• Посилання скопійовано

10 важливих моментів застосування РРО «єдинниками»: 7 хвилин з Мар’яною Кавин

Застосування РРО «єдинниками» регулюють ст. 3, 9 Закону про РРО та ст. 296.10 ПКУ. Нагадаємо 10 основних моментів, які ними передбачені і які варто пам'ятати



Вимога щодо застосування РРО випливає із Закону №265/95-ВР. У його статті 9 вказано, коли застосування РРО є обов’язковим. Так, у пункті 6 йдеться про продаж товарів, крім технічних складних побутових, що підлягають гарантійному ремонту фізичними особами, підприємцями, які відносяться відповідно до ПКУ, до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.

Згідно зі ст. 296.10 ПКУ, платники єдиного податку I, II, III групи, незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн гривень, це саме ця категорія платників, згідно з ПКУ. Із процитованої норми давайте зробимо висновки:

  1. Норма стосується лише приватних підприємців, платників єдиного податку.
  2. Обов’язкове застосування РРО виникає при досягненні 1 млн грн за календарний рік.
  3. При підрахунку одного мільйона враховуються усі операції (як готівкові, так і безготівкові).
  4. Якщо підприємець в розрахунках використовує платіжний термінал, для врахування одного мільйона слід враховувати кошти, які не прийшли на поточний рахунок, оскільки осіли як комісія банку за еквайрінгові послуги. Наприклад, на рахунок надійшло 955 тис. грн, а послуги еквайрінгу — 6 тис. грн. Відповідно має місце перевищення ліміту та виникає обов’язок застосування РРО.
  5. Внесення власних коштів на рахунок донедавна трактувалося фіскалами як об’єкт оподаткування єдиним податком. Таке роз’яснення містилося в на ресурсі "ЗІР" у підкатегорії 107.4. Але приємний момент: починаючи з 21 грудня 2017 року дане роз’яснення переведене до не чинних із посиланням на набрання чинності постанови НБУ від 18.12.2017 р. №133. Тому якщо вам залежить у межі в 1 млн грн, кошти, які були внесенні як власні кошти і вони відіграватимуть роль, перевищить мільйон чи ні, лектор радить все ж таки скористатися можливістю подати запит та отримати відповідь на індивідуальний запит (тобто індивідуальну податкову консультацію).
  6. Якщо було перевищення 1 млн грн протягом календарного року, але підприємець не планує більше здійснювати готівкові операції, РРО не потрібен. Якщо ж на далі підприємець планує торгувати за готівку, то при перевищенні мільйону він має застосовувати РРО.
  7. Якщо для того, щоб не застосовувати РРО, приватний підприємець буде працювати лише безготівково і при цьому застосовувати розрахунки через платіжний термінал, то останній віднесений до готівкових і в такому випадку все ж таки РРО необхідний.
  8. При перевищені обсягу доходу в 1 млн грн застосовувати РРО слід з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення. наприклад, якщо перевищення відбулося у проміжку за період з січня по квітень 2018 року, то застосовувати РРО слід з 1 липня  2018 року. А в травні та червні можна приймати готівку і при цьому застосовувати РРО не потрібно.
  9. Якщо обов’язок застосовувати РРО виник бодай один раз, в такому випадку надалі він не обнулюється. Наприклад, підприємець в IV кварталі 2017 року перевищив мільйон, наміру придбавати РРО у нього не було, і от він для себе знайшов такий вихід із ситуації, ліквідувався як СПД і через якийсь час, а саме в квітні  2018 року, знову ним зареєструвався. Так от той мільйон, який він собі заробив, не обнулюється. З цього приводу ви знайдете роз’яснення на ресурсі "ЗІР". Також щодо цього є усталена вже практика податківців, що у майбутньому такий обов’язок застосовувати РРО не обнулюється. І незалежно від того, скільки часу пройде після попереднього припинення підприємницької діяльності, застосування РРО для нього є обов’язковим, незалежно від того який буде обсяг уже нової реалізації.
  10. Якщо межа в 1 млн гривень не досягнута, але підприємець почав торгувати товарами з переліку Кабміну (йдеться про складні технічні побутові товари), то застосування РРО є обов’язком, навіть якщо такі товари продаються на 1 гривню.

І на завершення нагадаємо про розмір штрафних санкції за непроведення розрахункових операцій через РРО. Зазначені норми, озвучені у статті 17 закону про РРО, і їхній розмір наступний:

  • за порушення вчинене вперше — 1 гривня,
  • за порушення вчинене вдруге — 100% реалізованих товарів/послуг без застосування РРО.

Джерело: 7eminar.com

Рубрика: «Дебет-Кредит»/Новини партнерів

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Новини партнерів»