Бюджетне відшкодування ПДВ: як це відбувається у 2024 році?

Коротко про бюджетне відшкодування

Згідно з пп. 14.1.18 ПКУ бюджетне відшкодування – відшкодування від'ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника.

Основні правила бюджетного відшкодування встановлені у ст. 200 ПКУ.

Приклад. Протягом місяця підприємство придбало товари і відобразило ПК з ПДВ на суму 60 000 грн, а продало товари протягом цього самого місяця, нарахувавши ПЗ з ПДВ тільки на 20 000 грн. Таким чином, сума податкового кредиту (ПК) на 40 000 грн (60 000 - 20 000) перевищує податкове зобов’язання (ПЗ).

Тож ці 40 000 грн підприємство може отримати з бюджету на свій банківський рахунок чи в рахунок сплати інших податків. Це і буде бюджетне відшкодування.

Хоча платник може прийняти рішення, якщо виконуються умови, про які говоритимемо далі, частину з цих коштів отримати на свій рахунок, частину – в рахунок сплати інших податків, а частину–  перенести до складу податкового кредиту наступного періоду. 

Коротко процедура бюджетного відшкодування така:

1. подається декларація за відповідний місяць, в якій фіксується перевищення ПК над ПЗ, і разом з декларацією подається заява у вигляді додатка до декларації, на отримання бюджетного відшкодування;
2. на підставі декларації і заяви зменшується ліміт реєстрації ПН та заява потрапляє до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ;
3. податкова служба проводить перевірку даних декларації та заяви;
4. у разі підтвердження показників декларації та заяви платник отримує відшкодування.

Вся ця процедура може тривати приблизно два місяці.

Далі розглянемо всю процедуру детальніше.

Які платники не мають права на бюджетне відшкодування

За нормами п. 200.4-1 ПКУ, платники податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом «Про санкції», були прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від’ємного значення.

Суми такого від’ємного значення зараховуються у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу – до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Яка сума від’ємного значення не підлягає бюджетному відшкодуванню?

Постачання житла, неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта житлової нерухомості.

Згідно з п. 200.4-2 ПКУ не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від’ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об’єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта житлової нерухомості.

Суми такого від’ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до їх повного погашення податковими зобов’язаннями.

Послуги від нерезидента.

Дивимося відповідь ДПС на запитання в ЗІР (101.26): «Чи може платник ПДВ заявляти бюджетне відшкодування за отриманими послугами від нерезидента, незареєстрованого як платник цього податку?».

ДПС зазначає, що ні. 

Тому що виходячи з норм пп. «б» п. 200.4 ПКУ платник податку не може задекларувати до бюджетного відшкодування суми ПДВ, нараховані за операціями з отримання послуг від нерезидента, незареєстрованого як платник ПДВ, місце постачання яких розташоване на митній території України, оскільки такі суми не сплачуються ні постачальнику послуг, ні до Державного бюджету України.

Товари, знищені під час воєнного стану.

Відповідно до п. 69.29 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ суми ПДВ, включені до складу ПК при здійсненні операцій з придбання товарів, які у подальшому були знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного стану, не включаються до обрахунку суми бюджетного відшкодування та зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення.

Тут нагадаємо норму п. 32-1 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, за якою тимчасово, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником податку в неоподатковуваних податком на додану вартість операціях або операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, товари, придбані в оподатковуваних податком на додану вартість операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану. Причому в цьому разі компенсуюче ПДВ за п. 198.5 ПКУ не нараховується.

Таким чином, якщо підприємство придбало товари, відобразило за ними ПК, і такі товари під час дії воєнного стану знищені внаслідок бойових дій, обстрілів, то від’ємне значення, сформоване за рахунок такого ПК, не підлягає бюджетному відшкодуванню. Воно переноситься до складу податкового кредиту.

Заповнення і подання декларації для бюджетного відшкодування

Платник у загальному порядку заповнює декларацію з ПДВ за звітний місяць, наприклад за листопад 2024 р. Право на отримання бюджетного відшкодування може виникнути тільки якщо за даними декларації ПК перевищує ПЗ.

Рядок 19.

Загальна сума ПЗ відображається в рядку 9, а сума ПК – у рядку 17 декларації. Тож право на бюджетне відшкодування може виникнути тільки якщо показник в рядку 17 перевищує показник у рядку 17.

Таке перевищення (різниця між рядком 17 і 9) записують до рядка 19 розділу ІІІ декларації.

У разі заповнення рядка 19 слід заповнити додаток 2 до декларації, але про додаток – далі.

Рядок 19.1.

