Круглий стіл КЦПРБ: «Майбутнє офшорних схем в Україні»
Вилучено з «Моїх новин»
12 грудня у прес-центрі ІА "ЛІГАБізнесІнформ" відбудеться круглий стіл Київського центру підтримки та розвитку бізнесу, присвячений ініціативам Правління по боротьбі з мінімізацією податків українськими компаніями із застосуванням офшорних схем та інших «нерезидентних» інструментів
28.11.20123 635
Посилання скопійовано
Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Спикеры круглого стола обсудят следующие вопросы:
Есть ли реальные перспективы побороть оффшорные схемы минимизации налогов в Украине?
Какие методы борьбы с оффшорными схемами могли бы оказаться эффективными?
Какие оптимизационные схемы могут пострадать в результате таких мер, а какие останутся нетронутыми?
Чем на сегодняшний день рискует бизнес, минимизирующий налоговую нагрузку с помощью оффшорных инструментов?
Зверніть увагу! Матеріали в розділі «Новини», а також коментарі до них можуть містити аналітичні погляди сторонніх експертів та представників державних органів. Редакція докладає зусиль для перевірки достовірності даних, проте думка авторів може не збігатися з позицією редакції.
Оскільки податкове та бухгалтерське законодавство постійно змінюється, ми рекомендуємо використовувати наведену інформацію як довідкову та звертатися за індивідуальною консультацією перед прийняттям фінансових рішень. Редакція здійснює модерацію коментарів відповідно до Редакційної політики сайту.
Українські підприємці отримали новий інструмент для управління коштами та планування витрат. ПриватБанк та Mastercard оголосили про запуск бізнес-картки для фізичних осіб-підприємців із спеціальним кредитним лімітом “Підприємницький”
Перед оформленням кредиту важливо дивитися не лише на суму, яку ви отримаєте на картку або рахунок. Для позичальника має значення повна сума до повернення: проценти, можливі комісії, додаткові платежі, строк користування коштами та наслідки прострочки.
Український сервіс JDOC представив рішення для автоматичного розпізнавання первинних документів і передавання даних до 1С і BAS. Воно орієнтоване на бухгалтерів і аутсорсингові компанії, які працюють із рахунками, актами, накладними, чеками й іншою первинкою
Для кожного головного бухгалтера та фінансового директора слово «перевірка» — це завжди стрес. А коли йдеться про новий електронний аудит та формування загадкового файла SAF-T UA, приводів для хвилювання стає ще більше
Запорука вдалого кредитування – відповідальне ставлення до такого способу залучення коштів, що проявляється вже у підготовці до подання заявки на кредит. Підприємець має зважити «за» і «проти», обрати програму та оцінити готовність бізнесу до навантаження
Контрагент-нерезидент відвантажив для нашого підприємства товар через логістичну компанію. Товар був розмитнений, однак до його отримання на складі перевізника стався ракетний удар, унаслідок якого вантаж було повністю знищено. У підприємства є лише митна декларація та зобов'язання перед нерезидентом щодо оплати товару. Які подальші дії підприємства? Чи можна включити до витрат суму заборгованості перед постачальником? Які наслідки виникають з ПДВ?
Чи буде діяти КЕП отриманий в КНЕДП ДПС після 01.07.2026 року, у зв’язку із новими стандартами криптографічного захисту «Купина»? Чи буде діяти КЕП, отриманий у КНЕДП ДПС, після 01.09.2026 р. у зв’язку із застосуванням ґеш-функції за новим ДСТУ 7564:2014 «Купина»?
На підприємство 2 липня прийшов виконавчий лист. В ньому вимога: згідно з судовим рішенням з працівника підприємства утримувати 20% заробітної плати на користь фінансової установи до повного погашення боргу. Який алгоритм дій бухгалтера в даній ситуації?
ФОП на ІІІ групі єдиного податку надає консультаційні послуги з психології та приймає оплату через еквайринг Монобанку. Чи необхідно було застосовувати РРО (фіскалізувати) такі розрахункові операції відповідно до вимог законодавства?
Юридична особа користується кількома земельними ділянками державної власності, розташованими у межах різних територіальних громад з різними кодами КАТОТТГ, хоча всі ці громади обслуговує одна ДПІ. Чи достатньо подати одну декларацію з плати за землю на всі ділянки, чи потрібно подавати окрему декларацію по кожній територіальній громаді?