Мінфін наказом від 25.08.2022 р. №254 затвердив форму Звіту про КІК та скороченого Звіту, а також порядок заповнення цих форм та додатків до Звіту. Ми написали про це в «ДК» №44/2022, пообіцявши розглянути нові форми докладніше. Обов’язок подавати Звіт про КІК визначено п. 39-2.5 ПКУ.
Коли вперше подавати Звіт про КІК?
Як повідомляли податківці, першим звітним (податковим) роком для звіту про контрольовані іноземні компанії є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року, — звітний період, що розпочинається у 2022 році і закінчується 31 грудня 2022 року).
За загальним правилом п. 39-2.5 ПКУ, контролюючі особи зобов’язані подавати Звіт про КІК одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи (до 1 травня року, наступного за звітним) або податкової декларації з податку на прибуток підприємств (протягом 60 к. д. після закінчення звітного року) за відповідний календарний рік. Отже, фізособи подають Звіт про КІК за 2022 рік до 1 травня 2023 року відповідно до пп. 49.18.4 ПКУ (фактично — до 28 квітня 2023 року включно), а юрособи — платники податку на прибуток — до 1 березня 2023 року включно відповідно до пп. 49.18.6 ПКУ.
Для першої звітності про КІК є додатковий варіант: контролюючі особи мають право подати Звіт про КІК за 2022 рік одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік із включенням зазначеного у такому Звіті скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік. Це станеться аж 2024 року. У такий спосіб платник може відтермінувати на рік свій перший Звіт про КІК за 2022 рік, при цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються. Ми написали про це в статті «Оподаткування нерезидентів-2020» у «ДК» №3/2021.
Загальні моменти
Передбачено дві форми Звіту: власне Звіт та скорочений Звіт. Якщо контролююча особа не має можливості забезпечити складання фінансової звітності КІК та/або розрахунок скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії до дати граничного строку подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, така контролююча особа подає скорочений Звіт (пп. 39-2.5.4 ПКУ). Про строки подання Звіту про КІК ми зазначили вище. З урахуванням того, що за 2022 звітний рік можна буде звітувати аж 2024 року, доти вже мають бути розраховані показники діяльності КІК з метою подання повного Звіту за 2022 рік.
Скорочений Звіт складається із заголовної частини, загальних відомостей про контролюючу особу та відомостей про КІК. Скорочений Звіт включає реквізити з 1 до 20 основного Звіту, включаючи дані номінального утримувача (номінального власника), крім реквізиту 11 «Кількість працівників контрольованої іноземної компанії», якого в скороченому Звіті немає. Тому в скороченому Звіті реквізити мають номери від 1 до 19, і вони повністю повторюють відповідні реквізити загального Звіту.
Після подання скороченого Звіту контролююча особа зобов’язана подати Звіт про КІК до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком. Якщо контролююча особа подасть скорочений Звіт про КІК за 2022 рік до 1 травня 2023 року (для фізосіб) або до 1 березня 2023 року (для юросіб), то до 31 грудня 2023 року потрібно буде подати повний Звіт про КІК за 2022 рік.
Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції закінчуються пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, такі копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії подають разом із річною декларацією про майновий стан і доходи або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за наступний звітний (податковий) період.
Звітним періодом для подання звітності про КІК є календарний рік або інший звітний період, що закінчується протягом календарного року (п. 5 розділу І Порядку №254). Наприклад, платник звітує щодо КІК, яка створена в США і щодо якої він набув контролю в жовтні 2022 року. Ця КІК складає свою фінансову звітність за звітний період, що починається з 1 жовтня 2022 року та закінчується 30 вересня 2023 року. Тоді платник подаватиме Звіт щодо цієї КІК за підсумками 2023 року, до якого включить прибуток КІК за період з 1 жовтня 2022 року до 30 вересня 2023 року.
Ще один приклад: КІК створено у Канаді, де звітним періодом є період з 1 квітня до 31 березня наступного року. Черговий звітний рік канадської КІК — з 1 квітня 2021 року до 31 березня 2022 року. Контролююча особа набула контролю щодо цієї КІК у січні 2021 року і подає Звіт про цю КІК за підсумками українського фінансового 2022 року та включає до нього операції КІК з 1 квітня 2021 року до 31 березня 2022 року.