Далі слід заповнити комірку рядка 19.1, в якій наводиться з рядка 19 сума перевищення від'ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3 ПКУ, на момент подання декларації.

Причому сума, обчислена відповідно до п. 200-1.3 ПКУ, наводиться в підкомірці до рядка 19.1 декларації.

У п. 200-1.3 ПКУ наведено розрахунок ліміту реєстрації ПН.

Наприклад, платник подає декларацію за листопад 2024 року 16.12.2024. Нехай на цю дату ліміт реєстрації ПН у цього платника, що зазначається в підкомірці до рядка 19.1, – 30 000 грн. Тобто цей ліміт менший за від’ємне значення.

Таким чином, в рядку 19.1 записують 10 000 грн (40 000 - 30 000).

Нехай платник подає декларацію за листопад 18.12.2024 року. А на цю дату ліміт реєстрації, приміром, 45 000 грн. Тобто ліміт більший за від’ємне значення (40 000 грн). Отже, перевищення від’ємного значення на сумою ліміту не виникатиме. А тому рядок 19.1 не заповнюватиметься. 

Щоб дізнатися такий ліміт на момент подання декларації, можна надіслати через Електронний кабінет Запит щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:

• платниками ПДВ – юрособами – форми J1301206;
• платниками ПДВ – фізособами – форми F1301206.

Рядок 20.

Сюди переносять суму від'ємного значення, що не перевищує ліміт реєстрації ПН на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1).

Тож якщо в рядку 19 – 40 000 грн, а в рядку 19.1 – 10 000 грн, то до рядка 20 потрапить 30 000 грн (40 000 - 10 000).

А якщо рядок 19.1 залишається незаповненим, то до рядка 20 переноситься значення з рядка 19.

Якщо в рядку 20 відображена якась сума, то вона спершу зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, якщо такий борг є (рядок 20.1), а залишок суми чи вся сума, якщо боргу немає, підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2) або зараховується до податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 20.3). 

Рядок 20.1.

Тут відображається зарахування у зменшення суми податкового боргу з ПДВ.

Якщо в рядку 20 є сума, то вона спершу зараховується в рахунок зменшення суми податкового боргу. Це передбачено пп. «а» п. 200.4 ПКУ.

При заповненні рядка 20.1 заповнюється додаток 2, про що – далі.

Рядок 20.2.

Саме в цьому рядку відображається сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню. Згідно з пп. «б» п. 200.4 ПКУ платник може спрямувати бюджетне відшкодування:

• на рахунок платника у банку чи небанківському надавачу платіжних послуг (записується до рядка 20.2.1 декларації);
• у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету (записується до рядка 20.2.2 декларації).

При заповненні рядка 20.2 складають і подають із декларацією додатки 2 і 3.

Рядок 20.3.

Тут зазначається сума, яка зараховується до складу податкового періоду наступного звітного (податкового) періоду (рядок 20 – рядок 20.1 – рядок 20.3).

Рядок 21.

Сюди записується сума показників у рядках 19.1 і 20.3. Це від’ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

При заповненні цього рядка слід заповнити додаток 2.

Про митні декларації.

Згідно з п. 200.8 ПКУ до декларації з ПДВ мають додаватися в тому числі оригінали митних декларацій. 

Звісно, що митні декларації подаються, якщо платник здійснював експорт товару. 

У разі ж оформлення електронної митної декларації така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків. Тобто,платник податків самостійно не подає електронну митну декларацію разом з декларацією з ПДВ.

Додаток 2

Цей додаток заповнюється, якщо є показники в рядках:

• 19;
• 20.1;
• 20.2;
• 21.

Розшифрування від’ємного значення (в рядку 19, яке надалі переноситься до інших рядків) здійснюється в таблиці 1.

По суті, в цій таблиці розшифровується податковий кредит, за рахунок якого сформувалося від’ємне значення, в розрізі:

• окремих постачальників;
• періоду складання ПН, РК.

Причому заповнюється у хронологічному порядку виникнення сум від'ємного значення починаючи зі звітного (податкового) періоду, який є найбільш давнім до дати подання декларації (найдавніший звітний (податковий) період) (рядок 1), та закінчуючи найближчим звітним (податковим) періодом.

Наприклад, якщо від’ємне значення звітного місяця сформоване за рахунок ПН від одного постачальника, але яке виникло у жовтні та листопаді на підставі, відповідно, ПН жовтня та листопада, то в таблиці 1 буде два рядки за одним і тим самим постачальником. У першому – показники від’ємного значення за всіма ПН від цього постачальника, що виникло у жовтні, а в другому рядку – за всіма ПН від цього постачальника щодо від’ємного значення, що виникло в листопаді.

