Акти послуг, робіт та оренди по-новому за Законом №4791: що за нові правила та з якого числа вони діють?

1. Що за Закон №4791 було прийнято 24.02.26 р.?
2. Яка проблема спричинила необхідність змін в існуючому Законі про бухоблік?
3. Що саме зміниться у Законі про бухоблік із прийняттям Закону №4791?
4. Який тепер буде алгоритм дій сторін?
5. На які господарські операції поширюватиметься новація? 
6. Коли запрацюють зміни? 
7. Що з «перехідними» операціями?

Що за Закон №4791 було прийнято 24.02.26 р.?

Сучасні правила оформлення первинних документів ми розглянули у статті:  Усе про первинні документи: обов'язкові реквізити, правила оформлення та зберігання, що робити при втраті. Зокрема, ми нагадували про такі обов'язкові реквізити первинного документа, щоб він мав юридичну силу (ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік»; п. 2.3 Положення №88):

• назву документа (форми);
• дату складання;
• назву підприємства, від імені якого складено документ;
• зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
• посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
• особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Але нещодавно законотворці вирішили змінити ці правила стосовно оформлення актів. Для цього був прийнятий Закон України «Про внесення зміни до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо спрощення оформлення первинних документів з надання послуг» від 24.02.2026 №4791-ІХ (колишній законопроєкт №14023).

Ми повідомляли про це у новині, а з текстом Закону №4791 ви можете ознайомитись за посиланням.

Яка проблема спричинила необхідність змін в існуючому Законі про бухоблік?

У бухгалтерському обліку існує давня проблема, пов’язана з переліком обов’язкових реквізитів первинного документа, зазначеним у ч. 2 ст. 9 Закону №996. Як ми писали вище, до них належать, зокрема: 

• посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення. Ця вимога не діє тільки для банківських первинних документів;
• особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тому хоча дата підписання первинного документа і не є його обов’язковим реквізитом, до такого підписання документ не визнається первинним. А отже, відображати господарську операцію, щодо якої він складений, в бухгалтерському та податковому обліку не можна. Саме так, і в податковому обліку теж, адже ПКУ теж згадує про первинні документи, і не одноразово!

Особливо гостро ця проблема впливає на облік робіт та послуг. Адже в цьому випадку складається первинний документ про їх приймання-передачу (як правило, під назвою «акт»). Який мають підписати обидві сторони договору. І не просто підписати, а і вказати свою посаду та прізвище. 

Щодо оренди (найму), то, хоча надання майна в користування іншим особам і не вважається послугою за ЦКУ, на практиці сторони договору теж оформлюють акт приймання-передачі послуг оренди. А отже, проблема дати підписання такого акту є актуальною і для орендаря з орендодавцем. 

При цьому серед обов’язкових реквізитів первинних документів є такий, як дата складання документа. Добре, якщо дата складання і дата остаточного оформлення первинного документа збігаються. А якщо ні? 

Цій проблемі стосовно актів приймання-передачі робіт та послуг присвячено не одне роз’яснення ДПСУ та Мінфіну, а також наші численні статті: 

• Роботи виконані, але замовник акт не підписав – як довести право на винагороду? 
• Замовник не підписав акт наданих послуг: що з ПДВ?
• Замовник підписав акт через кілька місяців після складання: що робити виконавцю? 

Загалом обійти вимогу наявності підпису в первинному документі з боку іншої сторони договору можна було і раніше; таку можливість надає п. 3.4 Положення №88.  Але такий «обхід» має два кроки:  

1. Складання внутрішнього первинного документа на підставі тих даних, які має одна сторона договору для фіксації здійснення господарської операції; 
2. Отримання первинного документа від контрагента і звіряння його з внутрішнім первинним документом. За наявності різниці в бухобліку проводяться коригування (за основу береться, звісно, той документ, який надходить від контрагента. 

А зміни до Закону №996 дозволять виконавцю робіт та надавачу послуг, орендодавцю не здійснювати жодних додаткових кроків. Зовсім скоро (а Закон №4791 набере чинності з 1 числа місяця, наступного після його опублікування) вже можна буде не чекати, коли замовник підпише акт, а проводити його в бухгалтерському та податковому обліку одразу після складання. 

Що саме зміниться у Законі про бухоблік із прийняттям Закону №4791?