Грошові показники Звіту про КІК зазначають у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами (п. 12 розділу І Порядку №254).
Як подавати Звіт про КІК
Звіт та скорочений Звіт подають засобами електронного зв’язку в електронній формі щодо кожної КІК окремо. Це означає: якщо платник контролює декілька іноземних компаній, він повинен буде подавати декілька звітів. Паперова форма звітності про КІК не передбачена.
Складаємо Звіт про контрольовані іноземні компанії
Звіт складається із заголовної частини, загальних відомостей про контролюючу особу, відомостей про контрольовану іноземну компанію та додатків до Звіту.
Тип звіту може бути звітний, звітний новий та уточнюючий — стандартні типи податкової звітності. Відповідно, у заголовній частині Звіту передбачено реквізити щодо звітного періоду: звітний період, за який подається Звіт, та звітний період, що уточнюється. Подаючи уточнюючий Звіт про контрольовані іноземні компанії, в реквізитах 2 та 3 зазначають однаковий звітний (податковий) період.
У загальних відомостях про контролюючу особу наводять дані про платника податків, який подає Звіт, найменування контролюючого органу, до якого подається документ, вид контролю, який здійснює контролююча особа над контрольованою іноземною компанією. Вид контролю може бути формально-юридичний або фактичний. Формально-юридичний контроль — це контроль, визначений нормами пп. 39-2.1.2 — 39-2.1.5 ПКУ, а ознаки фактичного контролю визначені у пп. 39-2.1.6 ПКУ.
У відомостях про КІК (реквізити 9 — 20) зазначають:
- дані про КІК: організаційно-правова форма (за Переліком №480), найменування та адреса українською та англійською мовами, держава, в якій зареєстрована КІК (за Переліком №1045), номери державної та податкової реєстрації, інформація про інший звітний період, якщо він є, кількість працівників. Зокрема, якщо звітний період є фінансовим роком КІК, який не дорівнює календарному року і починається з 1 квітня 2022 року, то у графі 10.1 ставлять «01.04.2022». Графу 10.2 заповнюють аналогічно;
- розмір частки контролюючої особи у відсотках та структуру володіння часткою — у разі формально-юридичного контролю. Що таке частка володіння та як визначити її розмір, написано у пп. 39-2.1.3 та 39-2.1.4 ПКУ;
- підстави фактичного контролю — за наявності;
- дані номінального утримувача (номінального власника) КІК у розумінні абзацу другого п. 103.3 ПКУ, якщо, зокрема, є ознаки, зазначені в абзацах третьому та четвертому п. 103.3 ПКУ.
Частка в іноземній юрособі
Під часткою в іноземній юридичній особі розуміються корпоративні права, права в утворенні без статусу юридичної особи, до активів якої входить частка у юридичній особі, чи будь-які інші аналогічні права та/або правомочності, що надають фізичній або юридичній особі право:
а) впливу на відповідну частку голосів у вищому органі управління іноземної юридичної особи (загальних зборах акціонерів, учасників або іншому аналогічному органі), та/або
б) на отримання відповідної частини прибутку іноземної юридичної особи, та/або
в) блокування рішення про розподіл частини прибутку іноземної юридичної особи, та/або
г) на отримання відповідної частини активів іноземної юридичної особи у разі її ліквідації або припинення.
У разі якщо відповідно до належного фізичній особі розміру частки обсяги прав, передбачені підпунктами «а» — «в» цього підпункту, є різними, для цілей цього Кодексу приймається найбільше значення такої частки.
Далі у формі Звіту йде блок реквізитів із кодами з 21 до 30, що стосуються власне доходів та прибутку КІК та самої контролюючої особи. У скороченому Звіті цих реквізитів немає.
У реквізиті 21 зазначають валюту звітності КІК та курс, за яким ця валюта перераховується у гривні. У графі 12.2 проставляють двозначний літерний код валюти відповідно до Переліку кодів країн світу.
