) і зазначити її у службовому полі рядка 19.1. А різницю між нею і від'ємним значенням проставляє вже безпосередньо у самому рядку 19.1. А з рядка 19.1 сума потрапляє тільки до рядка 21 — іншого шляху для неї немає. Тобто сума перевищення від'ємного значення над реєстраційним лімітом може бути лише включена платником податку до податкового кредиту наступного звітного періоду.

З огляду на порядок розрахунку рядка 19.1, якщо сума від'ємного значення (рядок 19) менша або дорівнює сумі реєстраційного ліміту (∑ Накл), зазначеній у службовому віконці, то рядок 19.1 не заповнюють.

А от суму від'ємного значення в межах реєстраційного ліміту зазначають у рядку 20 (як різницю між рядками 19 та 19.1) і надалі, на вибір платника податків, може бути:

• рядок 20.1 — зарахована на зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ);
• рядок 20.2 — підлягає бюджетному відшкодуванню:
• або на рахунок платника у банку (заповнюється у рядку 20.2.1);
• та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань чи погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (заповнюється у рядку 20.2.2);

Зверніть увагу!
При заповненні рядка 20.2 виникає необхідність розрахувати бюджетне відшкодування шляхом подання разом з Декларацією додатка 3 (Д3) та додатка 4 (Д4). Зокрема, з рядка 3 таблиці 1 додатка 3 (Д3) переносять значення до цього рядка. I сума такого відшкодування не може перевищувати розміру реєстраційного ліміту на момент подання декларації, зменшеного на від'ємне значення поточного періоду на зменшення суми податкового боргу з ПДВ (йдеться про суму, яка може бути зазначена платником у попередньому рядку 20.1).

• рядок 20.3 — зараховано до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Крім того, незалежно від бажання платника податку, до цього рядка має потрапити залишок від'ємного значення після вирахування суми податкового боргу з ПДВ та бюджетного відшкодування. Подальша доля такого від'ємного значення аналогічна до тієї, що спіткала рядок 19.1 — включення до складу рядка 21.

На завершення розрахунків слід узяти суму від'ємного значення, що перевищує реєстраційний ліміт (рядок 19.1), додати суму, що у межах цього ліміту і була спрямована на зарахування до складу податкового кредиту наступного періоду (рядок 20.3), та проставити загальне значення у рядок 21. А в Декларації за наступний місяць це значення потрапить до рядка 16.1 і збільшить загальний підсумок за розділом II такого періоду.

Наявність значення у рядку 21 призводить до обов'язку подання разом із Декларацією і додатка 2.

Закінчивши з розрахунками, платник податків, за потреби, проставляє позначки про:

• подання за останній звітний (податковий) період у разі анулювання реєстрації платником податку;
• застосування касового методу податкового облік (за датою розрахунків).

Також проставляють позначку про подання до декларації відповідних додатків. Окрім «звичайних» додатків до Декларації, які ми розглянемо у наступних статтях, тут також проставляють позначки про подання:

• повідомлення про делегування філіям (структурним підрозділам) права складання податкових накладних та розрахунків коригування (додаток 1 до Порядку №21)
• оригіналів митних декларацій (у разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося не з використанням електронної митної декларації);
• доповнення (за довільною формою) відповідно до п. 46.4 ПКУ.

Якщо платник податків не має показників для відображення у додатку, то проставляти позначку про його подання та подавати порожній додаток не потрібно.

Таблицю «Збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку», що розміщена після позначок, заповнюють у разі наявності даних у:

• рядку 16.2 — дата приймання та реєстраційний номер уточнюючих розрахунків, визначених у другій квитанції;
• рядку 16.3 — дата складання податкового повідомлення-рішення та присвоєний контролюючим органом номер податкового повідомлення-рішення.

I вже у самому кінці Декларація традиційно має містити дату подання, а також П. I. Б., IПН та підписи залежно від суб'єкта подання:

• керівника платника податку або уповноваженої особи, а також особи, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку і подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку таку податкову декларацію підписує такий керівник (юрособа);
• фізичної особи — платника податку або його законного представника (ФОПа);
• особи, відповідальної за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно з договором про спільну діяльність або з договором про управління майном;
• особи, відповідальної за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації інвестора (оператора), який веде окремий податковий облік, пов'язаний із виконанням угоди про розподіл продукції.