Припустимо, що сторони договору підряду домовилися, що якщо під час підписання акта виникнуть суперечності, кожна сторона має викласти свою думку. За відмови однієї зі сторін від складання або підписання акта вона зобов’язана письмово обґрунтувати свої заперечення. За відсутності письмового обґрунтування відмови від підписання акта протягом 2-х діб з моменту пред’явлення акт, пред’явлений замовником підряднику, приймається як остаточний та вважається таким, що узгоджений підрядником.
При цьому важливим є те, що при виконанні підрядних робіт сторони можуть передбачити приймання-передачу виконаних робіт поетапно. Тому і акти можуть складатись як поетапно, так і загально, на всі етапи виконання робіт.
Але наразі нас цікавлять два питання:
- Чи може підписаний лише одною стороною акт бути доказом виконання робіт та приймання робіт?
- Які дії має вчинити підрядник для отримання оплати таких робіт?
Відмова від підписання та реальне виконання робіт
Нагадаємо. що замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові (ч. 1 ст. 853 ЦКУ).
Замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, – етапу робіт, зобов’язаний негайно розпочати їх приймання. Передання робіт підрядником і приймання їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї зі сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими (ч. 1, 2 ст. 882 ЦКУ).
Такими чином, у разі якщо замовник не підписав акт та не висловив заперечення щодо виконаних робіт, то такі роботи вважаються прийнятими.
Втім, суди вважають, що передання і примання робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов’язків можливе за наявності реального виконання робіт підрядником за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови замовника про причини неприймання робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором (постанова ВС від 17.08.2021 у справі №910/16308/20).
Тому підписаний підрядником в односторонньому порядку акт може бути доказом передання і приймання робіт за договором будівельного підряду лише у разі реального виконання робіт підрядником за договором.
Водночас, якщо ми говоримо про поетапне виконання робіт, то, на думку судів, саме підрядник має доводити обставини виконання ним як підрядником передбачених договором робіт щодо окремих етапів, тобто довести обставини реального виконання робіт за договором, передбачених зазначеними етапами.
Дії підрядника у разі відмови підписати акт
Водночас підрядник у разі відмови замовника від підписання акта повинен не лише підписати акт зі своєї сторони.
Загалом ВС дотримується сталої та незмінної позиції, що за таких умов підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а повинен лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта.
Обов'язок прийняти виконані роботи, а в разі виявлення недоліків робіт – негайно про них заявити (у т. ч. шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника (постанова ВС від 17.08.2021 у справі №910/16308/20).
Але підрядник має вжити заходів, спрямованих на передачу ним виконаних робіт замовнику, під час якої (передачі) могло б бути встановлено факт виконання робіт саме підрядником та їх якість, у чому, по суті, і полягає сенс цієї процедури, а не лише у доведенні факту непідписання (чи відмови від підписання) акта, складеного і підписаного в односторонньому порядку поза процедурою передання/приймання робіт.
У разі якщо замовник відмовився від підписання акта, а відмова є свідомою дією небажання прийняти оглянуті роботи, для судів важливо отримати підтвердження того, що підрядник надсилав повідомлення як про закінчення виконання робіт, так і про готовність їх до передачі замовнику.
Так, Верховний Суд у постановах від 21.08.2019 у справі №917/1489/18, від 05.02.2020 у справі №904/2082/19, приймаючи відповідні рішення щодо застосування ст. 853, 882 ЦКУ, дійшли такого висновку.
Передання і приймання робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов’язків є можливими одночасно за виконання таких вимог (процедури передання-приймання робіт):
- за наявності реального виконання робіт за договором;
- у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприймання робіт у строк, визначений договором;
- в акті наявна відмітка про відмову від підписання (з посиланням як на дату та номер повідомлення замовника про закінчення виконання робіт, так і про готовність їх до передачі замовнику).
Щодо зобов’язання з оплати за договором, то у разі якщо замовника не було повідомлено про закінчення виконання робіт і йому не було надіслано акти виконаних робіт, а лише наявні підписані тільки підрядником акти з відміткою про відмову від його підписання під час передання робіт (не дотримано порядок ст. 882 ЦКУ), зобов’язань оплатити визначену у ньому вартість робіт не виникає (справа №905/2339/15).
Тому підставою для здійснення оплати, справді, є акт підрядника, але такий, який:
по-перше, складається за наслідками процедури передавання-приймання робіт, які є реально виконаними;
по-друге, якщо і підписаний в односторонньому порядку, то лише з відміткою про відмову однієї зі сторін від підписання акта.
Нагадаємо, суди й у господарських спорах запровадили принцип з’ясування реальності дії сторін договору. І для їх оплати в суді насамперед з’ясовуватимуть, чи справді роботи виконувались (справа №914/2355/21, про це ми писали тут).
Суд нагадав, що основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як-то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою. Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.
Чи працює процедура передавання робіт під час війни?
Після початку повномасштабного вторгнення сторони договорів підряду або продовжували строки виконання робіт, або розривали договори підряду – залежно від ситуації. Втім, до судів почали надходити справи про оплату вже виконаних робіт до дати припинення договорів підряду або повернення авансу (якщо такий був сплачений).
Водночас суди і далі наполягають на позиції, що у разі коли підрядник не зміг у повному обсязі виконати свої зобов'язання за укладеним договором, тому що 24 лютого 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення рф та, зокрема, просив зафіксувати фактично виконані роботи та оформити їх в акті виконаних робіт із підтвердженням готовності виконувати свої зобов'язання за цим договором, самого факту посилання на форс-мажор недостатньо.
Щодо встановлення факту настання форс-мажору, то відповідно до п. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» виключною компетенцією засвідчувати зазначену подію наділено Торгово-промислову палату України (далі – ТПП України) та її регіональні підрозділи.
При цьому сам собою факт існування обставини автоматично не підтверджує форс-мажор. Така обставина стане форс-мажорною лише у випадку, якщо особою буде доведено неможливість виконання через неї передбачених умовами договору зобов'язань (рішення господарського суду Дніпропетровської області у від 14.12.2023 у справі №904/2868/23).
Тож саме сертифікат ТПП України підтверджує період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) і є належним доказом, який підтверджує неможливість належного виконання підрядником своїх зобов'язань внаслідок форс-мажору (обставин непереборної сили).
На нашу думку, у разі коли замовник не може прийняти виконані роботи та/або надіслати заперечення на отриманий акт виконаних підрядних робіт, то йому може також стати у пригоді сертифікат ТПП – проте це залежатиме від багатьох обставин, зокрема чи мав він можливість отримати повідомлення про передання-прийняття робіт, чи повідомив він підрядника про зміну місцезнаходження, чи мав від доступ до об’єкта для приймання виконаних робіт, на яких територіях перебував об’єкт на момент отримання повідомлення (закінчення (окремого етапу) робіт від підрядника тощо. У будь-якому разі відповідальність за неприймання робіт чи за відсутність мотивованої відмови від підписання акта покладається на замовника.