Зверніть увагу!
Відповідно до п. 12 розділу І Порядку №254 валютні показники перераховують у гривні за середньозваженим офіційним курсом Нацбанку за звітний податковий період. Позаяк нам зараз ідеться про звітний період — 2022 рік, то курс береться середньозважений за весь 2022 рік, який буде визначено після закінчення 2022 року. Завантажити файл із розрахунком середньозваженого курсу можна буде тут.
У реквізитах 22 — 24 наводять суму доходу та прибутку КІК від операційної діяльності, а також прибуток КІК до оподаткування відповідно до даних фінансової звітності. Доходи мають включати дохід від продажу товарно-матеріальних цінностей та майна, послуг, роялті, відсотки, премії та будь-які інші суми. Усі ці показники беруть із фінансової звітності КІК та перераховують з валюти звітності КІК у гривні за середньозваженим курсом.
І, власне, у реквізиті 25 визначають скоригований прибуток КІК. Для його розрахунку потрібні два показники (валютні суми перераховують у гривні за середньозваженим курсом Нацбанку за звітний рік):
- фінансовий результат до оподаткування КІК — прибуток або збиток (рядок 25.1);
- коригування фінрезультату до оподаткування КІК — додатний або від’ємний показник (рядок 25.2К). У разі заповнення цього рядка до Звіту додають додаток К, в якому формується показник цього рядка.
Скоригований прибуток КІК визначається як різниця між фінрезультатом до оподаткування та загальною сумою коригувань (рядок 25.3).
Відповідно до пп. 39-2.2.2 ПКУ об’єктом оподаткування для ПДФО або податку на прибуток контролюючої особи є частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна до частки, якою володіє або яку контролює така фізична чи юридична особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток КІК. Розмір прибутку КІК, що включається до складу загального оподатковуваного доходу контролюючої фізособи або є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, визначають у реквізиті 26 шляхом множення скоригованого прибутку КІК на частку контролюючої особи.
Якщо КІК має прибуток, звільнений від оподаткування, його суму наводять у реквізиті 27 Звіту, а у реквізиті 28 зазначають одну або декілька причин з переліку умов звільнення від оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії, наведеного в цьому реквізиті.
Наступні реквізити Звіту 29 — 34 призначені для відображення інформації, яка вимагається нормами пп. 39-2.5.3 ПКУ, деякі показники також відображають у додатку К до Звіту про КІК:
— реквізит 29: загальна сума дивідендів, отриманих КІК безпосередньо або опосередковано через ланцюг підконтрольних юросіб від українських юросіб. Також наводять перелік таких підконтрольних осіб та суму дивідендів, отриману від кожної з них із розподілом на суми, отримані безпосередньо та опосередковано. Суму дивідендів від таких осіб відображають ще й у рядку 2.10 додатка К, але тут уже наводять не отриману суму дивідендів, а ту, що була нарахована на користь КІК протягом звітного року і яка включає в тому числі й отримані нею суми;
— реквізит 30: сума прибутку контрольованої іноземної компанії, що була фактично виплачена на користь контролюючої особи;
— реквізити 31 — 33: перелік операцій КІК із:
- нерезидентами — пов’язаними особами;
- нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), що включені до Переліку №1045;
- нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до Переліку №480. Якщо були проведені коригування фінрезультату КІК унаслідок здійснення операцій із цими нерезидентами, такі коригування відображають у рядках 1.10 та 1.11 додатка К;
— реквізит 34: сума прибутку КІК, отриманого від постійного представництва в Україні. Якщо постійних представництв декілька, суму прибутку зазначають у розрізі кожного з них (за необхідності додається відповідна кількість рядків 34.1 — 34.n (n — кількість представництв). Цю суму також відображають у рядку 2.8 додатка К.
Наприкінці Звіту наводять інформацію про додатки:
— засвідчена належним чином копія фінансової звітності КІК (наявність цього додатка вимагає пп. 39-2.5.2 ПКУ);
— заява про відмову від звільнення від оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії, яка подається у довільній формі відповідно до пп. 39-2.4.4 ПКУ;
— наявність додатка К;
— наявність додатка ТЦ;
— наявність додатка ЦП.