Тож спершу заповнюють графи з 1 по 6:

1. порядковий номер;
2. звітний місяць, у якому виникло від’ємне значення;
3. звітний рік виникнення від’ємного значення;
4. податковий номер постачальника, або умовний податковий номер (такі номери для різних ситуації наведені у виносці до цієї графи);
5. період складання ПН, РК;
6. сума від’ємного значення.

Загальна сума від’ємного значення звітного періоду наводиться у рядку «Усього» за графою 6. Саме ця сума зазначається в рядку 19 декларації.

Графу 7 в цій статті ми не розглядаємо. Вона стосується правонаступника ліквідованого платника ПДВ.

Сума, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ і яка переноситься до рядка 20.1 декларації, відображається у графі 8 рядка «Усього». Причому, на наш погляд, в рахунок зменшення податкового боргу зараховується від’ємне значення за періоди, що виникли раніше. Тобто спершу зараховується від’ємне значення з рядка 1, потім 2, 3 і так далі.

У графі 9 розшифровується сума бюджетного відшкодування, підсумок якого в рядку «Усього» зазначається в рядку 20.2 декларації. У цій графі можуть зазначатися тільки ті суми ПДВ, які фактично сплачені платником ПДВ своїм постачальникам або до Держбюджету України у звітному та попередніх звітних періодах. 

Наприклад, якщо від’ємне значення листопада сформовано за рахунок ПК щодо придбаних товарів на суму 60 000 грн, у т.ч. ПДВ 10 000 грн, і ці товари платник повністю оплатив постачальнику у листопаді, то суму від’ємного значення можна відобразити у графі 9 додатка 2 до декларації за листопад. Якщо ж ці товари оплачені у грудні, то в листопадовому додатку у графі 9 зазначене від’ємне значення не відображається. Воно може бути відображене не раніше грудневого додатка.

Причому у графі 9 може зазначатися також ПДВ, сплачений при імпорті товарів, за яким відображається податковий кредит.

Не може відображатися у графі 9 ПДВ постачальника, в разі якщо оплату здійснено не коштами, а внаслідок проведення бартерних операцій.

До бюджетного відшкодування можна також заявляти від’ємне значення, сформоване ПК за ПН на дату здійснення попередньої (авансової) оплати. Таку думку податкова служба висловлювала в багатьох своїх консультаціях (див., наприклад, ІПК ДПСУ від 05.03.2024 №1137/ІПК/99-00-04-02-03 ІПК). 

Якщо у графі 9 таблиці 1 декларуються до бюджетного відшкодування суми податку, який виник за рахунок коригування податкових зобов'язань за операцією з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, до такий податок розшифровується в таблиці 1.1.

У графі 10 таблиці 1 розшифровується сума, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Підсумок графи 10 у рядку «Усього» переноситься до рядку 21 декларації.

В останньому рядку таблиці 1 у великій комірці під графами 9 і 10 зазначається різниця показників у рядках 20 і 20.1. По суті, це максимально можлива сума, яка може підлягати бюджетному відшкодуванню за умови, що ПДВ оплачене платником постачальникам товарів/послуг.

Додаток 3

Додаток 3 до декларації складають у разі заповнення рядка 20.2 декларації, в якому зазначається сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню.

Цей додаток є заявою про повернення суми бюджетного відшкодування тощо.

Тут зазначається інформація про напрями бюджетного відшкодування:

1. якщо бюджетне відшкодування коштами – сума (яка має відповідати рядку 20.2.1 декларації), номер рахунку і найменування банку чи небанківського надавача платіжних послуг;
2. якщо бюджетне відшкодування в рахунок сплати податків (грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету) – код бюджетної класифікації, рахунок платежу в Казначействі і сума відшкодування (значення рядка «Усього» графи 4 повинно дорівнювати значенню рядка 20.2.2 декларації).

Про які платежі, що сплачуються до державного бюджету і в рахунок сплати яких можна зарахувати бюджетне відшкодування, йдеться?

Наприклад, в ІПК ДФCУ від 24.04.2018 №1839/6/99-99-12-02-01-15/ІПК зазначалося, що лише на сплату грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з платежів, які повністю сплачуються до державного бюджету. З одного боку, перелік загальнодержавних податків наведено в п. 9.1 ПКУ. Але не всі вони повністю сплачуються до держбюджету згідно з БКУ. Наприклад, податок на прибуток, ПДФО розподіляються в різних пропорціях до державного та місцевого бюджетів, тобто сума від’ємного значення з ПДВ не може бути зарахована в погашення грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з таких податків.

Тож перелік платежів, в рахунок сплати яких можна зарахувати бюджетне відшкодування, слід дивитися у ст. 29 БКУ.

