- Які правила бухгалтерського обліку щодо первинних документів
- Що робити, якщо акт передано на підпис замовникові, а він підписав його через два місяці?
- Як запізнення із оформленням акта впливає на ПДВ?
Які правила бухгалтерського обліку щодо первинних документів
Класичний випадок з практики: підприємство виконало роботи або надало послуги замовнику, і треба визнати дохід. Згідно з п. 10 НП(С)БО 15 дохід, пов’язаний із наданням послуг, визнається виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції.
У цій та наступних нормах НП(С)БО 15 сказано про послуги, але з погляду обліку поняття послуг включає в тому числі і роботи.
З наведеного зрозуміло: якщо роботи виконано (послуги надано) і договором передбачається, що вони мають бути оплачені, то за ними потрібно визнавати дохід, незалежно від того, чи прийнято такі роботи (послуги) замовником. Тобто юридичний факт прийняття робіт замовником не впливає на відображення операції виконання робіт у бухгалтерському обліку.
Водночас згідно з ч. 1 ст. 9 Закону про бухоблік підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Тобто відобразити дохід від наданих послуг й одночасно заборгованість замовника слід на підставі первинного документа, яким в описаній ситуації є акт приймання-передачі.
Отже, якщо роботи виконано, приміром, у лютому 2026 року, і цього самого місяця складено акт приймання-передачі, то саме в лютому потрібно відображати операцію з виконання робіт:
Д-т 361 К-т 703.
Що робити, якщо акт передано на підпис замовникові, а він підписав його через два місяці?
Відповідно до п. 2.5 Положення №88, правилами документообігу (хоча, скоріше, в обліковій політиці) підприємства можна передбачити можливість відображення господарської операції, щодо якої на момент закінчення складання облікових регістрів бухгалтерського обліку за звітний період від контрагента не отримано первинного документа.
Підставою для перенесення інформації про таку господарську операцію до облікових регістрів бухгалтерського обліку є належним чином оформлений внутрішній первинний документ (акт), складений посадовою особою, відповідальною за приймання-відпуск товарно-матеріальних цінностей, робіт і послуг.
Читайте також:
Відповідно до п. 3.4 Положення №88, у місяці надходження від контрагента первинного документа щодо господарської операції, інформація про яку в минулих звітних періодах була перенесена до облікових регістрів бухгалтерського обліку згідно з внутрішнім первинним документом (актом), до облікових регістрів бухгалтерського обліку за звітний період переноситься інформація про таку господарську операцію.
При цьому її обсяг зазначається шляхом коригування на суму різниці (за наявності) між оцінкою такої господарської операції за внутрішнім первинним документом (актом) та первинним документом, отриманим від контрагента.
Підтверджує це і лист Мінфіну від 14.12.2021 №41010-06-5/38675.
Отже, в описаній ситуації може бути такий порядок дій:
Крок 1.
Підприємство затверджує наказом по підприємству правила документообігу, в яких зазначає: якщо акт від замовника не отримано своєчасно, дохід відображається в бухобліку на підставі примірника акта, підписаного тільки представником підприємства-виконавця, з додатковою позначкою такого представника на акті, який передається до бухгалтерії для відображення операції у бухгалтерському обліку в місяці виписування акта. В цих правилах також зазначається, що в разі отримання від замовника підписаного акта в обліку на дату отримання акта від замовника відображається різниця (якщо вона є) між показниками підписаного замовником акта і примірником акта без підпису замовника. Хоча, як правило, такої різниці не буде.
На нашу думку, це можна прописати і в наказі про облікову політику підприємства. Докладно про цей наказ ми розповідали у статті «Наказ про облікову політику підприємства: інструкція із заповнення (+14 корисних таблиць)».
Крок 2.
У разі наявності таких правил на підприємстві бухгалтерія проводить акт приймання-передачі робіт (послуг), складений цим підприємством-виконавцем, без підпису замовника. У місяці надання таких послуг або виконання цих робіт.
Крок 3.
Після того як акт повернеться з підписом замовника, треба буде його звірити з тим, який передавався на підпис – чи не було в нього внесено представниками виконавця і замовника якихось змін? Адже іноді буває і так. Якщо різниця є, то вносимо зміни в облік на цю різницю.
Якщо підприємство-виконавець не дотримається наведених норм Положення №88 та порад Мінфіну, доведеться відображати запізнілий акт у порядку виправлення помилок.
Помилку поточного року, яка цього самого року виправляється, відображають у бухгалтерському обліку в місяці надходження акта: Д-т 361 К-т 703. А якщо виправляється помилка минулого року: Д-т 361 К-т 44.
Якщо підприємство є платником податку на прибуток і облікова помилка призвела до помилки в декларації з податку на прибуток, потрібно буде виправляти і показники декларації.
Як запізнення із оформленням акта впливає на ПДВ?
Податкове зобов’язання з ПДВ виникає на дату, яка настає раніше, – дату отримання коштів від наданих послуг чи дату оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (див. п. 187.1 ПКУ).
Формально, якщо акт не підписаний замовником, він не вважається остаточно оформленим.
Але на практиці податківці вимагають визнавати ПЗ з ПДВ датою складання такого акта. Тому якщо акт оформлено, приміром, 28 лютого 2026 року, то саме на цю дату слід скласти і податкову накладну, яку зареєструвати в ЄРПН.
Податкове зобов’язання з ПДВ за такою податковою накладною потрібно відобразити у декларації з ПДВ за лютий 2026 року.
Якщо підприємство цього не зробило, воно, на думку ДПС, припустилося помилки, яку потрібно виправити. Незалежно від дати реєстрації податкової накладної (і того, чи буде вона взагалі складена виконавцем та зареєстрована в ЄРПН), треба уточнити показники декларації з ПДВ за лютий 2026 року і додати до неї дані про обсяг постачання та суму ПДВ за такими послугами.
Чи буде штраф за уточнення декларації з ПДВ?
В мирний час, звісно, що був би, згідно зі ст. 50 ПКУ (так званий «самоштраф»). Але під час воєнного стану «самоштраф» при самостійному виправленні помилок у податковій звітності – не застосовується.
Тож не чекайте, доки до вас прийде податкова перевірка – виправляйте помилки самостійно і безоплатно.
Чи буде штраф за несвоєчасну реєстрацію ПН?
А ось тут штраф буде. Докладно про нього ми розповідали у статті «Які штрафи за несвоєчасну реєстрацію ПН та РК до них у 2026 році?».
Відповідно до п. 90 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ щодо ПН, датованих після 16.01.2023, штраф за порушення платником ПДВ граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН, передбачених п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, встановлюється у таких розмірах:
- до 15 календарних днів – 2% суми ПДВ, зазначеної у таких ПН/РК;
- від 16 до 30 календарних днів – 5% такої суми ПДВ;
- від 31 до 60 календарних днів – 10% такої суми ПДВ;
- від 61 до 365 календарних днів – 15% такої суми ПДВ;
- на 366 і більше календарних днів – 25% такої суми ПДВ.