Усього передбачено три додатки до Звіту про КІК: додаток К, додаток ЦП та додаток ТЦ. Інформацію з додатків ЦП та ТЦ переносять до додатка К, а з додатка К — до самого Звіту про КІК, до рядка 25.2К.
Додаток К до Звіту про КІК
У шапці додатка К зазначають код за ЄДРПОУ платника податку або реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами, або реєстраційний номер облікової картки платника податків — фізособи. Щодо КІК зазначають її повне найменування, місцезнаходження, країну резиденції, код КІК у країні резиденції, позначки про відсутність статусу юрособи та про наявність офшорного статусу. Так само, як і сам Звіт, додаток К може бути звітним, звітним новим та уточнюючим.
Головна частина додатка К — це таблиця коригувань, яка складається з двох частин: коригування, які збільшують та які зменшують фінрезультат КІК до оподаткування. У назві кожного коригування, крім рядка 2.11, є посилання на підпункт пп. 39-2.3.2 ПКУ, згідно з яким здійснюють це коригування. У рядку 2.11 наводять від’ємне значення скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії попереднього звітного року, на яке можна скоригувати фінрезультат КІК відповідно до пп. 39-2.3.3 ПКУ.
Після визначення суми кожного коригування всі від’ємні та додатні коригування підсумовують у рядках 01 та 02 таблиці додатка К і в рядку 03 виводять загальний результат коригувань — додатну або від’ємну суму. Показник рядка 03 переносять до рядка 25.2К Звіту про КІК.
Якщо заповнюють рядки 1.2 та 1.3 таблиці додатка К, до нього додають додаток ЦП, про що свідчить позначка «ЦП» у кодах цих рядків. Аналогічно, якщо заповнюють рядки 1.10 та 1.11 таблиці додатка К, до нього додають додаток ТЦ, про що свідчить позначка «ТЦ» у кодах цих рядків.
Виправлення помилок у раніше поданому Звіті
Механізм виправлення помилок у раніше поданому Звіті про КІК є стандартним. Відповідно до п. 10 розділу І Порядку №254, у разі якщо платник — контролююча особа КІК виявила, що у раніше поданому Звіті або скороченому Звіті інформація надана не в повному обсязі або Звіт чи скорочений Звіт містить помилки чи недоліки, такий платник податків має право подати:
- новий Звіт / скорочений Звіт (з позначкою «звітний новий») до граничного строку подання Звіту / скороченого Звіту за такий самий звітний період;
- уточнюючий Звіт / скорочений Звіт (з позначкою «уточнюючий») після граничного строку подання Звіту / скороченого Звіту за такий самий звітний період.
Як написано у п. 10 розділу І Порядку №254, новий та уточнюючий звіти мають містити повну інформацію про КІК за звітний рік, як передбачено для складання основного Звіту / скороченого Звіту (з позначкою «звітний»). Виходячи з цього робимо висновок, що, складаючи новий звітний або уточнюючий Звіт, потрібно просто навести в ньому правильну інформацію, тим самим усі раніше подані звіти будь-якого типу (звітний, звітний новий чи уточнюючий) анулюються.
Додаток ЦП до Звіту про КІК
Додаток ЦП складають щодо контрольованих іноземних компаній, які здійснювали операції з цінними паперами. Шапка додатка ЦП повністю аналогічна шапці додатка К, і він теж може бути звітним, звітним новим та уточнюючим.
У таблиці додатка ЦП визначають окремий фінрезультат КІК від операцій із цінними паперами відповідно до пп. 39-2.3.2.1 ПКУ.