Зменшення ліміту реєстрації

Зверніть увагу! Відшкодування ПДВ з бюджету має наслідком зменшення суми, на яку платник – одержувач відшкодування має право зареєструвати податкові накладні або розрахунки користування до них! Причому зменшення відбувається ще до отримання коштів.  

Вже на підставі поданої декларації зменшується ліміт реєстрації ПН, адже сума відшкодування (показник ∑Відшкод) входить до формули в СЕА ПДВ (див. п. 200-1.3 ПКУ).

Внесення інформації з додатка 3 (заяви) до Реєстру

Інформація з заяви (додатка 3) вноситься до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження (див. пп. 200.7.2 ПКУ).

Дані, які вносяться до Реєстру, наведені в п. 200.7.1 ПКУ.

Реєстр ведеться згідно з нормами Порядку №26.

Проведення перевірки заявлених даних

Після подання декларації із заявою на бюджетне відшкодування (додаток 3) протягом 20 календарних днів, наступних за днем граничного подання декларації, проводиться камеральна перевірка такої декларації (п. 76.3, 200.10 ПКУ).

Наприклад, граничний строк подання декларації за листопад 2024 року – 20.12.2024. Тож перевірку такої декларації має бути проведено у строк до 09.01.2025 р. включно.

Під час проведення камеральної перевірки може бути призначено документальну позапланову перевірку (див. пп. 78.1.8 ПКУ), яка проводиться у строк 40 календарних днів, що настають за днем граничного подання декларації (п. 200.11 ПКУ). А рішення про таку перевірку має бути прийнято не пізніше граничного строку проведення камеральної перевірки. Тож за наведеним прикладом документальну позапланову перевірку може бути проведено до 29.01.2025 р. включно.

Згідно з пп. 78.1.8 ПКУ документальну позапланову перевірку може бути призначено, якщо сума від’ємного значення ПДВ чи заявленого бюджетного відшкодування становить понад 100 000 грн.

Повторимо, що документальну позапланову перевірку може бути проведено, але її проведення не є обов’язковим. Тож податкова служба може узгодити бюджетне відшкодування і без проведення документальної позапланової перевірки.

Отримання бюджетного відшкодування

Відповідно до п. 200.12 ст. 200 ПКУ зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі з однієї із таких дат:

а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі якщо контролюючим органом були внесені до Реєстру відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;

б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі якщо контролюючим органом не були внесені до Реєстру відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов’язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого ПКУ для складення акта перевірки, в разі якщо контролюючим органом не були внесені до Реєстру відомості про дату складення акта перевірки;

г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого ПКУ для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі якщо контролюючим органом не були внесені до Реєстру відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;

ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами «б» і «в» п. 200.12 ПКУ, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

У випадках, передбачених підпунктами «а», «г» і «ґ» п. 200.12 ПКУ, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі.

Після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування Казначейство перераховує узгоджену суму бюджетного відшкодування платнику податку або на рахунки для сплати його зобов’язань до бюджету протягом п’яти робочих днів після узгодження (див. п. 200.13 ПКУ). 

Наприклад, якщо суму бюджетного відшкодування узгодили за наслідками камеральної перевірки, приміром, 09.01.2025, то відшкодування має бути проведено до 16.01.2024 включно. Якщо узгодили на підставі документальної позапланової перевірки 29.01.2025, відшкодувати мають до  05.02.2025 включно.

Відмова за результатами перевірки

Під час камеральної чи документальної позапланової перевірки податкова служба може виявити помилки, й у такому разі у бюджетному відшкодуванні відмовляють. Відмову оформляють, складаючи податкове повідомлення-рішення, яке і надсилають платникові.

У разі відмови у бюджетному відшкодуванні оформляють ППР за такими формами (див. Порядок №1207):

• «В1» – у разі завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у тому числі якщо заявлені до відшкодування суми податку на додану вартість на момент перевірки були відшкодовані платнику податку;
• «В3» – у разі відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Строк позовної давності для бюджетного відшкодування

Дивимося відповідь ДПС на запитання в ЗІР (101.26): «Чи може платник податку задекларувати бюджетне відшкодування, якщо з дня виникнення права на таке декларування минуло понад 1095 днів?».

ДПС відповідає, що платник податку має право враховувати у складі заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ залишок від’ємного значення податку до повного його погашення, незалежно від закінчення термінів позовної давності (1095 днів), у разі коли суми ПДВ, з яких сформовано такий залишок, були сплачені постачальникам товарів/послуг.

Тобто строку позовної давності для бюджетного відшкодування немає.