Зміни, які будуть внесені до основного Закону про бухоблік, невеликі за обсягом. Це всього лише один абзац, який додається до ч. 2 ст. 9 Закону №996. Однак цей абзац має велике значення для тих, хто складає акти приймання-передачі або інший первинний документ для оформлення приймання-передачі робіт, послуг.  

Таким чином скасовується обовʼязковість другого підпису на актах виконаних робіт та інших первинних документах (за згодою сторін)! Можна буде не чекати, коли замовник підпише акт, а проводити його в бухгалтерському та податковому обліку одразу після складання. 

Який тепер буде алгоритм дій сторін?

1. Укладаємо договір на роботи, послуги у письмовій формі;
2. У цьому договорі прописуємо умову, що первинний документ на приймання-передачу робіт, послуг не буде (або може не) містити: 

• посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
• особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

   Така норма договору не буде порушенням вимог до оформлення первинного документа, а її наявність дозволить складати акти без цих реквізитів.

   3. При складанні акта зазначаємо в ньому інформацію про дату (період) надання послуг, виконання робіт або найму (оренди).

   Ця умова є обов’язковою, і без її виконання акт без підписів первинним документом не визнають!

На які господарські операції поширюватиметься новація? 

Цей перелік чітко визначений самими змінами. 

Без підписів сторін (або без зазначення, хто саме підписав) можна буде складати такі акти приймання-передачі: 

• наданих послуг; 
• виконаних робіт; 
• найму (оренди). 

Ця новація не поширюється на документування: 

• господарських операцій, оплата за які здійснюється за рахунок публічних коштів; 
• господарських операцій, здійснених на виконання договорів найму (оренди) державного або комунального майна; 
• договорів будівельного підряду, проєктно-вишукувальних робіт; 
• договорів про пожертву, благодійну або гуманітарну допомогу

Тобто для приймання-передачу послуг оренди майна, яке знаходиться у приватній власності, акта без підписів буде достатньо. А от якщо майно державне або комунальне – без підписів та зазначення, хто саме підписав акт, не обійтись! 

Те саме і з підрядом. Як правило, договором підряду оформляються замовлені роботи. То виходить, що майже всі види робіт можна закривати актами без підписів, крім будівельного підряду та проєктно-вишукувальних робіт, які теж є підготовчим етапом для будівництва. 

Які роботи здійснюються за договором будівельного підряду? 

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. 

Ч. 2 ст. 875 ЦКУ

Коли запрацюють зміни? 

Як передбачено Законом №4791, він набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування. Зараз Закон на підписі у Президента (направлено на підпис 27 лютого), тож, якщо він буде підписаний у березні, то зміни запрацюють вже з 1 квітня 2026 року.

Однак Закон №996 змінять, а як же Положення №88 та інші нормативні акти, які встановлюють правила оформлення актів на роботи та послуги? Кабміну та НБУ надане розпорядження привести їх у відповідність до новацій протягом 3 місяців з дати набрання чинності Законом №4791. 

Що з «перехідними» операціями?

Остання інтрига залишається щодо так званих «перехідних» операцій. Що робити тим, хто уклав договори оренди, підряду, послуг до набрання чинності Законом №4791?

На нашу думку, якщо ви бажаєте скористатися новаціями, після набрання чинності Законом №4791 (про що ми обов’язково повідомимо!) треба буде внести зміни до договорів – зазначити в них можливість не підписувати акти та/або не зазначати в них прізвища та посади підписантів. 

Але, звісно ж, що нові правила документального оформлення стосуватимуться лише операцій, які здійснювалися після набрання чинності Законом №4791 (бо закон не має зворотної сили) і після внесення відповідних змін до договору.

Щоб не створювати спорів, радимо оформити ці зміни таким чином, щоб вони були задіяні до актів, які відображають операції, що почалися і закінчилися вже після набрання чинності Законом №4791 та змінами до договору. Тобто не застосовувати нові правила до «перехідних» операцій.

***

Читайте також:

• Закон про нові правила для актів послуг, робіт та оренди вже на підписі у Президента
• В Мінекономіки розповіли про наслідки нових правил складання Актів з послуг, робіт та оренди
• Нове оформлення актів з послуг, робіт та оренди: чому бухгалтери не відчують полегшення?