Таблиця додатка ЦП складається з шести частин:
1) дохід від продажу та інших способів відчуження цінних паперів — рядок 01 з деталізацією за видами цінних паперів, а також суми самостійного та пропорційного коригування доходів від операцій з цінними паперами. Суму самостійного коригування доходів переносять до рядка 01.12 додатка ТЦ;
2) витрати, пов’язані з придбанням цінних паперів — рядок 02 з деталізацією за видами цінних паперів, а також суми самостійного та пропорційного коригування витрат від операцій з цінними паперами. Суму самостійного коригування витрат переносять до рядка 02.12 додатка ТЦ;
3) від’ємне значення фінансового результату за операціями з цінними паперами попереднього звітного року — рядок 03;
4) загальний результат переоцінки цінних паперів — рядок 1.2 К, від’ємне значення якого переносять до додатка К, рядок 1.2 ЦП. Додатний показник не переносять до додатка К;
5) від’ємний загальний результат переоцінки цінних паперів, не врахований у попередніх податкових періодах, — рядок 04;
6) фінрезультат (прибуток або збиток) від продажу та інших способів відчуження цінних паперів — рядок 1.3 К, значення якого розраховують за формулою «рядок 01 - рядок 02 - рядок 03 - рядок 04». У разі отримання прибутку цей показник переносять до додатка К, рядок 1.3 ЦП, а в разі збитку від’ємний фінрезультат не переносять до додатка К.
Як бачимо, в таблиці додатка ЦП окремо формують два показники: загальний результат переоцінки цінних паперів та фінрезультат (прибуток або збиток) від продажу й інших способів відчуження цінних паперів, які переносять до додатка К:
- загальна сума уцінки цінних паперів збільшує фінрезультат КІК до оподаткування;
- прибуток від продажу та інших способів відчуження цінних паперів також збільшує фінрезультат КІК до оподаткування, а збиток від цих операцій не зменшує фінрезультату КІК.
Додаток ТЦ до Звіту про КІК
Додаток ТЦ складають щодо КІК, які здійснювали контрольовані операції, у разі самостійного коригування ціни контрольованої операції у звітному періоді відповідно до пп. 39.5.4 ПКУ. Окремо наводять коригування щодо товарів (робіт, послуг) та коригування щодо цінних паперів, операції з якими відображають у додатку ЦП.
Підсумкові показники додатка ТЦ переносять до додатка К (щодо товарів, робіт, послуг) та до додатка ЦП (щодо цінних паперів):
- сумарне значення коригування щодо товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів, у разі продажу товарів (робіт, послуг) графи 13 додатка ТЦ відображають у рядку 1.10 ТЦ додатка К;
- сумарне значення коригування щодо товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів, у разі придбання товарів (робіт, послуг) графи 15 додатка ТЦ відображають у рядку 1.11 ТЦ додатка К;
- сумарне значення коригування щодо цінних паперів у разі їх продажу графи 13 додатка ТЦ відображають у рядку 01.12 ТЦ додатка ЦП;
- сумарне значення коригування щодо цінних паперів у разі їх придбання графи 15 додатка ТЦ відображають у рядку 02.12 ТЦ додатка ЦП.
Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання Звіту
Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання Звіту про КІК передбачено п. 120.7 ПКУ:
- за неподання контролюючою особою Звіту про КІК — штраф у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня звітного року. У 2023 році це буде 268400 грн;
- за несвоєчасне подання контролюючою особою Звіту про КІК — штраф у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня звітного року, за кожен календарний день неподання, але не більше ніж 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи. У 2023 році це буде від 2684 грн до 134200 грн.
Фінансові санкції за п. 120.7 ПКУ
У п. 120.7 ПКУ передбачені фінансові санкції за:
— невідображення у Звіті про КІК відомостей щодо наявних КІК та/або невідображення інформації, визначеної підпунктами «г» — «з» пп. 39-2.5.3 ПКУ, щодо наявних КІК;
— неповідомлення контролюючою особою контролюючого органу про набуття частки в іноземній юрособі, утворенні без статусу юрособи, або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юрособою, або про відчуження частки в іноземній юрособі, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юрособою у строки, передбачені пп. 39-2.5.5 ПКУ, — протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю);
— неподання або подання не в повному обсязі контролюючою особою документації з трансфертного ціноутворення, інших копій первинних документів щодо КІК на запит контролюючого органу у випадках, передбачених ст. 39-2 ПКУ.