Оплата робіт, якщо замовник не підписує акти: судова практика

Коментар до Постанови ВС від 02 червня 2023 року у cправі № 914/2355/21 

Коментована нами справа є доволі цікавою, адже

• з одного боку, маємо спір про державні кошти державного підприємства - ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Департаменту дорожнього господарства Львівської облдержадміністрації та Служби автомобільних доріг у Львівській області,
• з другого – йдеться про стягнення коштів за виконані роботи, які не були прямо прописані у договорі, тобто, на думку Департаменту дорожнього господарства та Служби автомобільних доріг (далі – Замовники) не замовлялись.

І ще один момент: сума спору є доволі незначною для таких договорів, а саме – 462 473,00 грн, які виконавець вимагав сплатити за роботи, які прямо не прописані у договорі. Адже, на його думку, ці роботи мали бути виконані в силу прямого зв’язку із замовленими роботами.

Отже, сторони уклали договір на виконання підрядних робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг.

У грудні 2018 року ДП виконало роботи із зимового утримання автомобільних доріг, про що склало акти приймання виконаних будівельних робіт (форми №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат.

Але замовник відмовився їх підписати та оплатити – коштів на оплату додаткових робіт у межах бюджетних асигнувань виділено не було. Причина – відсутність планів-завдань на виконання робіт щодо зимового експлуатаційного утримання автомобільних доріг.  

При цьому всі інші роботи, що були виконані зі сторони ДП, відповідають переліку послуг/робіт на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання доріг у повному обсязі. 

Спочатку ДП у позасудовому порядку намагалося врегулювати питання щодо неприйнятих і неоплачених та фактично виконаних у грудні 2018 року робіт. Надсилався лист-звернення та докази виконання вказаних робіт. Однак замовник хоча і не заперечував, що такі роботи було виконано, але відмовився їх оплатити, в результаті чого ДП змушено було звернутися до суду.

Умови договору – чи можна навести повний перелік робіт?

Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги та стягнув спірну суму. Апеляційна інстанція стала на інший бік, адже всі документи (актами №КБ-2в та довідками №КБ-3), що були подані суду, підписані лише однієї стороною – ДП (підрядником). Хто ж має рацію?

Правова позиція ВС щодо акта виконаних робіт за договором підряду, підписаного однією стороною, полягає у такому: 

• передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов’язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором;
• якщо Замовник на порушення вимог ст. 853, 882 ЦКУ безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є порушенням умов договору.

Таким чином, для встановлення наявності підстав для оплати робіт за договором підряду, які оформлені актом прийняття-передачі робіт, підписаним лише однією стороною договору (підрядником), необхідним є встановлення та оцінка таких істотних обставин для цього, як обґрунтованість відмови Замовника від підписання актів виконаних робіт та реального/фактичного виконання робіт за договором підряду.

Важливо! Суд першої інстанції наголосив, що певні роботи, для яких встановлені ДСТУ та інші стандарти (ГБН Г. 1 -218-182:2011, СОУ 42.1-37641918-105:2013, (45233142-6 Ремонт доріг)), на що сторони посилаються у договорі, підрядник має в обов’язковому порядку їх враховувати. Навіть якщо ці роботи прямо не зазначені в самому договорі. До речі, це, в окремих випадках, може цілком законно розширити перелік виконуваних робіт без збільшення суми договору.

Реальність госпоперації вирішує усе

ВС звернув увагу на таке:

1. Замовник визнав, що для виконання договору на оплату виконаних робіт виділив 31 155 981,00 грн без жодного плану-завдання, і такі плани-завдання не видавались жодного разу на будь-який вид робіт та будь-який період їх виконання. Спірний період відносин без планів-замовлень не є виключним випадком, а є звичним для сторін стосовно провадження госпдіяльності за вказаним договором;
2. Замовник не висловлював жодних заперечень щодо фактичного виконання робіт ДП, їх обсягу та якості - ні у відповіді на направлені їм акти №КБ-2в та довідки №КБ-3, ні в суді. Разом з тим не надано доказів, що роботи з утримання автомобільних доріг у цей самий період виконував будь-який інший підрядник, якому надавали плани-завдання на їх виконання;
3. Замовник не заперечує, що роботи, виконані ДП у межах ціни договору (ціна договору не перевищена, а сума стягнення 462 473,00 грн входить в цю межу);
4. роботи щодо зимового утримання автомобільних доріг є роботами із забезпечення безпечного проїзду автотранспорту, які згідно з пп. 7.4.13 П Г.1-218-118:2005 «Єдині правила зимового утримання автомобільних доріг», а також згідно з п. 5.8 Договору підряду підлягають обов’язковому виконанню, крім випадку надходження письмової заборони Замовника на виконання окремих конкретних робіт;
5. Замовник підтверджує те, що ДП зобов’язаний забезпечувати безпеку дорожнього руху та повною мірою відповідає за належне утримання дороги, несе майнову відповідальність за шкоду, завдану власникам ТЗ, іншим учасникам дорожнього руху з їх повною компенсацією.

Тому ВС вирішив, що виконання підрядником робіт, пов’язаних із зимовим утриманням доріг, було передбачено сторонами у договорі, а відсутність заявок з боку замовника не звільняла підрядника від обов’язку негайно розпочати виконання робіт відповідно до державних стандартів правил зимового утримання доріг. 

Отже, ВС став на бік виконавця і присудив, що замовник має ці роботи оплатити.

Тим самим ВС відступив від свого ж правового висновку у постанові від 24.11.2022 у справі №914/1904/21, де зазначалося, що відсутність планів-завдань щодо робіт від замовника свідчить, що сторони не досягли згоди стосовно істотних умов договору підряду всупереч ч. 1 ст. 853 ЦКУ. І це звільняє замовника від обов’язку їх оплатити.

Висновки

Отже, ВС вважає, що при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг/виконання робіт, як з боку замовника, так і з боку виконавця (підрядника), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі. 

Проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив’язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов’язку здійснити таку оплату. Адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.

Водночас неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.

Як бачимо, суди й у господарських спорах запровадили принцип з’ясування реальності дії сторін договору. І для їх оплати в суді в першу чергу з’ясовуватимуть, чи справді роботи виконувались, а вже в другу – чи замовляв їх замовник. 

***

Читайте також: Покупець відмовляється оплатити за відвантажений товар: які наслідки?